Івано-Франківськ – місто без расистів?

Щороку до Івано-Франківська на навчання приїжджає все більше іноземних студентів. Серед них багато вихідців з арабських країн та темношкірих.

Івано-франківці, зокрема молодь, не завжди до них лояльні. Своє зневажливе ставлення висловлюють образливими написами на стінах чи стовпах. А деякі не соромляться образити у вічі чи навіть затіяти бійку. Звичайно, трапляються випадки, коли самі іноземці виступають ініціаторами конфлікту.

Чи можна назвати такі сутички проявом расизму? Чи все ж таки це вже звичне для нас побутове хуліганство? Та й настільки часті такі конфлікти в Івано-Франківську?

У час вступної кампанії ці питання надзвичайно актуальні, адже до міста приїжджають нові іноземні студенти. З'ясувати ситуацію кореспондент «Бліц-Інфо» вирішив у секторі зв’язків із громадськістю УМВС в Івано-Франківській області.

«Якщо брати до уваги статистику за останній рік, то в нас зафіксовано тільки дві заяви від іноземних громадян. Та вони ніяким чином не стосуються расизму – це банальні крадіжки. В одному із випадків один нігерієць обікрав іншого на 9 тисяч євро. Свій вчинок пояснив просто: хотів помститись за те, що той «відбив» у нього дівчину – українку. У другому випадку, з квартири сирійця вкрали ноутбук. Також знайомий. Щодо побиття іноземців українськими хлопцями, чи наших іноземними громадянами – таких скарг у нас не було. Тому говорити про прояви расизму в Івано-Франківську не варто», - вважають в секторі зв’язків із громадськістю УМВС в Івано-Франківській області.

Варто зауважити, що в Україні офіційно доведені прояви расизму є великою рідкістю. У нас за такою статтею навіть судові позови не трапляться.

Та все ж, якби вони були, то згідно зі статтею 161 Кримінального кодексу України, «умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками» караються штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років.

Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою караються штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.