Легенди Станиславова/Івано-Франківська. Що страшніше за вогонь

Архітектуру Івано-Франківська можна класифікувати по-різному. Найпростіше – за віком. Тобто, будинки старі й нові. До останніх належать радянські «шедеври» та швидкобуди сучасності. У свою чергу, старовинні кам’яниці поділяють за різними критеріями. Наприклад, за добою, коли вони були споруджені.

Впевнений, вам не раз доводилось чути, що хтось живе у «польському» будинку, а хтось у «австрійському», пише Репортер.

Також міську забудову розрізняють за архітектурними стилями: бароко, класицизм, історизм, сецесія, ар-деко, конструктивізм. Але є ще одна градація, притаманна саме нашому місту. Згідно з нею, усі старі будинки можна поділити на дві категорії – до – й післяпожежні.

Йдеться про сумнозвісну Мармулядову пожежу. За даними істориків, у вересні 1868 року вогонь знищив 25 % центру Станиславова. Вцілило ніби теж багато, але потім містом ще прокотилися дві світові війни та кілька будівельних бумів, коли пам’ятки безжально ламали бульдозером. Нині «допожежних» будинків у Франківську обмаль.

Одна з таких «вогнетривких» кам’яниць має цікаву історію. Її адреса – Шевченка, 32, і стоїть вона на перехресті з вулицею Гординсь­кого. Споруджена наприкінці 1840-х для шкільного вчителя Преєра. Під час страшної пожежі він, певно, не раз подякував Господу. Справа у тому, що буквально через дорогу стояла хата Хани Двой­ри Вермут, на подвір’ї якої смажили оте сумнозвісне повидло. Жаринки потрапили на дах сараю, звідти вогонь перекинувся на сусідню ділянку, і незабаром палало вже пів міста.

Але кам’яниця Преєра лишилася неушкод­женою, хоча епіцентр пожежі був за кілька десятків метрів від неї. Просто вітер дув у протилежний бік. Побудуйся Преєр трохи ближче до центру, мав би купу головешок.

Потім у будинку розташовувалась школа Чацького, далі кулінарне училище, корпус ПНУ. Університет довів його до ручки і в результаті прийняв рішення «про відчуження та недоцільність утримання об’єкта держмайна». Тобто, аварійний будинок виставляють на продаж. Враховуючи «пильність» наших пам’яткоохоронних служб, будинок чекає або реконструкція, або той самий бульдозер і новобуд.

Схоже, безгосподарність є страшнішою за вогонь.

Автор: Іван Бондарев

Поштівка з колекції Володимира Шулепіна

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!