Калуш у пошуках свого обличчя

До проекту долучаються як професіонали, так і діти. Притім, користувачі соцмереж активно коментують, критикують і — хвалять розробки нового вбрання для Калуша, пишуть Вікна

Нині свій візуальний стиль мають багато міст України. У світі це давно у тренді. Візуальний стиль — це візитівка, обличчя міста, його вбрання. Отож, наразі калушанам треба розробити унікальний образ Калуша. Спершу — логотип, а потім і шрифт, вказівники, інформаційні стенди, дизайн вуличних таблиць, реклами тощо. Логотип та брендбук (фірмовий стиль. —Авт.) — це можливість гідно презентувати своє місто. Його можна розміщати на товарах, сувенірах та одязі. Кожен калушанин чи гість міста зможе взяти на згадку його частинку, подарувати друзям за кордоном тощо.

Торік свій фірмовий стиль отримав Івано-Франківськ. Над його розробкою працювали фахівці рекламної компанія “Aimbulance”, однак, ініціатива належала активним містянам. Символом Франківська стало червоне перехрестя — поєднання форм Ратуші та мотивів національної вишивки.

Візуальний стиль має і Львів. Візитівкою міста Лева є дитячий малюнок.

Примітно, що цьогоріч свій власний візуальний стиль отримав і музейно-виставковий центр Калуша. Автором дизайну є студент Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Нікіта Плужко.

Одним з ініціаторів створення візуального стилю Калуша є підприємець Олександр Грегораш, який запропонував поглянути на місто «чужими очима», щоб зрозуміти, наскільки воно — різнобарвне і непривабливе у своєму хаотичному розвитку з одного боку, і що можна взяти за основу створення візуального стилю — з іншого.

— Відомо, що Калуш — європейське місто, однак, досі це не було візуалізовано, — каже Олександр Грегораш. — Візуальний стиль — це не тільки логотип. Нам потрібен вектор розвитку, тренд.

Організатори також сподіваються, що такий проект зможе згуртувати активних людей.

І, зрештою, вже зараз помітні позитивні зрушення – калушани відгукнулися на ініціативу. Вони пропонують себе, критикують і хвалять інших, в цілому, — шукають образ Калуша в дискусіях. А саме так, як відомо, народжується істина. Ідейним натхненникам цього проекту до вподоби така активність.

— Чесно кажучи, на таку кількість проектів лого не сподівався. Адже чимало калушан не тільки зацікавилися, але й запропонували свої варіанти. Інші — розпочали активне обговорення. Хтось сприймає і підтримує ідею зміни візуального стилю міста, хтось — вважає її абсурдною через наявність інших проблем. Але, переконаний, починати з чогось треба. Зовнішні зміни породжують внутрішні. Тож, хотілося б, щоб так сталося і в Калуші, — зазначає Олександр Грегораш.

Для реалізації проекту зробили також сайт-візитівку «Новий Калуш», де всі охочі виставляють власні логотипи. Там, зокрема, розміщені комунікаційні завдання для розробників: туристична та інвестиційна привабливість, популяризація культурної та історичної спадщини, популяризація перспектив розвитку міста. Логотип міста має передати такі емоційні цінності, як прогресивність, динамічність, історичну цінність; комфорт для життя, екологічність, душевність містян.

ЗОНА ЧИ МРІЯ?

У створенні лого калушани хочуть відкинути стереотипний образ Калуша як «хімічного» міста. Тому для розробки візуального знаку шукають принципово свіжі асоціації.

— Думаю, Калушу варто додати трохи природного домашнього затишку, теплих речей ручної роботи, які мають душу. Може, я зараз скажу як жінка, але, чесно кажучи, мене не «вставляє» романтика соляних кар’єрів та техногенного туризму. Так, в Калуші це є, але я б не робила з цього єдину фішку. Буде, як із Чорнобилем, — цікаво глянути, але не більше одного разу. Як на мене, варто розвивати тему чистого, екологічного — показати, що Калуш — не лише хімічна клоака, а місто, де приємно жити і куди хочеться повертатися, — вважає активісткаНаталія Захарова.

— Коли думаю про своє місто, то треба створювати щось нове, але не на основі старих гербів, будівель, — пише калушанка Оксана Тимків. — Ідея сміливо творити абсолютно нове, і тоді місто буде підтягуватись до нового образу, мені подобається. Моє бачення: Калуш — це простір як науково-практично-виробнича лабораторія, тобто усі прилади для щоденного життя: сонячні колектори, сироварки, сушарки для овочів-фруктів, млинки для пшениці та все інше. Саме це в нашому місті технологічно вдосконалюється і запускається у виробництво, і шириться між іншими громадами. Ми є центром здорового харчування і активно-спортивного життя. Люди, то навіщо нам пиво, це ну дуже стара ідея, потрібний абсолютно новий стандарт.

Однак не всі так оптимістично налаштовані. Зокрема, молодий поет Остап Микитюк вважає Калуш зоною лиха:

— Я, наприклад, бачив Калуш як місто хімічної катастрофи, з підлітками-наркоманами і рецидивістами... А поміж цього всього бадилля час від часу проростають “квіти” (тобто окремі індивіди, які хочуть змінити цю ситуацію). У міста паршива карма, треба її почистити.

Важливо, насправді, зрозуміти, чим має бути новий візуальний стиль міста – минулими, теперішніми чи майбутніми образами міста. Зокрема калушанин Василь Ільницький зазначає, що логотип чи візуальний стиль не має бути відірваним від реального життя і потреб калушан:

— Добре було б, щоб всі розуміли однаково мету, для чого потрібно Калушу мати свій візуальний стиль. І що закладати в нього — те, що було в нас, те, що є тепер, чи те, чого ми хочемо досягти?

Тому, власне, важлива не лише обгортка, але і зміст. Дехто вважає проект не нагальним питанням: мовляв, варто спершу стати отим «європейським містом», навести лад на дорогах, у будівлях, у культурному житті Калуша. Однак, на переконання «Вікон», створення нового обличчя міста — також дії, і дії потрібні. Це може стати поштовхом для наступних ідей, молодь зможе себе спробувати в розробці стилю свого міста, показати своє бачення Калуша.

— Якщо цей проект вдасться і буде мати позитивний суспільний резонанс, то далі посипляться інші ідеї, більш зрілі — люди побачать, що це гарно, і брати в такому участь не «страшно», — зауважує Наталія Захарова.

— Моя особиста думка, чому потрібна візуалізація. Я, як справжня баба, коли виходжу в люди, миюся, фарбуюся і намагаюся виглядати більш-менш нормально. Бо, погодьтеся, дивно б було, якби ходила брудна і нечесана, а вимагала уваги чоловіків. Те ж саме і з логотипом. За візуалкою сприймають, як не крути. Так, у нас є герб і т.д. Але він пережив себе морально, фізично і навіть релігійно. Бо час, люди, країна — все інше. Тож — або на стрих, або — до музею. Але аж ніяк не дарувати людям із інших областей чи, тим більше, країн, — ділиться враженнями журналістка Тетяна Грегораш.

Перші варіанти логотипів від калушан переважно містять зображення кристалів солі, елементів архітектури, зокрема, костелу. Акцентують увагу і на дзвонах, адже у місті працювала ливарня братів Фільчинських. Дехто додає українські мотиви, зокрема притаманну Бойківщині вишивку, хтось використовує як деталь форму міста на карті тощо.

Участь у конкурсі беруть як професійні дизайнери, так і звичайні калушани, навіть діти. Зокрема, чимало варіантів пропонує 15-річний Ярослав Куцій. Може, не надто продуманих, але дуже життєствердних. Дизанейри Василь Завалко, Андрій Корвач, Василь Неспляк, Андрій Жовнірович та Олег Білий створюють оригінальні концепти на основі прикметних ознак Калуша. Дизайнери також пояснюють свій вибір використаних елементів, будують історію лого. Дехто йде далі, розвиваючи пропонований візульний знак у брендбук, простіше кажучи, ілюстрації та зразки елементів «фірмового» стилю — це горнятка, футболки, листівки, записники тощо із впізнаваними кольорами чи знаками міста.

— Я створюю візуальний стиль з комерційною складовою, вигідною насамперед місту та людям, яким буде приємно носити футболку з зображенням лого чи мати сувенір, який можна надіслатити мамі в Італію чи брату у Чехію. Можна, звичайно, створити лого і сидіти радіти — і що далі? Головне у айдентиці міста — її подальше використання, — зауважує Олег Білий.

Втім, це не значить, що тільки професіонали можуть пропонувати свої ідеї. Вони, швидше, можуть їх візуалізувати. Тож, до співпраці запрошуються усі небайдужі.

До 1-го червня охочі можуть подавати власні розробки, а найкраще лого визначатимуть фахівці та калушани на основі голосування.