Коли життя на соціальному мінімумі...

Ні для кого не секрет, що чимало українців отримує мінімальну заробітну плату, встановлену законодавцем. Принаймні офіційно. Тому для них буде цікаво прочитати про урядові плани щодо «мінімалки». Тим більше, що на багатьох підприємствах та в бюджетній сфері підвищення мінімальної заробітної плати автоматично означає і пропорційне зростання інших зарплат.

Отож ще в середині серпня стало відомо, що Міністерство фінансів планує встановити мінімальну зарплату з 1 січня 2016 року на рівні 1 378 грн., а прожитковий мінімум — 1 330 грн. Про це Мінфін написало у листі головним розпорядникам бюджетних коштів. У ньому також йдеться про плани урядовців щодо збільшення мінімальної зарплати, зокрема зазначено, що з 1 грудня 2016 року планується підвищити мінімальну зарплату до 1 543 гривні, пише Галичина.
Прогнозний розмір прожиткового мінімуму на 2016 рік розраховано з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2016-й (112%), йдеться в листі. Тому 
з 1 грудня 2016 року прожитковий мінімум планують збільшити з 1 330 грн. до 1 490 грн.
Для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум планують встановити на такому рівні: для дітей до 6 років із січня 2016 р. — 1 167 грн., а з грудня 2016 р. — 1 307 грн.; для дітей від 6 до 18 років із січня 2016-го — 1 455 грн., а з грудня 2016-го — 1 630 грн.; для осіб, що втратили працездатність, із січня 2016-го — 1 074 грн., а з грудня 2016-го — 1 203 грн.
Нагадаємо нашим читачам, що в червні середня заробітна плата в Україні збільшилася порівняно з травнем на 257 грн. і становила 
4 299 грн. на місяць.
Разом з тим варто також зауважити, що, за офіційними даними, наприклад, у травні індекс інфляції в Україні становив 58,4 відсотка в річному вимірі, а за прогнозами Міжнародного валютного фонду цей індекс у 2015-му має вийти на показник 46%. Зауважимо, що це рекордний рівень від 1996 року, коли було зафіксовано інфляцію у 39,7 відсотка. Попри те, що у липні  зафіксовано зниження цін у середньому на один відсоток, очевидно, через збільшення пропозиції продукції аграрних виробників, що є характерним для літа, загалом продовольчі товари у річному підсумку, принаймні на липень цього року, подорожчали на 39,3 відсотка. Своєрідними «рекордсменами» у продовольчій групі нині є хліб і хлібопродукти (41—44,8%), риба (45%), олія соняшникова (62,1%). Значно подорожчали житлово-комунальні послуги — на 122,1 відсотка, зокрема тільки природний газ для потреб населення зріс у ціні на 453,4 відсотка. 
Тож неважко буде порахувати купівельну спроможність громадян, які отримують мінімальну заробітну плату. Якщо взяти середню цифру між прогнозом МВФ і фактичною інфляцією, то ми отримаємо, якщо округлити для зручності обрахунків, зростання цін приблизно на 50 відсотків. Отже, громадянин, який на початку року отримував нинішню мінімальну заробітну плату — 1 218 грн. на місяць, наприкінці року зможе купити за ті самі гроші товарів та послуг наполовину менше — як на 609 гривень на початку року. Урядовці пропонують підвищити мінімальну заробітну плату до 1 378 грн. від початку наступного року. Отже, з урахуванням інфляції 2015-го, за неї можна буде придбати товарів та послуг рівно стільки, скільки на початку цього року можна було придбати на 689 грн. Нічого не скажеш, «гарне» підвищення...
Певною втіхою для тих українців, які отримують мінімальну заробітну плату, може бути те, що, як пропонує Мінфін, з 1 січня наступного року доходи розміром у мінімальну зарплату не будуть оподатковуватися. Про це заявила заступник міністра фінансів Олена Макеєва.  Вона уточнила, що на сьогодні не оподатковуються доходи розміром до половини мінімальної зарплати. «Наразі не оподатковується лише 50% мінімальної заробітної плати — 609 грн., з 1 січня це буде повна мінімальна заробітна плата, яку не оподатковуватимуть, тобто громадяни отримуватимуть більше грошей», — вважає вона. Втім, наскільки це буде «більше», ми щойно порахували, враховуючи цінові реалії. 
Але навіть для того, щоб це стало реальністю, потрібно, аби концепція нової податкової системи, яку пропонує Мінфін, обіцяючи переробити Податковий кодекс більш ніж наполовину, була прийнята законодавцями. Нині навіть глава уряду Арсеній Яценюк розуміє, що у нас 
«рівень заробітної платні дуже низький». Однак для того, аби змінити ситуацію у цій сфері, необхідно, за його словами, «знайти додаткові ресурси в цілому на підвищення мінімальної заробітної платні». Принагідно нагадаємо читачам, що нині в Україні мінімальну заробітну плату встановлено на рівні 1 218 грн., а прожитковий мінімум становить 1 178 грн.
Згадувана нами заступниця міністра фінансів Олена Макеєва запевнила, що знає, що очікування бізнесу нині насамперед пов’язані зі зниженням навантаження на фонд оплати праці, яке сягає 50%. «У більшості європейських країн такого податкового навантаження немає», — визнала вона. Тому, за її словами, планується знизити його, як і розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), середнє значення якого на сьогодні становить 41%. МВФ запропонував знизити ставку за ЄСВ до 28%, але Мінфін твердить, що може знизити ще більше, якщо будуть знайдені відповідні компенсатори. До речі, зниження ЄСВ на 1% призведе до зниження надходжень до бюджету на 5 млрд. грн.

Наразі розумні мінфінівські голови планують компенсувати зниження ставок за рахунок скасування спеціального режиму за податком на додану вартість для сільгоспвиробників (що, за їхніми підрахунками, дасть змогу залучити додатково майже 11 млрд. грн.), легалізації грального бізнесу, боротьби з контрабандою і податковими «ямами». Однак що із цього вийде насправді — ще велике запитання. Адже ніхто не заважає нині боротись із контрабандою та податковими «ямами», питання легалізації грального бізнесу викликає значний спротив у суспільстві, а ПДВ для аграріїв однозначно призведе до подорожчання продуктів харчування. Відомо ж, що в усіх підручниках з економіки податок на додану вартість називають податком на споживання. А чи можемо нині сказати, що навіть продуктів харчування наші громадяни споживають достатньо? Дивлячись на те, як літні люди на базарі чи у крамницях купують по кілька штук овочів чи незрозумілої якості сосисок, це важко стверджувати. 
Є у цій справі ще один важливий нюанс. Податковий кодекс, який лише трохи більше як півроку тому змінювали, нині мають намір змінити знову. Підприємці одноголосно кажуть, що такі часті зміни податкового законодавства лише вбивають бізнес, спонукають до конфліктів з податковими органами та до закриття підприємств. і хоча Мінфін, за словами заступниці міністра, під час податкової реформи пропонуватиме принаймні на три роки ввести заборону на будь-які зміни до Податкового кодексу, враховуючи активність «податкотворців», у це слабо віриться.
Поки цей матеріал готували до друку, підтвердилося, що з 1 вересня уряд планує підвищити розмір мінімальної заробітної плати, пенсії, стипендії та зарплати для бюджетників. Про це 30 серпня в програмі «10 хвилин з прем’єр-міністром» заявив глава уряду Арсеній Яценюк.
Він нагадав, що хоч чинний закон передбачав зростання мінімальної заробітної платні та прожиткового мінімуму з 1 грудня, але це відбудеться раніше. За його словами, «до Верховної Ради вноситься закон для підвищення соцстандартів для близько 12 мільйонів українців». 
Відтак виплати вчителям зростуть на 474—605 грн (залежно від категорії), сімейним лікарям — на 453 грн., медсестрам — на 304 грн., працівникам соцсфери — на 304 грн., працівникам культури (зокрема, бібліотекарям) — на 348. Стипендія студентам (їх близько 1,5 мільйона), які навчаються у вишах I-II категорії зросте на 112 грн., III-IV категорії — на 95 грн. Виплати одиноким матерям зростуть на 350—727 грн. «Пенсіонери, яких близько 7,5 млн. осіб, отримуватимуть мінімальну пенсію в розмірі 1 074 грн. Особи з особливими потребами отримають додатково 100—200 грн.», — розповів прем’єр-міністр. Також він наголосив, що мінімальна заробітна плата зросте із 1 218 до 1 378 грн. 
За словами прем’єра, загальний фінансовий ресурс, який необхідно було знайти для підвищення заробітніх плат, пенсій, виплат та інших соціальних стандартів, становив близько 10 мільярдів гривень. Зокрема, Яценюк зазначив, що в серпні за рахунок детінізації і боротьби з корупцією Державній фіскальній службі вдалося додатково зібрати майже 2 млрд. грн. податку на додану вартість.