На ратушу пускають не всіх

Про оглядовий майданчик на міській Ратуші говорять давно й багато. «Репортер» вирішив подолати 166 сходинок і залізти на 33-метрову висоту, аби дізнатися, чому ж його досі не зробили.

Підземелля чи майданчик?

За словами начальника відділу туризму Івано-Франківського міськвиконкому Володимира Устинського, за офіційною статистикою місцевих турфірм, щороку місто відвідує 30-35 тисяч туристів. За неофіційною – тих, хто приїздить сюди самотужки до друзів чи зупиняється по дорозі в гори – приблизно 250-300 тисяч.

Та й узагалі чимало людей кажуть про туристичний потенціал міста, головне – більше цікавих атракцій. Одну таку обговорюють уже давно – оглядовий майданчик на ратуші, пише Репортер.

Сам Володимир Устинський піднімається туди часто. Сміється, що спеціально водить гостей, особливо іноземних, показує все, розказує, презентує – може, якраз знайдеться інвестор?

Володимир Устинський показує найцікавіші об’єкти Івано-Франківська

«Щодо оглядового майданчика на ратуші, то там є багато об’єктивних і суб’єктивних чинників, через які не вдається це зробити, – каже Устинський. – Наприклад, по маршруту на ратушу є музейні сховища, де зберігаються цінні експонати. Там потрібна охорона, сигналізація. Забрати їх нема куди. Також треба обгородити сіткою для безпеки на самій горі, поставити біноклі. Та, врешті, ви й самі все побачите».

За словами Володимира Устинського, у них в управлінні підрахували, що на облаштування оглядового майданчика треба десь 300-400 тисяч гривень. «У нас є дві речі, які треба реалізувати, – оглядовий майданчик і підземелля, – говорить начальник відділу туризму. –Підземелля – ще дорожче. І ці речі потребують інвесторів. З бюджету – важко».

А там на горі…

Вхід на верх ратуші – через зал народного мистецтва Краєзнавчого музею, що на третьому поверсі. Низенькі дерев’яні двері прикриває якийсь гуцульський килим.

Далі треба піднятися вузькими залізними сходами ще на один поверх. Тут доволі просторе, але темне приміщення. На стінах картини, під ними поскладані старі дерев’яні меблі. У куті – ще одні сходи, але вже гвинтові. Біля них висить карта міста. Володимир Устинський каже, що то найстаріша карта Станиславова.

І знову нагору. Загалом треба подолати 166 сходинок. Минаємо ще троє зачинених і запломбованих кімнат – то музейні фонди. Знову просторі приміщення. Насправді ратуша не така вже й маленька, якою здається знадвору. Далі вже піднімаємося гвинтовими сходами. На маршруті є навіть стрімка залізна драбина. «На таку не кожен забереться, – говоритьУстинський. – Старша людина вже не полізе. Були ідеї зробити зовнішній прозорий ліфт, але це зіпсувало би вигляд».

Ще минаємо якусь дивну механічну конструкцію за металевою сіткою. Виявляється – міський годинник. На поверх, де й знаходиться майданчик, піднімаємося вже дерев’яними сходами, потім металеві двері, а за ними – неймовірна панорама міста. Усе, як на долоні. Висота – трохи більше 33 метрів. Видно і Дем’янів лаз, і Вовчинецькі гори, річку та навіть якусь карпатську вершину. Устинський каже, що то Сивуля. Дуже красиво й захоплююче.

На весь підйом, коротке милування панорамою, а потім спуск витратили 40 хвилин.

Не все так просто

За словами директора Краєзнавчого музею Ярослава Штиркало, ратушу щороку відвідують понад 50 тисяч гостей. Якби ще був оглядовий майданчик, то їх було би більше приблизно на 25 %.

Стрімкі залізні сходи подолає не кожен

«Але не все так просто, – каже директор. – Є проблема, адже немає другого евакуаційно-пожежного виходу. А без нього ідею оглядового майданчика втілити в життя неможливо. Тут дуже складне питання. Бажання, ідеї – одне, але хто візьме відповідальність за людей на себе? Якщо там усе буде відповідати нормам безпеки, тоді його можна розглядати як туристичний маршрут. Поки що ці приміщення не відповідають нормам для того, аби вести туди туристів».

Чекаємо закінчення року

Про ідею з облаштуванням оглядового майданчика конкретно заговорили у 2012 році. Тоді облрада передала ратушу у власність міста.

За словами начальника експертно-аналітичного відділу міськвиконкому Христини Федотової, вже восени минулого року розпочалися проектно-пошукові роботи, які виконало львівське державне підприємство «Укрзахідпроектреставрація». Вони, до речі, облаштовували оглядовий майданчик і львівської ратуші.

«У лютому 2014-го розпочалася робота над проектно-кошторисною документацією, –говорить Христина Федотова. – Цим займається управління капітального будівництва, у міському бюджеті закладено 120 тисяч гривень. Наскільки я знаю, зараз роботи перебувають на етапі створення реставраційних завдань і попереднього погодження з міністерством надзвичайних ситуацій. Зрозуміло, що у будівлі, якій, скажімо, понад 50 років, неможливо облаш­тувати ті заходи безпеки, які потрібні для загального користування громадянами».

Документацію мають завершити до кінця 2014 року. Лише після цього буде можливість розрахувати час і необхідні ресурси на облаштування майданчика.