Легенди Станиславова. Монополія в кагалі
Зараз багато нарікань на корупцію та олігархів, які монополізували владу в державі. Однак подібні явища не нові, ними страждали навіть такі благополучні держави як Австро-Угорщина. Наведемо конкретний приклад у конкретно взятому місті.
Не секрет, що половину населення Станиславова становили євреї. Громадою керувала юдейська релігійна рада або кагал. У середині ХІХ століття владу там захопили клани Горовіців і Гальпернів, які доводилися одне одному близькими родичами, пише Репортер.
Історик Леон Штрайт пише, що після виборів 29 листопада 1887 році до релігійної ради потрапила купа їхніх представників. Так, із 18 членів там засідали троє братів Гальпернів (Герш, Йоель і Ліпа), п’ять Горовіців (Ліпа, його син Якуб, брат Пінкас, два дальші кревні — Абрагам і Якоб-Озія), і ще тесть останнього Абрагам Шльоссер. Це була половина усіх місць, і любі родичі вважали кагал ледь не власною вотчиною, при тому, що євреїв у місті нараховувалось було — до 14 тисяч.
Яким чином купка людей підім’яла під себе всю громаду? За вимогами тодішнього статуту виборче право мали чоловіки, які сплачували так званий доместикальний податок. А сплачували його лише ті, кого оподатковувала обрана для цього релігійною радою комісія. Із 2000 євреїв, які платили державні податки, комісія оподатковувала лише 700 осіб, яких вносила у виборчі списки. Зрозуміло, що всі вони були гарячими прихильниками партії Гальпернів-Горовіців.
Багато інтелігентів не брали участь у виборів, бо комісія їх «не бачила», релігійний податок з них не збирала і до списків не заносила. Нарешті, терпець передової громадськості урвався і до намісництва у Львові накатали об’ємну скаргу.
У 1898 році цісарські чиновники затвердили новий статут, який дещо змінював організацію виборчого процесу та забороняв, аби в кагалі засідав більш ніж один представник однієї родини. Отже, справедливість є і за неї варто боротися.
