Медицина катастроф і катастрофа в медицині
Обласних чиновників та депутатів Івано-Франківщини «штурмують» лікарі коломийського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, який оце зараз зібралися перетворити на окрему юридичну особу станції швидкої медичної допомоги.
Медиків із Коломиї влаштовує існуючий стан речей і проти змін вони протестують під стінами обласного представницького органу. "Працівники вчасно отримують заробітню плату, матеріально-технічна база укомплектована, роботою фахівці задоволені. Колектив складається зі 146 осіб і серед них лише шестеро незадоволені. От вони і "каламутять воду". До того ж, на минулому засіданні сесії облради депутат облради Юрій Романюк доповів, що колектив Коломийської лікарні уже два роки добивається статусу окремої юридичної особи. Це не так! Люди прийшли під стіни облради, щоб це спростувати", - розповів «Z» завідувач південно-східним окружним відділенням центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Валерій Костащук.
Його слова підтверджує лікар закладу Олеся Черненко:
"Я працюю лікарем Коломийської станції швидкої медичної допомоги в складі екстреної бригади швидкої медичної допомоги. 96% працівників висловлюють позицію працювати у складі центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, не хочуть відокремлюватися і не хочуть ніякого юридичного статусу. За півтора року у складі центру відбулися разючі зміни. Наші працівники отримали нагоду безплатно навчатися за кордоном. Крім того, створені навчально-методичні центри, де персонал може підвищувати свою кваліфікацію. Заробітня плата виплачується без затримок. На 100% ми забезпечені медичними препаратами, навіть дороговартісними. Роками до цього жодних медикаментів у нас не було. А ще нам виділили два реанімобілі, обладнані найсучаснішим медичним обладнанням".
У цій будівлі розташувався коломийський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Ще один цікавий аспект у справі – будівля відділення медичної установи, яка розташована у парковій зоні Коломиї. "Лікарня знаходиться у парковій зоні. Тут може невдовзі вирости високий дев'ятиповерховий будинок. Багатьом людям наша територія мозолить очі. Своїми протестами ми хочемо попередити владу, міську і обласну, що ми нікуди не збираємося йти», - продовжує Валерій Костащук.
Територія центру у парковій зоні
Центр екстреної медицини
Івано-Франківський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ще доволі молодий, йому трошки більше року. Його створили шляхом злиття всіх майнових, фінансових та кадрових ресурсів районів у комунальний заклад обласної ради на вимогу Закону України "Про екстрену медичну допомогу".
Нині центр працює доволі ефективно. Під час реорганізації ліквідовано борги по заробітній платі. Автопарк, який отримали у спадок від попередніх структур, виявився на 89% зношеним. У 2014 році вдалося його поповнити чотирма десятками спеціалізованих автомобілів, які повністю укомплектовані необхідним найновішим обладнанням і медикаментами завдяки цільовій державній субвенції. Зокрема п'ять найсучасніших реанімобілів на базі Mercedes Sprinter центр отримав від закордонних колег. Окрім автомобілів, це ще й обладнання для навчально-тренувального центру, спецодяг для працівників, засоби медичного призначення, будівельні матеріали. Загалом сума залучених позабюджетних коштів складає 5,5 млн. гривень.
"Центр отримав ліцензії на медичну практику та на придбання, використання наркотичних, сильнодіючих препаратів та прекурсорів. Налагоджено контроль за цільовим використанням транспорту та інших ресурсів. Відтак, завдяки встановленню датчиків витрат палива на автомобілях дозволило скоротити витрати на 70%. Організація центру та ліквідація адміністративних меж і зон річна кількість виїздів швидкої допомоги скоротилася з 350 тисяч до 270 тисяч", - розповідає старший фельдшер центру Ігор Білик.
Натомість керівник центру Володимир Похмурський головним надбанням центру вважає колектив, який нараховує 1075 фахівців. Тут працюють, здебільшого, молоді люди, які хочуть вчитися, освоювати нові здобутки медицинської науки. Впродовж минулого року у центрі провели чотири цикли медичних навчань, 26 лікарів та фельдшерів центру отримали сертифікати інструкторів Американської Асоціації Серця. 32 працівники закладу пройшли безкоштовне навчання на найкращих базах Польщі. Інструктори центру провели навчання для 500 медичних працівників та понад тисячі немедичних, серед яких волонтери, цивільне населення, мобілізовані, духівники.
І тепер, від цього вже злагодженого колективу хочуть відірвати відділення з Коломиї. То й не дивно, що тамтешні лікарі налаштовані проти.
Екстрену медицину - скоротити?
Для ще більш ефективної роботи на базі закладу планують створити оперативно-диспетчерський центр. Зрештою, створення такої диспетчерської вимагає ст. 8 Закону України "Про екстрену медичну допомогу». Видатки діляться порівну - половину грошей дає область, половину виділяє з бюджету держава. «Створення такого оперативного центру обійдеться області у 8,2 млн. і така ж сума прийде з державного бюджету. Диспетчерська - це мозковий центр структури. Після надходження виклику з номерів 103 чи 112 диспетчеру висвітлюється, звідки саме надходить дзвінок. Обладнання показує, де знаходяться найближчі автомобілі швидкої допомоги. Таким чином викликається машина, яка знаходиться найближче до місця виклику і найшвидше зможе надати допомогу. У порятунку життя і кілька секунд можуть мати вирішальне значення. Крім того, працівники закладу, потрапляючи в лікарню, обходять черги у приймальні», - говорить Володимир Похмурський.
Голова постійної комісії облради з питань охорони здоров'я, сім'ї, материнства та дитинства Манолій Піцуряк погоджується, що створення оперативно-диспетчерського центру – справа необхідна і що з бюджету області планують виділити на це 2 мільйони гривень (з необхідних восьми!).
А от результати роботи центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Манолій Піцуряк вважає зовсім не показивими. За понад рік діяльності установи досягнень, на його думку, немає. Придбані автомобілі, каже, не є заслуга центру - відбулося постійне поновлення транспортних засобів.
Позиція Манолія Піцуряка не залишилася поза увагою протестуючих лікарів
Щодо Коломийської станції швидкої медичної допомоги голова комісії теж має окрему думку. Будучи керівником лікарні у селі Солотвино Богородчанського району Івано-Франківської області Манолій Піцуряк вважає недоцільним здійснення управління закладом з обласного центру. На його думку, на місці краще можна визначити потреби. Крім того, необхідно розмежовувати екстрену медичну допомогу від невідкладної. "Якщо брати до уваги досвід Польщі, то на таку область, як Івано-Франківська, в них працює 40 бригад екстреної медичної допомоги. Нині в нас їх понад 100. Я вважаю, що цю кількість треба скоротити до 30-40 бригад. Цього б вистачало, а решта була б невідкладна допомога", - зауважує Манолій Піцуряк.
Таку думку зовсім не підтримує директор департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської облдержадміністрації Роман Мельник. Зауважує, що від початку діяльності центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф зроблено багато. Натомість у Коломиї «воду каламутять» ті кілька лікарів пенсійного віку, які не звикли до роботи в нових умовах, яким вже важко робити реанімаційні заходи, бігти до пацієнта.
Про катастрофу в медицині
Роман Мельник відзначає,що конфлікти навколо центру екстренної медицини, як і проблеми в галузі загалом не обмежуються створенням диспетчерської, чи виокремленням станції «швидкої» в окрему юридичну особу. На його думку, необхідно відмінити статтю 49 Конституції України, яка передбачає безкоштовну медицину і, за його словами робить з лікаря ворога в очах пацієнта. "За зарплату у трохи більше ніж дві тисячі, а іноді ця сума і менша, медик має прожити. Тому зловживання були і будуть доки не зміниться система надання медичних послуг і фінансування медичних закладів. Вся ургентна, екстрена, дитяча допомога, вакцинація надаються безплатно, а решту - навпаки. Хто платить - пацієнт, страхова компанія, роботодавець значення немає. Якщо покласти в медичних закладах касовий апарат, то вдалося б заробити як мінімум пів мільярда гривень за рік" - переконує директор департаменту.
«Ці кошти можна було б використати на придбання дорогого обладнання чи придбання ліків, - продовжує посадовець. - Рентгенівські апарати у більшості медичних установ вже віджили своє, вони приблизно 1978 року випуску. А це вже "атомна бомба", а не апарат. Що має робити головний лікар? Йому виділяють кошти на заробітню плату - 72%, оплату комунальних послуг - 5%, харчування хворих - 14%, решту на медикаменти. А без грошей особливо нічого й не зробиш».
