Напишу я Президенту. Легалізована марихуана, Франківщина без дорожників і Тимошенко у Гондурасі…

Дозвіл на зброю, авто без мита, Саакашвілі у прем’єри, а Тимошенко в Гондурас, з Франківська зробити Станіслав і звільнити усіх дорожників області. Українці засипали Петра Порошенка електронними петиціями. Про сміх і сльози та шанси бути почутими…

Хай народ тішиться

Ще 2 липня в Україні внесли зміни до закону «Про звернення громадян» – таким чином запровадили механізм електронних петицій, які можна подавати до Президента, ВР, Кабміну і навіть місцевої влади. Першими механізм розробили в Адміністрації Президента. Відповідний указ Порошенко підписав 28 серпня, а вже наступного дня спеціальний розділ з’явився на сайті глави держави. І понеслося. Виявилося, народу є що сказати – на момент здачі цього номера газети на сайті було понад 8,7 тис. петицій, пише Репортер

Працює система просто. Будь-хто може написати таку петицію. Якщо протягом трьох місяців вона набере 25 тис. голосів, Президент просто зобов’язаний її розглянути і надати відповідь. Хоча, це зовсім не означає, що вона буде позитивною.

В ідеалі петиція – це демократична платформа, на якій народ без пікетів і демонстрацій може розказати владі, що йому зараз болить. А влада має аргументовано пояснити, як вона вирішить це питання чи чому вона його вирішити не може. Механізм петицій працює в майже 70 країнах. Для прикладу, у США петиції можна подавати на сайті Білого дому – аби її розглянули, потрібно набрати 100 тис. підписів за 30 днів. Далі її розглядає адміністрація Білого дому, формує відповідь та офіційно публікує.

Як буде в нас? Заступник глави АП Дмитро Шимкін пояснює, що для розгляду петиції, яка набрала 25 тис. підписів, створюватиметься робоча група із залученням представників відповідних органів. Вони формують пропозицію до Президента – підтримати петицію чи ні. Якщо Порошенко теж виступає за такі зміни, то він видає відповідний указ чи його адміністрація виносить певний законопроект на розгляд парламенту.

«Петиція започатковує діалог для вирішення поставлених та підтриманих суспільством питань. Це не інструкція до виконання, це не однозначно «так» або «ні» – це початок демократичного обговорення для пошуку рішення», – каже Шимкін.

Але в будь-якому разі відповідь з поясненнями, чому саме прийняли таке рішення, має бути офіційно оприлюднена протягом 10 днів.

Перший млинець

І хоча сервіс запрацював відносно недавно, але кілька звернень уже набрали потрібну кількість голосів. Першою на розгляд пішла петиція про вільне володіння вогнепальною зброєю. Її автор – голова наглядової ради ВГО «Українська асоціація власників зброї» Георгій Учайкін, вимога звучить так: «Доповнити статтю 27 Конституції частиною четвертою такого змісту: «Кожен громадянин Украї­ни має право на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя і здоров’я, житла та власності…». І з цим солідарні майже 37 тис. українців.

Офіційної відповіді поки що немає, але свою позицію Порошенко вже оприлюднив – він проти. При тому запевнив, що цього не хочуть самі українці. Як аргумент навів соціологічне дослідження, за яким лиш «11 % українців виступають за закон про вільне володіння зброєю, а от 82 % – проти».

«Не підтримую тих, хто бажає ходити по вулицях зі зброєю, таким чином дестабілізуючи ситуацію у суспільстві, у містах, які далеко від зони АТО і фронту», – пояснив Порошенко в коментарях.

Безумовним лідером на сьогодні є вимога скасувати розмитнення та акцизний податок на імпорт авто. Аргументація автора там узагалі проста: «Скільки можна народ доїти, цього немає ні в одній цивілізованій країні». Так само думають ще 38 тис. людей.

Перетнули поріг у 25 тис. підписів ще чотири петиції – вимоги відмінити грошову заставу для корупціонерів, збільшити покарання держслужбовців за хабарництво, запровадити електронну систему голосування у ВР за відбитками пальців, і призначити Саакашвілі прем’єр-міністром – «хай людина проведе, нарешті, в Україні реформи».

Президент має ще майже тиждень, аби сформулювати відповіді. Хотіли почути народ? Народ сказав. Тепер доведеться оперативно та адекватно реагувати, інакше про успіх цієї реформи можна забути.

Франківці просять мляво

Поміж тієї купи петицій можна знайти й такі, що напряму стосуються Франківської області. Їх зовсім мало, а судячи з інтенсивності голосування, шансів дійти до Президента у них ще менше. Лідером з результатом у 208 голосів є петиція, яка пропонує повернути Івано-Франківську стару назву Станіслав. Схоже, франківцям воно зараз болить не найбільше, а, може насторожує ім’я автора. Ним зазначений Володимир Купчак. Якщо це не збіг, то йдеться про нардепа минулого скликання від Прикарпаття, який пройшов до парламенту під партійним брендом «Батьківщини», а пізніше залишив фракцію і потрапив у депутати, яких в народі називали «тушками».

Наступною за популярністю – 167 голосів – є петиція з вимогою звільнити всіх працівників Івано-Франківського «Автодору» і притягнути до відповідальності тих, хто розтринькав гроші на дороги.

Вимоги відновити у Франківську військовий госпіталь, відкрити у Шибеному Верховинського району перехід до Румунії, пустити «Експрес» Франківськ – Київ, створити у Верховині містечко-музей Гуцульщина – поки що не мають навіть 50 голосів підтримки і пасуть задніх у рейтингу.

Гумор нам поможе

Хоча сам механізм петицій спрямований виявляти серйозні проблеми, українці відриваються тут на всіх фронтах – і владу тролять, і з себе сміються.

Чого варта лиш петиція з вимогою відправити Юлію Тимошенко послом у Гондурас? І аргументація там навіть не образлива – «у зв’язку з великим управлінським досвідом і необхідними знаннями». З цим згідні вже майже 20 тис. українців і схоже, що Адміністрації Президента таки доведеться пояснювати, чому Тимошенко туди не поїде.

Трохи менш популярна петиція про відставку генпрокурора Віктора Шокіна – майже 15 тис. голосів. Хоча формулювання тут не таке дипломатичне – «був помічений у скандалах в покриванні прокурорів корупціонерів». Є петиції і за звільнення Авакова, Яценюка… Та кого лиш не хочуть звільнити.

Розважаються українці і цілковитими дурницями. Але петиція за те, аби Порошенко попросив власників «Burger King» відкрити в Україні ресторан, набрала майже 8 тис. голосів. А ще просять легалізувати марихуану, ввести у шкільну програму твори Подерв’янського, який відомий міцними слівцями, транслювати на «Першому національному» Губку Боба… Врешті, хтось написав петицію з вимогою «ввести тест IQ для тих, хто пише петиції».

Хоча тут немає нічого дивного і нового. Наприклад, у США у 2012 році набрала голоси петиція з вимогою створити «Зірку смерті» – гігантську космічну станцію із «Зоряних воєн» для знищення інших планет. І Білий дім цілком серйозно мусив відповідати, чому цього не робитиме – «бюджет такі витрати не потягне, а адміністрація президента не підтримує ідею знищення планет».

В АП кажуть, що такі петиції – не катастрофа, а практика показує, що їх не так вже й багато, тож ефективність роботи всієї системи вони не знижують.

Остерігатися варто іншого – аби петиції не стали інструментом політичних маніпуляцій. Адже з їх допомогою можна легко організовувати кампанії підтримки чи провалу певних реформ чи цькування певних політиків. Особливо якщо це буде вигідно самій владі – ініціювали, розвели народ, зібрали підписи – і задовольнили «прохання трудящих».

Правило тут старе – думаймо, за що віддаємо голос. А відповіді нехай пишуть, ми всі їх давно чекаємо.