У Франківську відкрили Центр документування воєнних злочинів

Сьогодні, 23 серпня у приміщенні Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника запрацював Центр документування та дослідження воєнних злочинів.

За словами голови громадської організації «Поступовий гурт франківців» Сергія Адамовича, кожен воєнний злочин росії в Україні має бути покараним, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.

"Ми домовилися з офісом Генпрокурора, що надсилаємо їм оцифровані документи і якщо є інтерес інших правоохоронних органів, то їм теж. В нас є зразки документів і протоколів, як це правильно робити, ми пройшли навчання. В нас вже є 290 свідчень очевидців. Це надзвичайно важливо, щоб зло було покаране. Росіяни вчиняють злочини кілька століть і жодного разу не були покарані. Вони не пройшли ту денацифікацію, яку пройшли німці після Гітлера. Це треба зробити, щоб росія більше не зазіхала на чужі землі",- переконаний Адамович. 

Волонтери сподіваються, що люди будуть приходити в Центр і давати в комфортних умовах свідчення. Ці свідчення будуть потрібні для міжнародних судів, історії, права, політології. 

"Я запитував швейцарців коли ми притягнемо путіна до відповідальності. Вони сказали, що це буде довго, але обов'язково буде",- каже Сергій Адамович.

Волонтер Центру Микола Остап'як зізнається, що найбільшим страхом в нього є те, що ці свідчення можуть бути втрачені, адже багато людей не затримуються в нашому місті, а їдуть далі, за кордон.

"Свідки заповнюють спеціальну форму де розповідають про руйнування будинків, пересування російської техніки, стрілянину, попадання снарядів у житлові масиви чи інфраструктуру. Деякі люди вважають, що нічого особливого не бачили і спокійно розповідають про такі речі, що стає страшно. Інформацію свідків ми передаємо в прокуратуру. Навіть самі прокурори були шоковані тими свідченнями і подіями про які розповідають люди. Наприклад дідусь і бабуся з Ірпеня спокійно розповідали, як у них кадирівці декілька разів приходили у будинок і грабували. Також є люди, які не бачили якісь важливі злочини, але просто хочуть виговоритися. Проте, крапля до краплі всі ці свідчення допоможуть нам добитися справедливості",- вважає волонтер.

Переселенка Ірина Калита також працює волонтером у Центрі. Жінка родом з міста Дніпро, але перед війною з родиною переїхала до Києва і вже звідки евакуювалась на Прикарпаття.

"Я працювала помічником судді. І коли ми приїхали сюди, мені хотілося бути корисною своїй державі. Багато різних історій довелося документувати. Нещодавно я була у ЦНАПі і запитала у дівчини звідки вона і чи вона може розповісти про якісь злочини російських окупантів, вона одразу розплакалась. Тож мені спочатку довелося її заспокоювати. Людям важко згадувати про те, що вони пережили. Як переселенка, я їх розумію. Слава Богу в мене не все так трагічно склалося, але я розумію, що означає покинути свій дім. Зараз я записую історії людей, які приїздять з окупованих територій. Вони розповідають про мародерство, викрадення місцевого населення, активістів, ветеранів АТО. Як окупанти заселяються у чужі квартири. Всі ці люди вірять в перемогу і що зло буде покаране",- каже пані Ірина.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!