На Франківщині увічнили Євгена Коновальця, який очолював у часи Сталіна боєздатну українську армію

Пам’ятний знак освятили священик УПЦ Київського патріархату Микола Мороз та отець Роман Федоришин. Отець Мороз прочитав молитву.

— Помолимося за людей, які були в наших серцях, тим взірцем, до якого ми прагнули, — сказав отець Микола Мороз.

Почесну варту зі стягами України та ОУН-УПА несуть побратими Калуської станиці ОУН-УПА. До віче з нагоди відкриття дошки приєдналися близько 70 калушан. Із концертом перед присутнім виступив вокально-інструментальний ансамбль “Передзвін”.

Перед присутніми виступили депутат міської ради від ВО «Свобода» Андрій Кравчук, депутат обласної ради від ВО «Свобода» Василь Попович, депутат Верховної ради кількох скликань Євген Гірник.

— Жодному олігарху сьогодні немає пам’ятників. А є пам’ятники тим, хто віддавав своє життя за українську націю. Щоразу проходячи тут, ми будемо згадувати, що ця людина не продалася, не зрадила, а до останнього боролася за українську державу, — сказав депутат обласної ради Василь Попович.

Автор меморіальної дошки — калуський скульптор Ігор Семак. 

Голова Калуської міськрайонної станиці ОУН-УПА Степан Петраш висловив сподівання, що незабаром у місті з’явиться повноцінний пам’ятник Євгенові Коновальцю.

— Він гуртуватиме громаду, та як гуртує її пам’ятник Романові Шухевичу, — зазначив Степан Петраш.

Довідка:

У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець займався формуванням Галицько-Буковинський Куреню Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української На­родної Республіки. У 1918 році Євген Коновалець — полковник Січових Стрільців. 1-2 березня 1918 стрілецькі частини під командуванням Коновальця спільно з Запорізьким Корпусом та Гайдамацьким Кошем Слобідської України визволили від більшовиків Київ.

Наприкінці 1920-x — на початку 1930-х рр. Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії. Здійснив ряд заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій за кордоном.

Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.

23 травня 1938 Євген Коновалець загинув у Роттердамі (Нідерланди) в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов (пізніше — генерал КДБ) під псевдонімом «Павлусь Валюх». За придуманою НКВД легендою, «Павлусь Валюх» представляв це «нелегальне угрупування». Він зумів увійти в довіру до Коновальця, який вірив в існування в СРСР міцного підпілля. 23 травня 1938 Павло Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.
Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.

Джерело: vikna.if.ua