Родичі загиблих воїнів АТО з Прикарпаття відмовляються визнавати результати тесту на ДНК

Невтішна статистика жертв збройного конфлікту на сході України не обмежується лише цифрами убитих і поранених. Наразі на Прикарпатті 11 бійців числяться зниклими безвісти.

Деякі тіла вдалося ідентифікувати, проте родичі відмовляються визнавати страшну правду. Інші – неопізнані, поховані під певним порядковим номером далеко від рідного дому, там, де їм судилося знайти останній прихисток, пише Галицький кореспондент.

Микола Самак із Косівського району зник у зоні АТО понад рік тому, у січні 2015-го. Із рідних у хлопця, якому на той час ще й не виповнилося 22-х років, залишилася лише сестра Надія. За цей час проведено багато експертиз щодо ідентифікації тіла зниклого бійця, проте досі остаточного результату немає. Наразі йде мова про ексгумацію тіла покійного батька, похованого понад 12 років тому, що дозволить провести остаточний аналіз і підтвердити або спростувати попередні дослідження на встановлення особи.

Історія одного зникнення

Микола Самак до чотирьох років жив у селі Баня-Березів. Рідна сестра бійця Надія розповідає, що брата виховувала бабуся, пізніше його опікуном став дядько. Після закінчення школи Коля поступив навчатися у фізкультурний коледж в Івано-Франківську. Коли його мобілізували, служив у 80-ій аеромобільній бригаді у Львові. Вже понад рік хлопець числиться у списках зниклих безвісти.

«Ми понад рік намагаємось ідентифікувати тіло, – розповідає координатор інформаційного центру допомоги учасникам АТО та членам їхніх родин, радник голови Івано-Франківської ОДА Володимир Веркалець. – Зрозуміле бажання сестри і хресної матері поховати його на батьківщині, щоб він не спочивав як невідома особа так далеко від дому. Ми намагаємось допомогти, проте хлопець був сиротою і зараз виникло багато запитань».

Після звістки про зникнення хлопця упізнати тіло поїхала хресна мама Миколи. Тоді жінка не підтвердила, що тіло у морзі належить її похреснику. Відтак було прийняте рішення про необхідність проведення судово-медичної експертизи, внаслідок якої сподівалися встановити особу загиблого. До цього часу проведено 7-8 експертиз, усі варіанти можливих аналізів вичерпано, а достовірних результатів досі немає. Єдиним варіантом залишається ексгумація когось із рідних загиблого. Оскільки потрібно особу чоловічої статі, мова йде про тіло батька, який похований на Косівщині понад 12 років тому. Після цього експерти візьмуть необхідні взірці тканин і зіставлять їх із тими, що належать загиблому учаснику АТО. Якщо ДНК відповідатиме, тіло хлопця ексгумують з Дніпропетровська і поховають біля батьків, продовжує Веркалець.

Процедура для чиновників нова, адже ніхто не був готовий до військового конфлікту, спричинених втрат і наслідків. Окрім юридичного аспекту, в цьому випадку є ще моральний – ексгумацію тіла, похованого священиком, необхідно провести з дозволу священнослужителів. Родичі звернулися до місцевого отця у селі Баня-Березів, але той не в змозі приймати такі рішення, дозвіл дає митрополит.

«Ми зупинилися саме на цьому етапі. З юридичної точки зору рішення приймає не лише управління Національної поліції, а ще й прокуратура. Ці процедури пройдені, дозвіл отримано, чекаємо на рішення церкви. Якщо заперечень не виникне, проведемо ДНК-експертизу і сподіваємося, що тіло вдасться ідентифікувати», – зауважив координатор.

Боєць числиться у списках військової частини, де він служив. Родичам запропоновано подати на суд задля визнання особи померлою.

«Законом передбачена процедура, якщо родичі зниклої безвісти особи подали заяву в органи правопорядку, відкрито кримінальну справу і протягом року особа не з’явилася, то суд може визнати людину померлою. Після цього їм може бути надана матеріальна допомога і з обласного, і з місцевого бюджетів. Хоча наразі важко визначити розмір допомоги. Правонаступниками вважаються батько, матір, дружина та діти загиблого. У цьому випадку є лише рідна сестра, але ми будемо добиватися, щоб всі передбачені законом виплати отримала саме вона”, – зауважив координатор.

Ідентифікація після смерті

«Після загибелі військового відібрані зразки для експертизи. Наразі проблема в тому, що ідентифікацію зазвичай проводять, коли є батьки. У випадку відсутності батьків зразки можна брати у родичів чоловічої статі по батьковій лінії, адже по жіночій лінії важко вивести чоловічу хромосому», – коментує заступник начальника відділу слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області, т.в.о. начальника відділу Михайло Захарук.

Із військової частини, де служив боєць, отримали предмети особистої гігієни – зубну щітку та бритву. На основі цих речей провели молекулярно-генетичну експертизу. Вона підтвердилася. Але в армії бритвою могли користуватися й інші бійці, зауважує правоохоронець.

«Було прийняте рішення провести мітохондріальну експертизу, взяли зразок від сестри. Дані не збіглися. Тож наразі ми маємо результати двох експертиз, які суперечать один одному. Щоб вийти з цієї ситуації, вирішили провести ексгумацію тіла батька», – продовжив Захарук.

Після цього процедуру встановлення будуть проводити, взявши зразки клітин ДНК із зубів та кісток. Проведення експертизи – матеріально затратна процедура, але всі витрати бере на себе Міністерство внутрішніх справ. Родичам подаються готові результати. Після отримання дозволу результати будуть не раніше, ніж через місяць, зауважив заступник начальника ГУНП в Івано-Франківській області, начальник слідчого управління Тарас Генсіровський.

Три неопізнаних тіла

Як повідомив координатор інформаційного центру, серед зниклих безвісти є троє бійців, тіла яких ідентифіковано, але рідні відмовляються визнавати цей факт.

«Наразі ці кримінальні провадження передані до слідчих підрозділів Дніпропетровської області. Справи порушувалися тут, але тіла виявляли на сході України, тож провадження передали туди. У кожного з них брали ДНК-профілі, які внесли у створену базу даних. Якщо людина зникла безвісти, батьки чи родичі звертаються до нас із заявою, порушується кримінальне провадження за ст. 115 ч. 1 Кримінального кодексу України. Відразу відбираються зразки локального епітелію для порівняння, чи немає збігів з тими даними, що є в базі», – зауважив Захарук.

У трьох випадках експерти виявили збіг. Але батьки бійців не вірять у те, що їхні діти загинули, і, попри все, чекають їхнього повернення додому.

«Тіла загиблих були виявлені на іншій території. Навіть попри те, що кримінальні справи відкриті у нас, факт збігу зразків не підтверджено родичами, і справи за погодженням прокуратури передані у Дніпропетровськ. Збіг базується на висновках експертів, якщо батьки не згодні, то вони можуть їх оскаржувати або подати прохання про призначення іншої експертизи. Хоча доцільності у цьому немає. Якщо будуть встановлені інші обставини чи факти, що можуть свідчити про неналежне чи неповне експертне дослідження, можуть бути проведені додаткові слідчі дії», – наголосив Генсіровський.

Як розповів правоохоронець, в одному з випадків, коли повністю підтвердили особу зниклого безвісти загиблого військового, батько бійця не визнав експертизу. Попросив, щоб при ньому ексгумували тіло бійця, взяли забір зразків і лише тоді він визнає факт смерті.

У випадку збігу зразків ДНК про це повідомляють родичам, і вони самі вирішують, чи забирати тіло і ховати його як ідентифіковану особу, чи ні. Їм відразу видається свідоцтво про смерть та дозвіл на перепоховання. Усі троє загиблих наразі поховані в Дніпропетровську без вказаних даних про особу. Лише з табличкою, де вказаний порядковий номер.