Чому Зеленський позбувся Баканова і Венедіктової та хто їх замінить
Одним ударом Володимир Зеленський позбавив повноважень голову Служби безпеки України Івана Баканова та генпрокурорку Ірину Венедіктову. Їх звинуватили в тому, що у їхніх відомствах занадто часто фіксують випадки державної зради та колабораціонізму. Те, що президент пішов на такий крок саме зараз, ще й зробив це в обхід Конституції, експерти вважають невипадковим.
Укази, через які Баканов та Венедіктова фактично втратили повноваження, Офіс президента оприлюднив в неділю пізно ввечері, пише BBC Україна.
Щодо Баканова в указі фігурують жорсткі формулювання - його усунули за статтею 47 дисциплінарного статуту збройних сил про "невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків".
Невдовзі у своєму зверненні Зеленський пояснив, що питання до високопосадовців виникли через колабораціонізм їхніх підлеглих.
"Такий масив злочинів проти основ національної безпеки держави та зв'язки, які зафіксовані між працівниками силових структур України та спецслужбами Росії, ставлять дуже серйозні запитання до відповідних керівників. Кожне з таких питань отримає належну відповідь", - заявив президент.
Втім, це не єдина причина, чому офіс президента хотів позбутися Баканова та Венедіктової, вважають експерти. Тепер головне питання - хто замість них очолить СБУ та офіс генпрокурора у країні, що веде війну.
Питання до кадрів та некомандні гравці
Юрист Іван Баканов - друг дитинства Зеленського, який працював з ним ще в "Студії "Квартал 95" - став головою СБУ невдовзі після приходу до влади "Слуги народу", в серпні 2019 року.
Ірина Венедіктова очолила офіс генпрокурора трохи пізніше - в березні 2020-го, ставши першою жінкою на цій посаді. До цього вона займалась науковою діяльністю та пройшла в парламент в рядах "Слуги народу", недовго виконувала обов'язки голови Державного бюро розслідувань (ДБР).
Обоє до призначень не працювали в правоохоронних чи силових структурах.
Про те, що на Баканова й Венедіктову може чекати відставка, розмови ходили вже давно, навіть до війни, каже політолог Микола Давидюк.
"Під Бакановим і під Венедіктовою завжди крісло було на трьох лапках, завжди щось заважало, завжди були якісь плітки, - зазначає він. - Думаю, що війна вплинула на кадрові питання по всіх напрямках, вони відсунулись, а тепер знову постало питання, хто і що робить".
Свою роль зіграла оперативна пауза та відносно спокійна ситуація на фронті і в зовнішній політиці, вважає політолог Володимир Фесенко.
Претензій за цей час до відомств назбиралось достатньо. У своєму зверненні Зеленський згадав про 651 кримінальне провадження про державну зраду та колабораційну діяльність працівників прокуратури й інших правоохоронних органів.
За його даними, 60 працівників прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території та працюють з росіянами проти України.
Саме на спецслужби все частіше покладають відповідальність за те, що росіяни так легко змогли окупувати Херсонщину.
Зокрема, голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко в інтерв'ю "Укрінформу" стверджував, що помічник начальника Херсонського управління СБУ - начальник Антитерористичного центру Ігор Садохін видав Росії мережу мінних полів та координував дії російської авіації в області.
Останньою краплею для Зеленського стало затримання Олега Кулініча, колишнього очільника кримського управління СБУ, яке базувалося на Херсонщині, вважають експерти.
Кулініча підозрюють в держзраді і роботі на Росію. Співробітники ДБР затримали його в день, коли президент опублікував укази про відсторонення.
Заступник голови офісу президента Андрій Смірнов під час виступу на національному телемарафоні заявив, що Банкова очікувала від Баканова і Венедіктової "більш конкретних та більш радикальних результатів" щодо очищення СБУ і прокуратури "від колаборантів та державних зрадників".
"Але на шостому місяці війни ми продовжуємо виявляти фактично пачками цих людей, в кожному з цих органів", - обурився він.
Кадрові помилки очільників силових відомств "емоційно подіяли на Зеленського", вважає Володимир Фесенко, але у гучних відставок були й інші причини.
Зокрема, на його думку, Баканов та Венедіктова як нові люди в структурах СБУ і прокуратури так і не змогли взяти їх під контроль, а згодом не змогли ефективно співпрацювати з президентською командою.
"І Баканов, і Венедіктова перестали бути командними гравцями, а для Зеленського цей принцип дуже важливий. Як тільки людина перестає діяти в рамках команди, це призводить до відставки", - каже Фесенко.
Про прямий конфлікт Баканова і голови ОП Андрія Єрмака, якого вважають одним з найвпливовіших посадовців в оточенні Зеленського, писала в червні "Українська правда".
Що стосується генпрокурорки Ірини Венедіктової, вона на своїй посаді неодноразово уникала брати на себе безпосередню відповідальність за гучні політичні справи.
Зокрема, вона пішла у відпустку у день, коли потрібно було підписувати підозру у держзраді п'ятому президенту Петру Порошенку, залишивши цю роботу своїм заступникам.
Так само вона самоусунулась від скандальної справи НАБУ щодо заступника голови офісу президента Олега Татарова, якого підозрювали в хабарництві.
Під час війни офіс генпрокурора під керівництвом Венедіктової взяв на себе супровід та розслідування кримінальних справ щодо дій Росії та російських військових на території України. За даними прокуратури, загалом за цей час зареєстрували 22 тисячі воєнних злочинів та ідентифікували 127 підозрюваних у цих злочинах.
Але, ймовірно, ефективність праці генпрокурорки на Банковій також поставили під сумнів, вважає Микола Давидюк.
"Гадаю, до Венедіктової були питання щодо загальної ефективності, роботи структури, а зараз треба було більше і швидше давати результат, зараз така ситуація, коли треба бігти попереду планети", - каже він.
А так можна було?
Окреме питання - законність процедури позбавлення повноважень Баканова та Венедіктової.
Формально звільнити генпрокурора та голову СБУ може лише Верховна Рада за поданням президента, тож в указах Зеленський використав формулювання "усунув" щодо Баканова та "відсторонив" щодо Венедіктової.
Таку практику Ігор Коліушко з Центру політико-правових реформ називає "абсолютно некоректною".
"На мій погляд, це черговий приклад топтання президента Зеленського по Конституції, - вважає він. - Вони знову знаходять якісь викрутаси через закон, але в будь-якому разі це не правове тлумачення законів. Закони не можуть заперечувати Конституцію. А в ній прописаний порядок і призначення, і звільнення і голови СБУ, і генпрокурора".
Андрій Смірнов з ОП запевняє, що все відбулося в рамках закону. Мовляв, за законом про воєнний стан, президент має право відсторонити від посади посадову особу, призначення на посаду якої віднесено до його повноважень. А це, зокрема, генпрокурор.
Голову СБУ президент "усунув" відповідно до дисциплінарного статуту ЗСУ, за яким "невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків", може каратися усуненням з посади. Відповідне рішення ухвалює "прямий командир".
"Зараз поки що не йдеться про звільнення цих двох високопосадовців, - зазначив Смірнов. - За результатами конкретних перевірок і розслідувань президентом буде ухвалено рішення про необхідність внесення до парламенту подання про звільнення".
Водночас він припустив, що президент може передумати вносити відповідне подання до парламенту.
Хоча експерти цей варіант виключають - занадто демонстративним і навіть різким було це рішення.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Таку складну процедуру заміни керівників Генпрокуратури та СБУ президент обрав невипадково, вважає Микола Давидюк. На його думку, президент у зверненні поряд з Венедіктовою та Бакановим спеціально наголосив, що потрібно якомога швидше призначити на посаду нового голову спеціальної антикорупційної прокуратури (САП).
Переможця конкурсу на цю посаду не можуть офіційно затвердили вже майже рік, хоча його ім'я фактично відоме. Це Олександр Клименко - детектив національного антикорупційного бюро (НАБУ).
У бік ОП звучали неодноразові звинувачення щодо того, що саме там затягують конкурс. Призначення голови САП та загалом ефективні реформи є однією з умов підтримки Заходу та збереження Україною статусу кандидата на вступ в ЄС.
"Президент хотів показати свій вплив на ситуацію західним партнерам. Мовляв, чому не було рішення по САП? Через ці кадри, а тепер він усунув кадри своїм підписом і ніби обіцяє сам закрити це питання", - вважає Давидюк.
Наступне засідання конкурсної комісії, де можуть оголосити ім'я переможця конкурсу має відбутися 19 липня.
Може бути і більш прозаїчна причина такої складної процедури позбавлення посад Баканова і Венедіктової, вважає Фесенко. Ймовірно, в ОП хочуть одночасно вносити в парламент і подання про звільнення, і подання про призначення їхніх наступників.
Затримка може бути пов'язана з тим, що з кандидатурами наступного генпрокурора та голови СБУ на Банковій ще не визначилися.
Хто наступний
Замість Баканова та Венедіктової Зеленський призначив тимчасових виконувачів обов'язків.
Керувати СБУ поки що буде Василь Малюк, який до того був першим заступником голови СБУ, а в офісі генпрокурора хазяйнуватиме Олексій Симоненко, колишній заступник Венедіктової.
Обох цих посадовців українські ЗМІ називають близькими до заступника голови ОП Олега Татарова. Обох журналісти бачили на дні народженні цього посадовця у 2021 році.
Саме Симоненко у відсутність Венедіктової регулярно займався найскандальнішими кримінальними справами за часів президентства Зеленського.
Він підписував повідомлення про підозру в держзраді Петру Порошенку, його також звинувачували в тому, що він гальмував розслідування справи проти Олега Татарова, саме він підписував документи про передачу цієї справи від НАБУ до СБУ.
Цікаво за Зеленського розвивалася також кар'єра Василя Малюка. У березні 2020 року Зеленський призначив його на посаду першого заступника начальника головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ. А вже за рік звільнив його. В ОП пояснили це необхідністю реформувати СБУ та боротися з контрабандою.
В лютому 2022-го Малюк повернувся в силові структури, спершу в МВС, а тоді в березні знову в СБУ на посаду заступника голови.
Наразі невідомо, чи буде президент вносити подання в Раду на призначення Малюка і Симоненка на посади остаточно, чи це тимчасове рішення, поки підшуковують інші кандидатури.
Але хто б не став новими очільниками СБУ та офісу генпрокурора, ці посадовці зіткнуться з серйозними викликами, підкреслює Давидюк.
"Дуже важливо, щоб це було посиленням держави, а не однієї з груп впливу навколо президента, - каже він. - Зараз це чи не найбільш важливі після ЗСУ органи в державі. Йдеться про величезні виклики, цим органам треба очищатися від проросійських кадрів, займатися конфіскацією російських грошей, розслідувати російські злочини, потрібна людина, в якої не здригнеться рука".
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!
