Франківець здобув перемогу на міжнародних змаганнях з автозвуку
Слухати щодня такі децибели, від яких у непідготовленої людини можуть бути неабиякі проблеми зі слухом, може 28-річний івано-франківець Назарій Яцюк. І може не лише слухати але й перемагати на міжнародних змаганнях з автозвуку.
Днями Назарій здобув перемогу на міжнародних змаганнях з автозвуку. Для багатьох людей такі змагання — чудасія. Ще й небезпечна чудасія, бо витримати понад півтори сотні децибел може не кожен. Як щодня жити серед потужних звуків і мати найгучніше в Європі авто?
- Назарію, що таке автозвук і як ви ним зацікавилися?
- Автозвук -- це усі прилади, які є машині для відтворення музики, сучасна комплексна установка, в якій є магнітола, колонки, підсилювач, спеціальні акустичні полички та сабвуфери (акустичні системи, що допомагають відтворювати низькі звукові частоти).
Я дитинства люблю музику, співав у церковному хорі. У 18 років мені купили машину, я одразу захотів, аби в салоні гучно та якісно звучала музика. Так я зацікавився автозвуком, читав спеціальну літературу, спілкувався з автолюбителями і, звісно, купляв та встановлював все більше і більше якісної апаратури в автівку. Далі почав їздити на змагання і тепер це моє навіть не хобі—а частина життя. Перемагав на всеукраїнських змаганнях, а тепер я є ще й суддею на змаганнях з автозвуку, що відбуваються в Україні. Цьогоріч вирішив “виїхати і відзвукачити” на міжнародному рівні. Поїздка була дуже важкою, бо за три дні побував на двох змаганнях: у Києві та Румунії, проїхав сотні кілометрів, не спав, був дуже стомлений. Але переміг.
--У чому суть змагань з автозвуку?
--З'їжджаються власники машин, які обладнані спеціальними системами. Судді встановлюють всередині салону спеціальний датчик на лобове скло. Ним вимірюється сила звукового тиску. Коли датчик зафіксовано, водій сідає в салон та вмикає звук на повну потужність. Датчик заміряє найвищий показник. У кого найбільша цифра—той і переможець. У Румунії я виступав на ВАЗ-2110 у класі “седан”. Це важкий клас, бо вся звукова система в цьому класі повинна бути розміщена в багажнику. Зробити це непросто. Бо у мене при тому, що вага машини близько двох тонн, є 500-кілограмова звукова система. Її я збирав протягом трьох років, за все заплатив кілька тисяч умовних одиниць. Скільки? Казати не буду, аби мої рідні не хвилювалися (сміється).
--Наскільки гучним був звуку вашому авто на змаганнях у Румунії?
--152, 2 децибели. Чи багато це? Можу сказати, що коли піднімається в небо літак-винищувач – ми можемо чути звук потужністю 149 децибел. Слухати це—непросто. Якщо людина, яка ніколи не чула нічого подібного, то в неї може бути неабиякий стрес і витримати таку гучність можна не більше 10 секунд. Тому в Європі змагання з автозвуку відбуваються лише в навушниках. Удома я тренуюся без них. На щастя, зі слухом у мене все гаразд. Щоправда я “витискаю голос” з машини у безлюдних місцях, за 5-6 кілометрів від житлових будинків. Тренуюся як лише маю вільний час. Присвячую цього по 2-4 години в день.
--Що потрібно новачку для того, аби займатися автозвуком?
--Треба просто любити цю справу, і не боятися потужного об’ємного звуку (сміється). А ще мати авто, знати особливості та види звукових систем, облаштувати ними машину і вміти ними керувати, щоденно тренуватися “тиснути звук”. Я до змагань у Румунії готувався аж три роки.
Сабіна РУЖИЦЬКА, Експрес
Фото з архіву Назарія Яцюка
