Санепідеміологи попереджають франківців про небезпеку корости

Короста – заразне паразитарне захворювання шкіри, збудником якого є коростяний кліщ.

Потрапивши  на шкіру людини, самиця кліща пробуравлює в ній хід для виводу великої кількості нових  кліщів.  Коростяні кліщі зі шкіри хворої людини потрапляють на одяг хворого, натільну і постільну білизну, подушку, матрац, ковдру, одяг, рушники, мочалки, лавки в сауні, перчатки та ін. Зараження виникає шляхом безпосереднього контакту з хворим, при користуванні  спільним ліжком.  Часто зараження відбувається в саунах, душевих, гуртожитках, готелях, якщо в них не дотримується встановлений санітарний режим. Відмічаються також випадки зараження від домашніх тварин (котів, собак, коней, корів). Короста розповсюджена і серед диких тварин, частіше епізоотії відбуваються в осінньо-зимовий період, інформує  Івано-Франківське міськрайонне управління  Держсанепідслужби.

                       Короста від уражених паразитами котів

Короста у котів протікає важко, але при переході захворювання на людину перебіг її приймає доброякісний характер. Інкубаційний період дуже короткий, інколи 10-12 годин. Появі висипанням передує свербіж. Коростяне висипання складається із вузелково-пухірцевих елементів, які розташовані на уртикарного характеру плямах. З’являються вузлики, пізніше в  центрі їх виникають міхурці , які розриваються і  утворюють кірочки. Локалізація скабіозної висипки носить реґіонарний, асиметричний характер і обмежується частіше тими ділянками, які контактували із хворим котом.

                   Короста від уражених паразитами собак

При зараженні коростою від собак свербіжна висипка, яка складається із вузликово-міхурцевих елементів, локалізується переважно на передпліччях, плечах або місцях, які знаходились у дотику із хворою собакою.

Діти часто заражаються один від одного, коли граються. Вони дуже легко заражаються коростою, тому що шкіра їх тонка і ніжна. Короста у них швидше розповсюджується по всьому тілу і лікування її важче.   

Першою ознакою корости є сильний свербіж шкіри,особливо вночі; хворі не можуть спати. Від нестерпного свербіжу людина постійно чухається, при цьому коростяні кліщі із хворої шкіри потрапляють їй під нігті, а потім з них -  на здорову шкіру.  

На шкірі хворого на коросту з’являються дрібні вузлики, міхурці, кров’янисті кірочки і лінійні розчухування, а також характерні коростяні ходи – місця, де проникає в шкіру і проходить самиця кліща,  маючи вигляд зигзагоподібних ліній брудно-сірого кольору, які складаються з чорних крапок, добре помітних для лікаря-спеціаліста.

Коростяний кліщ може проникнути в будь-яку ділянку шкіри, але частіше всього він вражає місця  із тонкою шкірою :  між пальцями рук, бокові поверхні пальців, шкіру ліктьових і колінних згинів, попереду підпахвових впадин, живіт, ділянку пояса, у жінок грудні залози, у чоловіків – шкіру статевого члена. 

У дітей, крім вказаних місць, вражаються долоні, підошви, сідниці, у немовлят можуть бути уражені обличчя і шия. У дорослих ці місця вражаються тільки в запущених випадках.     

В результаті постійних розчухувань і проникнення мікробів, короста може ускладнитись гнійничковим висипанням. В цих випадках на шкірі з’являються гнійники, гнійні кірки, мокнуття, екзема.   

Для лікування корости існує багато ефективних засобів, які повинні застосовуватись тільки по призначенню лікаря.  

Коросту можна легко і швидко вилікувати, коли вона ще не запущена і коли ще нема ускладнень.    

Щоб застерегти себе від корости, необхідно підтримувати в чистоті шкіру, одяг, житло. Коростяний кліщ, потрапляючи на руки, легко змивається водою з милом, якщо він не встиг глибоко проникнути в шкіру.  

Тому необхідно частіше мити руки, коротко стригти нігті, під якими звичайно накопичуються мікроби. Чистоплотні люди рідко хворіють заразними шкірними захворюваннями. Необхідно щотижня мити тіло, змінювати всю білизну, не користуватися чужою мочалкою, рушником, постіллю. 

У боротьбі з коростою велике значення має обов’язковий огляд всіх членів родини і тих, хто був в контакті із хворими на коросту, їх своєчасне лікування. Натільна і постільна білизна кожного хворого на коросту повинна бути прокип’ячена і попрасована гарячею праскою. Верхній одяг і постільні приналежності (матрац, ковдру, подушку) потрібно провітрювати протягом 7 днів. 

При виникненні випадків корости в дитячих закладах,школах, інтернатах, гуртожитках та ін. колективах, необхідно провести дезінфекцію.

При підозрі на коросту у тварин – звертайтесь до ветлікарів. 

При появі свербіжу шкіри потрібно подумати про коросту. Звичайно,багато є інших шкірних захворювань, які починаються із свербіжу, але це питання може правильно вирішити тільки медичний працівник. 

Не користуйтесь для лікування «домашніми засобами», лікуванням, яке може принести тільки шкоду.

Короста  - заразне захворювання, тому потрібно своєчасно звернутись до лікаря.