Місту бракує кладовища
В Івано-Франківську уже кілька років поспіль доволі гостро стоїть питання розширення меж міського кладовища. У Чукалівці ресурс вичерпано, міська влада скуповує земельні паї у селян, щоб збільшити площу цвинтаря. Якщо врахувати, що для поховань потрібно гектар землі на рік, то цього надовго не вистачить. А вирішувати щось глобально ніхто не береться.
Заступник директора департаменту архітектури та містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Олег Баран розповідає, що основне міське кладовище у Чукалівці уже себе вичерпало. Неодноразово збиралися наради на рівні області щодо збільшення території під кладовища, пише Галицький кореспондент.
«Якщо пошукати, то певну площу можна знайти. Наразі генеральний план коригується, і в процесі цього будемо шукати необхідні ділянки. До цвинтарів є вимоги: ця територія має бути далеко від інженерних мереж, будівництва, дитячих садків, шкіл. Потенційно це територія на Вовчинецьких горах. Це далеко від центру міста, але кладовище на Чукалівці також неблизько. Розглядаються також території в районі Дем’янового Лазу. Але земля там у розпорядженні Прикарпатського національного університету, і вони не зовсім погоджуються з рішенням перенести туди кладовище. Є можливість облаштувати цвинтар у Хриплині, там є територія між двома коліями», – зазначає чиновник.
Як розповів архітектор, цвинтар можна поділити і зробити окремі кладовища у різних районах, тож не обов’язково він має бути зосереджений в одному місці.
Паї та ліс
Міське кладовище у Чукалівці межує із земельними наділами, які виділені людям. Наразі з міського бюджету виділялися кошти для викупу цих паїв, які потім використовують для поховань.
«У людей викуповують земельні ділянки для того, щоб розширити цвинтар. На охоронну зону земель сільської ради це не впливає. Паї розміщені за межами населеного пункту, люди уже мають державні акти на цю землю, оформляють нотаріально засвідчені договори купівлі-продажу між фізичною особою та міською радою Івано-Франківська. Ще раніше була домовленість між покійним сільським головою та тодішнім міським головою Івано-Франківська Віктором Анушкевичусом, що кладовище розширяють в бік аеропорту, а в бік села воно не просуватиметься», – зауважив землевпорядник виконавчого комітету Чукалівської сільської ради Антон Терешкун.
Для цього проводиться нормативно-грошова оцінка, відповідно до висновків виділяються кошти з бюджету. Минулого року таким чином вдалося частково розширити територію кладовища. Але від цього ситуація суттєво не змінилася.
«Нині намагаємося вирішити питання про передачу нам лісового масиву, що поряд із кладовищем. Дозвіл на це має дати Кабінет міністрів, Драгомирчанська сільська рада, необхідне погодження управління лісового господарства. Мова йде про 23 гектари землі. Але якщо ситуація буде така, що негайно необхідно буде здійснювати поховання, то практика викупу паїв буде продовжуватися», – зауважив директор КП «Міська ритуальна служба» Роман Микула.
Громада – проти
Стосовно перенесення кладовища у Вовчинець, Хриплин чи інші приміські села, Роман Микула вважає, що люди там будуть проти.
«Якщо мова йде про кладовища, то у людей зазвичай позиція «Ми за колгосп, але не в нашому селі». У жодному громада не погодиться, щоб здійснювати захоронення на їхніх територіях. Стосовно Дем’янового Лазу, там свого часу було виявлено, що кладовище не на балансі ні в кого – земля міської ради. Йшли перемовини щодо того, щоб передати частину територій мені на баланс. Але землі там також належать ПНУ, і керівництво закладу дало відмову. На цьому етапі все зупинилося, наразі питання відкрите», – констатує Микула.
У сільській раді села Вовчинець вперше чують, що франківські чиновники розглядають можливість створення міського кладовища на території їх села.
«Останнім часом спостерігаємо тенденцію, що міська влада не радиться, а самостійно приймає рішення. В першу чергу, необхідно обговорити питання не лише зі мною, а й із головами інших приміських сіл. Село Вовчинець розміщене в межиріччі, його час від часу підтоплює. У горах карстові породи, тому в нас це зробити нереально. Ми самі маємо таку проблему, адже сільський цвинтар себе вичерпав», – висловив думку сільський голова Вовчинця Михайло Назар.
Дорога бронь
Питання заповнення міського кладовища актуальне уже кілька останніх років, кожна наступна влада вирішує його лише у межах своєї каденції.
«Я особисто був у голови ОДА Олега Гончарука, пояснював проблему. Якщо вдасться приєднати до кладовища територію лісу, то це може стати рішенням. Треба розуміти, що гектару землі вистачає на рік», – зазначив Микула.
Відсутність місця для поховань на цвинтарі частково пов’язана і з тим, що люди бронюють багато землі. Щоб це нівелювати, введено нові тарифи, це дозволить частково компенсувати затрати міської ради на викуп паїв. Раніше бронь коштувала 16 гривень, і людина брала одну-дві ділянки, а то й більше, адже обмежень немає. Броней багато, а сектори іноді напівпорожні. Відповідно до закону «Про поховання та похоронну справу», бронь, як і пам’ятник, – це приватна власність. Здебільшого за бронями люди не доглядають, ділянки заростають травою, а працівники служби не мають права це все впорядкувати. Нині ж бронь обійдеться у 1380 гривень, це зменшить попит на вільні ділянки, відтак і місць для поховання стане більше.
