Діло - труба
Як ви гадаєте, для чого існують аварійні служби? Наприклад аварійна водоканалу? Кажете для ліквідації аварій? Ні, - вона існує лише для того, щоб приїхати на виклик і перекрити воду, якщо у вас у вихідний день прорвало трубу в підвалі.
Якщо ж метикуваті мешканці вже перекрили воду самі, то аварійна служба заявляє, що ліквідація цієї неприємності (прорив водогінної труби в підвалі) не входить в їхні прямі обов’язки і робить мешканцям ручкою. Самі, мовляв, тут розбирайтеся, а ми бензин палили лише для того, щоб вентиль покрутити.
Стурбовані мешканці, звичайно ж, починають телефонувати в Єдиний розрахунковий центр, від якого щомісяця отримують поштою рахунок-фактуру, в якому від імені в.о. директора Василюк Руслани Михайлівни отримують подяку за свою останню оплату в розмірі стільки то гривень.
Розчулені такою увагою мешканці, цілком обґрунтовано сподіваються, що не лише вдячністю за оплату, але й послугами буде щедрий Єдиний розрахунковий центр. Але – дзуськи!
Два чоловіка в робах з’являються десь за годину-півтори після виклику, але одразу після поверхневого огляду (щоб не замастити нові роби і чисті з нагоди свята руки) заявляють, проявляючи неабияку солідарність з представниками аварійної служби водоканалу, що вони нічого зробити не можуть, так що сидіть шановні платники без води чи то до завтра, чи то до післязавтра. Словом – нас не обходять ваші проблеми. Бо вихідний, а для комунальних служб – то святе.
Після цих слів два чоловіка в робах розчиняються в просторі вихідного дня і ніякими телефонними дзвінками повернути їх в сумні комунальні реалії вже не вдається. Навіть якщо телефонувати у міськвиконком, де вам повідомляють, що вони будуть ПРОСИТИ представників ЄРЦ якось вирішити проблему.
От, же … (в цьому місці мала бути ненормативна лексика, але надмірна делікатність не дозволяє її вжити) дожилися. Ми повинні вмовляти комунальні служби Івано-Франківська виконувати свою роботу. Може ото зібратися мешканцям міста та й пройтися маршем до ЄРЦ, де впасти на коліна і слізно благати Василюк і компанію виконувати свої обов’язки.
А потім знайти в поштовій скринці чергове послання від цього самого ЄРЦ з подякою за благання. І з рахунком-фактурою, звичайно ж.
