Олександр Левицький: Зараз не час плодити ворогів у середовищі однодумців, спрямованих проти Януковича


Перший заступник голови Івано-Франківської обласної ради прокоментував створення Народної ради та останні події в Україні. Попри насичений робочий графік він відповів на всі зручні та не зовсім питання.

Чи справді молодий політик Олександр Левицький «права рука» Дмитра Шлемка і не шкодує через програш у виборах Олександру Донію читайте далі в ексклюзивному інтерв’ю.

- Пане Олександре, коротко розкажіть, як проходив Євромайдан у Івано-Франківську? Яка роль у подіях обласної ради?

- Євромайдан як явище, як громадське зібрання, де пульсує українська думка і позиція, почав існувати в ніч з 21 на 22 листопада, коли зібралися молоді люди, студенти, активісти, громадські діячі та частина депутатів облради. Поступово незадоволення суспільства зростало…Чим більше людей виходило, тим більше ставало зрозуміло, що руйнуються прагнення України та її нації. Кульмінаційним моментом стало побиття студентів 29-30 листопада.

Вцілому майдан-це таке явище, яке завжди було масовим, не втрачало інтересу людей і мало неабияку підтримку, тому що саме там порушувались ті питання, якими насправді живе Прикарпаття і вся Україна. Зрозуміло, від подій в Києві, адже основні дії відбувалися саме там, залежали і настрої на місцях у віддалених регіонах. Люди з превеликим бажанням приходили висловити свою громадську позицію.

- На одному з перших засідань Штабу спротиву Ви заявили, що входите в нього не як перший заступник голови облради, а як звичайний громадянин. Чому?

- Ми розуміємо, що посадові особи не мають таких прав, які має звичайний громадянин, адже існують обмеження для посадових осіб органів місцевого самоврядування. Саме через це я прийняв для себе таке рішення, щоб не виглядало це як рішення обласної ради і не викликало претензій прокуратури. Вважаю за потрібне входити туди як людина зі своєю громадянською позицією.

- Зараз повним ходом йде створення Народної ради в області з усіма наступними наслідками. Яка Ваша особиста позиція щодо входження громадських активістів до цього органу?

- У Києві Майдан підтримав декларацію про створення Народної ради, яка утворена там на загальноукраїнському рівні з числа депутатів Верховної Ради, які належать до опозиційних фракцій, і ця декларація затверджена рішенням Майдану. Вказано, що цей орган утворюється з депутатів-опозиціонерів. Визнаючи, що Народна рада – це всеукраїнська структура логічно було б утворювати відповідний орган Івано-Франківська теж з числа депутатів опозиції.

Політично незаангажоване суспільство, громадські активісти, справді відіграли визначальну роль у створенні Майдану і тому треба залучити і їх.

Під час обговорення на сесії обласної ради лунали й думки щодо творення Народної Ради області за загальноукраїнським принципом: по-перше, через визнання загальноукраїнських рішень, які вже були прийняті тим же Майданом у Києві, по-друге, якби Народну раду утворювала сесія обласної ради з числа депутатів обласної ради і громадських активістів відразу це рішення було б оскаржене прокуратурою і визнане незаконним. Мусимо рахуватися з тим, що при прийнятті тієї чи іншої пропозиції існує якась межа, адже зараз і так зі сторони режиму приймається багато неправосудних рішень. Ми розуміємо, що суди зараз не відстоюють прав позивачів – саме це і стало однією з причин, чому збунтувався народ. Можна ігнорувати рішення суду, але все це можливе до певного моменту… Тому ми не хочемо наразити Народну раду на небезпеку бути визнаною незаконним утворенням, адже це стане вагомим аргументом наших опонентів.

Якби була утворена Народна рада виключно з числа громадських активістів – це був би продубльований орган громадської ради, який варто було б перейменовувати, щоб уникнути небезпеки бути визнаним нелегітимним. Вважаю, що активісти безперечно мають право входити до такої структури, а депутати не обов’язково повинні належати до усіх створених органів, адже їх присутність автоматично сприйматиметься як втручання у позиції громадськості. Хотів би щоб таке починання дало успіхи, якщо це буде так, то я це підтримую

- Відійдемо трішки від останніх політичних процесів у країні. У 2012 Ви програли вибори до Верховної Ради Олесю Донію. Останній обурив виборців голосуванням за бюджет. Як ви оцінюєте ту поразку в лапках тепер?

- Мені вже задавали подібні питання в Коломиї. Я не коментую рішення своїх колишніх конкурентів чи опонентів, тим паче у такий важкий час і не збираюсь на цьому акцентувати свою увагу, адже будь-які мої коментарі можуть бути сприйняті як спекулятивні. Переконаний, що зараз не час плодити ворогів у середовищі однодумців, спрямованих проти Януковича. Якщо Олесь Доній зробив це не з філістерських міркувань, то, мабуть, помилився. Ми напевне не знаємо, чим він керувався, адже він уникнув чіткої відповіді, коментарів, які б щось пояснили.

Щодо голосування за бюджет, то все ж не варто було брати на себе таку відповідальність від імені жителів Коломийщини та Городенківщини, але зараз не час з’ясовувати стосунки.

- Поза очі Вас називають “правою рукою” Дмитра Шлемка в Івано-Франківській області. Наскільки це відповідає дійсності?

Я справді робив дуже велику частину роботи партії “Батьківщина” ніс і готовий нести й далі відповідальність за це. Після того, як відбулося об’єднання політичних партій “Батьківщина” і “Фронт змін”, отримав ще одного колегу, Володимира Шкварилюка, тому у Дмитра Шлемка вже точно є дві “правих руки”.

Знаю, що Дмитро Шлемко у значній мірі довіряє мені і цю довіру мені щоразу вдається виправдовувати.

- Люди, які з вами працювали чи мають можливість працювати, відзначають, що ви часом буваєте дуже різким у спілкуванні. Пригадаємо хоча б конфлікт з художником Сергієм Єфіменком. Чи не завдає вам клопоту в політиці така риса характеру?

- З приводу різких висловлювань з мого боку, то можу сказати, якщо будь-яка людина могла б різко відреагувати, то інші не мають на це право, особливо держслужбовці. Зараз дуже напружений час, емоції зашкалюють у всіх. Я це визнаю і вже висловив у доступний для мене спосіб вибачення на адресу художника Єфіменка особисто. Це моя провина, про яку шкодую, але некоректні висловлювання, які я прочитав у коментарях з цього приводу, дають змогу зрозуміти всім, що брутальне ставлення та грубощі неприпустимі в обох напрямках. Я мав мужність визнати, вибачитися і усвідомив, що надалі ці речі неприпустимі.

- Наскільки відомо, ви фінансуєте отинійську футбольну команду “Славія” та вносили пожертви на Євромайдан. Можете сказати, за рахунок яких коштів ви це робите, адже заробітної плати держслужбовця явно замало?

- Це відкрита інформація. Я особисто не фінансую “Славію”, прошу і залучаю спонсорів. Є ряд вихідців з Отинії, які, живучи далеко, погоджуються допомагати команді фінансово. У нас є ціла група людей, які на громадських засадах зголосилися цим займатися. Один з них – це людина, яка народилася в Отинії, а зараз проживає у Санкт-Петербурзі і в певний час допомагав до 80% потреб команди. Також ми залучаємо до цього заможних людей, які люблячи футбол, особливо дитячий, роблять свої внески. Я теж робив незначні пожертви в розмірі кількох тисяч гривень, що становить невелику частку від загального бюджету команди в кількасот тисяч гривень. Але завжди кажу: “Ці гроші чисті, чесні, не вкрадені, а зароблені!”. Це ж стосується і Євромайдану. Там не йдеться про неосяжні суми, це суми значні, але це не десятки й сотні тисяч гривень.

- Насамкінець прогноз від Олександра Левицького. Що очікує Україну та Прикарпаття найближчим часом? 

Для мене важливим є зараз не прогнози й очікування, а потенційні джерела небезпеки. Президент Янукович, який для левової частки прикарпатців вже не є легітимним, пішов у відпустку, а закони проголосовані так, щоб узаконити утримання заручників і тепер ставиться питання обмінів. Протягом наступних 15 днів будуть “хапати” звичних перехожих і ув’язнювати на 2 місяці, щоб отримати якомога більше заручників, адже протести триватимуть і влада прагне заволодіти “розмінним ресурсом”. Дуже б не хотів, щоб так сталося, але зараз не бачу, як Верховна Рада може щось змінити, адже закон прийнято. Нам варто не шукати ворогів серед однодумців, а згуртуватися, адже в єдності сила!

Стик