Підприємець попав в халепу через франківські барикади

Кому весілля, а курці смерть. Саме так можна сьогодні сказати про одного івано-франківського підприємця на ім’я Ігор (прізвища просив не називати). Адже 24 січня він на своєму бусі під’їхав до Білого дому, припаркувався й залишив авто. А коли повернувся, то воно вже було забарикадоване. З того часу чоловік просить повернути йому транспорт, але ніхто з депутатів гарантувати цього не може.

У стінах заблокованої ОДА про підприємця знають усі. А от із допомогою проблема.

«Чоловік неодноразово звертався до депутатів із тим, що через якісь домовленості з даішниками він приїхав зі своїм бусиком начебто забирати поранених, які могли бути під час штурму, – розповідає депутат облради Сергій Адамович. – Тепер він майже щодня звертається, щоб його випустили, але ми не можемо».

Як зазначає депутат, коли споруджували барикаду, то її обливали водою. Нині все це замерзло, розібрати буде дуже складно. Крім того, каже, в умовах такої емоційної напруженості люди розцінили б розбирання будь-якої барикади як зраду та все одно б заборонили це робити.

«Він кожного дня шукав людей, які б дозволили йому розібрати барикаду, – продовжує Адамович. – Його можна зрозуміти, але слід розуміти й тих людей, які борються за зміни в Україні. Якщо він знав, що їде забирати поранених, то, напевно, мав би бути готовим до екстремальних ситуацій. Його ж не замовили, аби він возив морозиво для дітей чи корм для морських свинок?».

Заступнику керівника обласного штабу спротиву, депутату Тисменицької райради Михайлові Королику теж шкода підприємця. Припускає, що бус – єдиний заробіток цього чоловіка, й, напевно, таким чином він щодня втрачає кошти. Але й ще не найстрашніше. Найбільше, каже Королик, підприємець боїться того, що автобус йому можуть спалити.

На жаль, сам Ігор відмовився поговорити із «Репортером». Проте це не заважає нам вболівати за те, щоб в результаті його авто залишилося цілим і неушкодженим. І останнє – крім цього буса там є ще дві одиниці транспорту, але їх власники чомусь мовчать. Може, державні, тому й нікому не болить?