Діяльність "Просвіти" на Прикарпатті: Суспільна необхідність чи викинуті "на вітер" гроші?

Бюджет 2016 викликав жваву дискусію серед прикарпатських депутатів. Народні обранці обурювалися, що більша частина коштів обласної скарбниці направлена на «проїдання», а не на розвиток економіки.

Зокрема, як приклад наводили обласний осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта», результати діяльності якого не дуже помітні, а з обласного бюджету для них на цей рік передбачили 754 тисячі 400 гривень. Погодьтесь, гроші це немалі.

Тож, кореспондент Бліц-Інфо вирішив проаналізувати на які заходи була виділена така велика сума і якою просвітницькою роботою займалося товариство останніх кілька років.

Перш за все варто зауважити, що кошти виділялись на реалізацію регіональної цільової програми "Просвіта ХХІ століття", розрахованої на 2013-2016 роки. Як видно у таблиці,  загалом на просвітницьку роботу товариства протягом 4-х років планувалось виділити 6 мільйонів 91 тисячу гривень

Проте, зважаючи на важку економічну ситуацію, заплановані витрати кожного року доводилося дещо скорочувати. До прикладу, з обласного бюджету замість запланованих 3,5 мільйонів виділили трохи більше 2.

Що ж просвітяни зробили за цих 4 роки, при такому доволі непоганому фінансуванні? Про це розповів у своєму звіті очільник ВУТ "Просвіта" Степан Волковецький.

За його словами, протягом 2013–2015 років просвітяни краю провели сотні різноманітних заходів культурно-просвітницького плану.

«Традиційним стало проведення в НД «Просвіта» свят «Різдво у Просвіті», «Великодні забави», урочистості до дня святого Миколая та ін. Ми започаткували проведення вечорів відпочинку «Кому за 40...». Також були проведені Шевченківські читання та урочистості до дня народження Кобзаря. З нашої ініціативи відбулися похід та віче громадськості міста до пам’ятника Т. Шевченку в річницю перепоховання його праху в Каневі. Просвітяни з Верховинського району під проводом голови районної «Просвіти» В. Нагірняка організували прощу до Канева на могилу Т. Шевченка».

Проте більшість цих заходів залишились поза увагою широкого кола громадськості і до них долучились тільки невелике коло зацікавлених осіб. Тож, очевидно провітянам варто звернути увагу не на кількість заходів, а на їх якість та залучення гомадськості. Адже більшість з них якщо й проводиться, то в інформаційному вакуумі. 

Очільник Просвіти у своєму звіті наголошує, що протягом цих років просвітяни займалися і громадсько-політичною роботою. Зокрема, обласне об’єднання активно взяло участь у передвиборній кампанії до органів місцевої влади.

«Своїми зверненнями, публікаціями в газеті «Галицька Просвіта», виступами на радіо, телебаченні ми сприяли тому, щоб на території області перемогли політичні сили національно-демократичного спрямування. Кандидатами в депутати були активісти Є. Бардяк, Б. Борович, С. Волковецький, Г. Войтків, В. Гавадзин, В. Глаголюк, Д. Захарук, М. Пахолок, М. Січка, О. Тебешевська та багато інших кандидували до районних та сільських рад»

Тож виходить, що бюджетні кошти прикарпатської громади використовувались на виборчі кампанії окремих людей.

Важливим напрямком, за словами Степана Волковецького, була і залишається ідеологічна робота.

«Наше видання «Галицька Просвіта», як і Всеукраїнське «Слово Просвіти» залишаються головними рупорами «Просвіти». Проте, обсяги передплати просвітянських видань в районних та міських об’єднаннях є недостатніми, а наші звернення з приводу цих питань на місцях часто іґноруються»

До слова, тираж газети "Галицька Просвіта" доволі мізерний - всього дві тисячі примірників на цілу область. Тож, очевидно, що газету з такою незначною кількістью читачів важко назвати "рупором" Просвіти на Прикарпатті. Водночас, її вартість обходиться недешево.

Частину приміщень у Народному домі просвітяни здають в оренду. Всі одержані кошти від оренди приміщень використовуються згідно рішення обласної ради для придбання матеріалів для поточного ремонту та оплати за комунальні послуги НД «Просвіта».

Загалом від здачі приміщень в оренду для різноманітних заходів, Просвіта отримала у 2013 р. – 80 517 грн.; в 2014 р.– 14 614 грн., 2015 р. - 69 686 гривень.

Як видно з цифр, оплата за оренду приміщень у 2014 році різко скоротилася. За словами головного просвітянина області, це трапилося в зв’язку з тим, що конференц-зал переоформлено в музей, а приміщення бібліотеки зайнято структурами зі сприяння переселенцям. До речі, просвітяни не задоволені сусідством з переселенцями і замість того, щоб вести з ними просвітницьку діяльність, хочуть їх виселити.

«На особисте звернення керівників облдержадміністрації і враховуючи ситуацію, в НД «Просвіта» розміщені структури сприяння переселенцям з Криму та Донбасу, що створює певні труднощі в діяльності Народного дому. З цим питанням ми звернулися до голови облдержадміністрації, чекаємо вирішення»

Зважаючи на жахливий стан актового залу у 2015 році за словами Волковецького було виділено 10 тисяч гривень на придбання матеріалів для актового залу: оплачено за 30 крісел в актовий зал – 7087 грн. та придбано декоративну ялинку з іграшками – 2913 грн.

 «Виділено 200 тис. грн. на ремонт актового залу. Інститут «Діпромісто» розробив робочий проект на реставраційні роботи актового залу. Проектні роботи на суму 58 тис. грн. оплачені. 142 тис. грн. виділено на утеплення стелі над приміщеннями Народного дому та початок ремонту актового залу. Замовником є департамент будівництва облдержадміністрації. Вартість всіх робіт, згідно кошторису, становить 801 887 грн. На бюджетний рахунок надійшло 557 054 грн. (до кінця року – 673 600 грн.), які витрачені на оплату праці, електроенерґії, ремонт приміщень, фасаду, встановлення вікон та оформлення сцени».

Слід зауважити, активне експлуатування приміщень Народного дому для різноманітних виставок і ярмарків уже викликає незадоволення серед населення. Адже "Просвіта", яка колись асоціювалася з патріотизмом, боротьбою за українські традиції і культуру, у молодого покоління зараз асоціюється з ярмарковими трусами і шкарпетками.

Як запевняє очільник Просвіти, значну допомогу для своєї діяльності організація отримує від благодійників.

«У 2015 році благодійні кошти в сумі 50 306 грн. були витрачені на премії імені Марійки Підгірянки, просвітянський календар, організацію табору, заправку, страхування і ремонт автомобіля, відрядження, для благодійних акцій та заходів, для придбання книжок, грамот, виготовлення афіш, тощо».

До слова, благодійна допомога одного разу негативно вплинула на репутацію «Просвіти». Йдеться про випадок, який мав місце під час Революції гідності, коли Партія Регіонів пожертвувала 14 860 грн. на Музей народної шани Тараса Шевченка.

Тоді прикарпатський майдан почав вимагати від Степана Волковецького повернути гроші, заплямовані кров'ю. Просвітянин цього робити не поспішав, тим не менш пообіцяв це зробити за певних умов. У підсумку, під тиском громадськості, але аж через місяць Волковецький таки повернув гроші. У відповідь ПР звинуватила "офіційно і з повною відповідальністю, що  пан Степан Волковецький ніяких коштів не повертав". на це очільнику Просвіти довелось представити копію платіжки.

Тож навіть такий поверхневий огляд  діяльності «Просвіти» за кілька останніх років наштовхує на певні висновки. Перш за все, що обласній раді потрібно задуматись над доцільністю подальшого фінансування діяльності об’єднання у такому вигляді, як воно є зараз. По друге, світ розвивається і такій організації як «Просвіта» потрібно йти в ногу з часом. І в своїй діяльності ставати більш цікавою для молоді. Очевидно, просвітянам варто проаналізувати свою діяльність і, можливо, змінити методи роботи, підхід до неї, або і взагалі керівництво організації.