Мобілізація. Третя хвиля
З понеділка, 21 липня, Прикарпаття як запалило протестами жінок і матерів. Кажуть, хоча на той час Верховна Рада ще не підтримала указ Президента України Петра Порошенка про чергову хвилю мобілізації, а їхні чоловіки уже отримали повістки на медкомісії. Відпускати, звісно, не хочуть. Що ж насправді означають ці повістки і кого таки покличе армія?
Найбільші хвилі невдоволень прокотилися кількома районами області. Люди протестують у Яремчому, Богородчанському, Рожнятівському районах та на Калущині. У селищі Брошнів-Осада мешканці взагалі розігнали медкомісію, яка мала б почати свою роботу. В Яремчому та в Богородчанах жінки перекрили дорогу з вимогою не посилати їхніх синів та чоловіків на Донбас. А у п’яти населених пунктах Яремчанської міської ради – Микуличині, Ворохті, Татарові, Яблуниці та Поляниці – жінки добилися того, що сільські голови публічно спалили мобілізаційні посвідчення та журнали з результатами проведення медкомісій.
Скільки саме чоловіків отримали повістки, наразі достеменно не відомо. Є лише неофіційні та суперечливі цифри із соцмережі. Там, за різними даними, від 17 000 до 24 000 осіб з області.
Чому повістки прийшли до прийняття закону про мобілізацію, пояснюють в обласному військовому комісаріаті – мовляв, працювали на перспективу.
«На сьогодні в нас є великий обсяг мобілізаційного ресурсу, який потрібно вивчити, визначити його придатність до служби, щоб у разі, якщо прийдуть розпорядчі документи від вищого керівництва про мобілізацію, вчасно відправити їх у ті чи інші частини, – каже Сергій Білий, т.в.о. начальника відділу по роботі з особовим складом та громадськістю. – Тому прийняли рішення викликати людей. Люди прибували у військкомати, уточнювалися їхні дані, місце проживання, бо деякі переїхали, а деякі взагалі за кордоном. Чоловіки проходили медкомісії, щоб визначити їх придатність до служби. І це носило масовий характер, бо до указу Президента і до розпоряджень зверху ми ще не знали, кого маємо мобілізувати. Тому ці роботи проводилися – з усіма категоріями військовозобов’язаних».
У вівторок, 22 липня, парламент підтримав указ Петра Порошенка «Про часткову мобілізацію». Чинності він набирає з дня оприлюднення. Але й це не внесло ясності у питання – кого ж саме покличуть служити. Як каже Сергій Білий, зараз обласний комісаріат чекає на розпорядчі документи від оперативного командування, які й мають визначати, скільки людей та яких військових спеціальностей треба мобілізувати.
Щодо протестів жінок, то в комісаріаті лиш розводять руками – кажуть, можуть хіба пояснювати, що є указ Президента, закон Верховної Ради, є потреба на сході, військовий обов’язок і кримінальна відповідальність за ухиляння від нього.
До слова, і сам указ не дає зрозуміти, кого повинні мобілізувати. Там прописана лише територія мобілізації – вся Україна, крім Криму, а ще термін – 45 діб.
Пункт 4, який мав би хоч трохи дати зрозуміти, кому слід готуватися до мобілізації, лиш сухо вказує «призов військовозобов’язаних, резервістів… здійснити в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву».
Секретар РНБО Андрій Парубій під час виступу на сесії Верховної Ради у вівторок також не дав чітких параметрів, скільки й кого доведеться мобілізувати. За словами Парубія, набираються ті люди, які пройшли вишкіл у Збройних силах України, мають досвід ведення служби, офіцери у відставці. Набираються виключно на ті спеціальності, які необхідні для тої чи іншої частини.
«Часткова мобілізація передбачає проведення хоча б часткової ротації сил АТО, бо є деякі частини, які знаходяться там з початку бойових дій, кілька місяців. Це складно – і морально, і психологічно», – зазначив Парубій.
За його словами, третя хвиля часткової мобілізації дозволить привести додатково в бойовий стан 15 бойових частин і 44 частини бойового забезпечення.
До теми:
Ухвалена Радою мобілізація вже третя за останні чотири місяці. Дві попередні черги були здійснені також згідно з указами Президента (тобто виконуючого його обов’язки Олександра Турчинова) – 17 березня і 6 травня 2014 року. Тоді були приведені в бойовий стан 53 військові частини Збройних сил України та 18 інших військових формувань.
Загалом, згідно з законодавством, мобілізація стосується військовозобов’язаних запасу у віці від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду. У вівторок Верховна Рада також збільшила граничний вік військовозобов’язаних у запасі. Тепер військовозобов’язані – це чоловіки від 18 до 60 років (рядовий і сержантський склад) або до 55-65 років (офіцерський склад, вік залежить від звання), придатні до військової служби.
