Цікаві люди. Франківець колекціонує старі комп’ютери

Хтось слідкує за технічними новинками, мотається у пошуках нових серій айфонів та інших гаджетів. А от франківець Олесь Майгутяк навпаки – колекціонує старі комп’ютери, бо каже, в них є душа. А ще хоче облаштувати перший в Україні музей обчислювальної техніки.

У Франківську родину Майгутяків знають добре. Глава сімейства Ігор Майгутяк захоплюється книгами. У своїй книжковій крамниці, що біля фонтану, завжди порадить, що доброго почитати. Його старший син Андрій подорожує по всьому світу, а молодший – Олесь – захоплюється старим «залізом». Може розказати про компи бага-а-а-ато цікавого, пише Репортер

У себе вдома він навіть облаштував невеликий домашній музей раритетних комп’ютерів, але мріє створити пов­ноцінний, бо подібного в Україні нема. Також веде віртуальний музей за адресою retro-pc.blogspot.com.

Колекціонуванням 28-річний Олесь Майгутяк захопився з десять років тому. Каже, ідея прийшла якось само собою.

«Побачив стару техніку і зрозумів, що такого більше ніхто не зробить, тож це треба зберігати, – говорить чоловік. – От, колекціонують старі картини, але все одно їх можна перемалювати. А такі комп’ютери вже не зроблять, бо ніхто не вкладе гроші у випуск таких старих деталей, де багато чого вироблялося вручну».

Зараз в його колекції більше сотні брендових комп’ютерів і ноутбуків. Усі вони в робочому стані. Деякі старші за нього – за 30 років.

Ту всю техніку Майгутяк шукає по аукціонах. Каже, таких любителів старих комп’ютерів, як він, у світі вистачає. Тому, як є вільна хвилина, то постійно моніторить різні сайти, форуми, аукціони. Сміється, що має список ключових слів для пошуку: старий, раритет, старовина, гроб, динозавр.

Вишукує техніку за оголошеннями й по Франківську. Їздить на підприємства, офіси, дивиться, чи нема чогось цінного зі списаної техніки. «Найчастіше чую: «Та було щось, валялося, то викинули на сміття». А мені, як по живому порізали», – говорить колекціонер.

Олесь хвалиться своїми унікальними експонатами. Наприклад, має перший у світі ноутбук фірми «Osborne», який випустили у 1981 році.

«Це такий чемоданчик вагою з 15 кілограм, – розказує він. – Фірма згодом збанкрутувала, але вони випустили досить непоганий продукт. Тут був чорно-білий екран – всього п’ять дюймів, як на телефоні. Ще дві дискети по боках, оперативна пам’ять 64 кілобайти. Є перший ноутбук, який мав кольоровий дисплей. Є перший – з плоским дисплеєм».

Найстаріший експонат колекції – комп’ютер фірми «Commodore» 1978 року. Показує перший процесор, який випустила фірма «Іntel» у 1970-х роках.

«Є комп’ютер фірми «Next», – розказує Олесь Майгутяк. – Її у 1985 році зас­нував Стів Джобс, коли його звільнили з «Apple». В Україні такого екземпляра ніхто не має».

Перший ноутбук фірми Apple 1980-х років

Ще показує два військові ноутбуки – фірми «Grid» і «Panasonic». Вони відрізняються від простих металевим корпусом, який не боїться ударів. Запевняє, що їх дійсно можна кидати об землю, а один із тих ноутів не боїться вологи і витримує перебування під дощем.

«Маю перший ноутбук фірми «Apple», поки неробочий, але відремонтую, – запевняє Олесь. – Просто у нього хитра схема живлення, яка зав’язана на акумуляторі, а рідний акумулятор з кінця 1980-х років уже повністю розрядився. Є кілька ноутбуків, які мають вмонтований принтер. Ви таке можете уявити зараз? Ноутбук, а десь з-під клавіатури вилазять аркуші роздрукованого паперу!».

З найновішої техніки в Олеся – комп’ютери хіба 2003 року. Каже, як з нового щось буде цікаве, то обов’язково візьме до колекції. А поки що його важко чимось зацікавити.

«Дуже цікавлять комп’ютери виробництва Східної Європи, – каже колекціонер. – У нас таких дуже мало залишилося. Наприклад, компи «Robotron» з колишньої НДР. У Польщі клонували американські комп’ютери «IBM XT» під назвою «Mazovia», у Чехії було велике підприємство «Tesla», у Болгарії робили комп’ютери під марками «Ізот» і «Правець». До речі, останній – клон «Apple». Вся ця техніка зроблена «вінегретом». Тут деталі виробництва місцевих країн, СРСР, американські, з країн Азії. Все спаяне вперемішку – і працювало».

Майгутяк запевняє, що на тих старих комп’ютерах можна працювати й зараз – з документацією чи вести бухгалтерію. Фільми не подивишся, але є диваки, які експериментують з програмами, виходять в інтернет з компа 30-річної давності.

«Старі комп’ютери нагадують, що колись вони були майже чудом, – філософствує Олесь Майгутяк. – А зараз їх звели до рівня побутової техніки. Вона не має тої душі чи аури, яка була 20-30 років тому. Цікаві вони мені й тим, що ти зараз тримаєш у руках річ, яка 10 років тому могла коштувати десятки тисяч доларів. У мене є сервер, який 15 років тому коштував 20 тисяч доларів, а зараз це вже металобрухт».