«Плакати не будемо»

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк у п’ятницю заявив, що Україні необхідно готуватися до повногоприпинення торгівлі з Росією.

«Я усвідомлюю всі економічні наслідки. І ви усвідомлюєте їх. Але так само я усвідомлюю, що Росія – це не єдиний ринок у світі, на який мають постачати українську продукцію. Тому уряд має зробити все для того, щоб у короткостроковій перспективі ми диверсифікували ринки збуту, – сказав Яценюк. – А то виходить так: ми у фактичному стані війни і говоримо - купіть, будь ласка, у нас на мільйон доларів нашої продукції. Воно якось не стикується в моїй голові і я не знаю, можливо, для когось це нормально, але для мене це не нормально».

Росія, як відомо, є одним із ключових торговельних партнерів для України, хоч і поступається ЄС. Минулого року товарообіг між Україною та Росією склав $38 млрд, а між ЄС та Україною – $45,6 млрд. При цьому Україна експортує у Росію продукції на $15,1 млрд, імпортуючи натомість звідти на $23,2 млрд. Негативна різниця, зрозуміло, зумовлена, насамперед, імпортом російського газу  – у 2013 році ми заплатили за нього росіянам понад $12 млрд.

Замороження будь-яких торговельних стосунків з Москвою, зрозуміло, завдасть збитків не лише Росії, але й Україні. Арсеній Яценюк уже навіть озвучив цифру ймовірних втрат з боку України - $5 млрд. Росія, до речі, втратить більше - $5,8 млрд, вважають експерти.

ZAXID.NET розпитав експертів, якими можуть бути наслідки для України та Львівщини зокрема у разі повної відмови від торгівлі з Росією.

У 2013 році експорт товарів з Львівської області до Росії становив $173,8 млн. «Це приблизно 13,5% від загального експорту області. За перших чотири місяці цього року ми зафіксували падіння експорту до Росії на 8,3%, – каже Ярослав Пелиховський, заступник директора департаменту економічного розвитку, торгівлі та промисловості ЛОДА. – Львівщина більше орієнтована на торгівлю із Заходом, тому навіть без обмежень експорт до Росії зменшується, а до країн ЄС – зростає. Для порівняння: минулого року експорт до ЄС з Львівщини склав понад $860 млн». 

«З того, що ми бачимо по роботі в торгово-промисловій палаті, то приблизно 25%  - це експорт до Росії», - каже Любов Олексин, начальник управління сертифікації та експертиз Львівської торгово-промислової палати.

За її словами, від зупинки торгівлі з Росією можуть постраждати ті львівські підприємства, які зорієнтовані на країни екс-СРСР. «Наприклад, багато експортує до Росії жидачівське підприємство “Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн”, яке виготовляє промислові мішки. Те саме стосується Червоноградського заводу металоконструкцій». Водночас є багато великих підприємств в області, які експортують до Росії небагато, наприклад, «Яблуневий дар», «Росан-Пак», «Перша приватна броварня».

«У нас просто нема підприємств, які би повністю працювали з Росією, а тому про великі втрати для львівського бізнесу мова не йде», - пояснює Пелиховський. На його думку, у разі припинення торгівлі ми просто будемо більше торгувати з іншими країнами, зокрема з європейськими. «Плакати не будемо», – вважає він.

Тієї ж думки дотримується і львівський економіст, заступник декана економічного факультету Львівського університету Володимир Харко. Він не лише вважає, що не варто панікувати, але й стверджує, що повна відмова від торгівлі з Росією – це шанс для бізнесменів швидше переорієнтуватися на інші ринки.

Заява прем’єра власне і є сигналом для бізнесу про необхідність швидкої переорієнтації, вважає Харко. Попри підписання Угоди про асоціацію ЄС, українські підприємці не поспішали виходити на ринки ЄС, тому сьогоднішню заяву Яценюка якраз і варто розглядати як чітке попередження, що зволікати більше нікуди.

«Для торгівлі дуже важливе прогнозування. Якщо не можеш прогнозувати обсягів споживання – неможливо торгувати. У випадку з Росією це вже стало неможливим, – каже Харко. – Згадайте скільки за останній час було затримок товарів на кордоні, претензій до якості наших товарів. Для Росії бізнес – це політика».

Щодо впливу на бізнес у Львівській області, то на думку Харка, він навряд буде надто суттєвим - Росія не є пріоритетною країною для львівських підприємців, хоча входить в п’ятірку. «Суттєво більші проблеми є на сході країни, - каже він, – проте підприємці там вже зазнали втрат через війну, відтак, нові втрати не будуть набагато більшими».

Водночас, відсутність російського ринку збуту не призведе до зниження вартості львівської продукції. «В ідеальній економічній ситуації те, що товари залишатимуться на внутрішньому ринку мало б сприяти зниженню цін на них, але український досвід показує, що так не стається. Наприклад, під час кризи 2008 року, не відбулось переорієнтації на внутрішні ринки, натомість була зупинка підприємств. Можливо, сьогодні крупні підприємства будуть поводитись більш раціонально», – каже Володимир Харко.

Щодо обсягів імпорту з Росії, то цьогоріч за 4 місяці на Львівщині навпаки зафіксованого його ріст — на 22,6%. «Але зростання відбулося за рахунок нафти і продуктів перегонки», - каже Ярослав Пелиховський.