«Укрнафта» вже рік не сплачує ренту, а в бюджету Івано-Франківщини можливі проблеми з фінансуванням соціальної сфери

Про це повідомила під час брифінгу начальник Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Ірина Столярик.

Ця зустріч із журналістами керівника фіскальної служби області стосувалась підсумків  діяльності служби за сім місяців цього року.

— Попри всі проблеми, з якими стикається нині бізнес, — наголосила ірина Столярик, —  це і скорочення обсягів споживання, і брак обігових коштів, і розрегулювання фінансової системи, — прикарпатські бізнесмени здебільшого справно сплачують податки і збори. За сім місяців до зведеного бюджету Прикарпаття надійшло податків і зборів в сумі 2 340,1 млн. гривень. З них до Державного бюджету — 1 177,6 млн. грн., до місцевих бюджетів — 1 162,5 млн. грн. 

Надходження до Державного бюджету порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшились на 205,9 млн. грн., однак місцеві бюджети отримали більше на 188,9 млн. грн. 

Зменшення надходжень до Державного бюджету загалом можна пояснити тим, що у нас на території області є філії підприємств «Укрнафти». Вони здійснюють видобуток нафти і газу і на нинішній день допустили більше мільярда гривень платежів, які не надійшли до Державного бюджету (цікаво, що у розданому журналістам прес-релізі йшлося про суму в півтора мільярда гривень, — О. Б.). Податкові органи нині здійснюють усі заходи, передбачені Податковим кодексом, для стягнення цих платежів до бюджету. Ми пропонуєно і скасування ліцензії на видобуток «Укрнафті», і блокування рахунків, і стягнення коштів з рахунків цього платника. Але на нинішній день маємо таку ситуацію, що за рахунок «Укрнафти» ми йдемо з відрахуваннями до Державного бюджету з мінусом. 

При цьому вдалося досягти позитивних результатів по основних бюджетоформувальних платежах. Приміром, спостерігається збільшення надходжень з податку на додану вартість — до Державного бюджету надійшло 394,1 млн. грн., що на 136,5 млн. грн. більше порівняно з минулим роком. Тут, звичайно, можна говорити, що це інфляція вплинула, але все-таки основним результатом збільшення надходження податку на додану вартість є те, що наші платники стали використовувати менше фіктивного кредиту, на це вплинуло і запровадження електронного адміністрування ПДВ, яке нині вже працює в повному режимі, і свідомість наших платників. 

Найбільшу суму ПДВ залучено в квітні цього року — більше 69 млн. грн., що є свого роду рекордом для Івано-Франківщини. Коли порівняти з попереднім роком у квітні, то ця сума була в межах 42 млн. Наприклад, якщо середньомісячний збір цього платежу торік становив близько 40 млн. грн., то цього року він становить десь 57 і до 60 мільйонів...

За словами керівника фіскальної служби в області, збільшилась і сплата податку на прибуток підприємств — до зведеного бюджету надійшло 143,9 млн. грн., або на 14,7 млн. грн. більше, ніж у 2014 році. Тут є вплив і збільшення курсу гривні до твердих валют, тому що в області є багато експортерів у Калуському районі, місті івано-Франківську, які сьогодні за рахунок збільшення курсу отримують надприбутки. 
Окремо під час брифінгу йшла мова  про те, що запроваджено суттєві зміни до Бюджетного та Податкових кодексів, а це забезпечить зміцненння фінансового підррунтя місцевих бюджетів. Зокрема, внесено зміни щодо доходної бази місцевих бюджетів, якими передбачено розщеплення надходжень від податку на прибуток підприємств. Якщо раніше всі кошти від цього податку зараховувались до Державного бюджету, то в новому варіанті спрямовується лише 90%, інші 10% — на місцевий рівень. Отож на сьогодні місцеві бюджети вже отримали 16,7 млн. грн. податку на прибуток підприємств. 
Дещо змінено розщеплення надходжень від податку на доходи фізичних осіб, що не дуже позитивно впливає на виконання місцевих бюджетів. Тому що до місцевих бюджетів спрямовується 75% обсягу ПДФО, а до Державного бюджету — 25%. 
Ще одна суттєва зміна, яка призвела до збільшення надходжень до місцевих бюджетів, це екологічний податок, 20 відсотків якого нині залишається у Державному бюджеті, а 80% іде до місцевих. На оздоровлення довкілля до бюджетів усіх рівнів надійшло 140,5 млн. грн. екологічного податку, що на 37,7 млн. грн. більше, ніж торік. із зазначеної суми до місцевої скарбниці надійшло майже 112,4 млн. грн. податку.

Також збільшились надходження плати за землю — місцеві бюджети поповнились 148,6 млн. грн., що на 37,4 млн. грн. більше за січень—липень 2014-го.  

За сім місяців цього року до місцевого бюджету сплачено 116,5 млн. грн. єдиного податку суб’єктами господарювання області, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 33,2 млн. грн., або майже на 39 відсотків. 

Істотним поповненням для місцевого бюджету є введення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Зокрема, близько 3,8 тис. суб’єктів господарювання-платників акцизного податку сплатили 66,3 млн. грн. з продажу нафтопродуктів, газу та палива, 24,2 млн. грн. з продажу алкогольних напоїв та 24,2 млн. грн. з продажу тютюнових виробів. Тобто понад 100 млн. грн. додатково місцева скарбниця отримала від роздрібного продажу підакцизних товарів. 

Платники збору у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ перерахували до Держбюджету 24,9 млн. грн. збору, що на 19,5 млн. грн. більше, ніж у січні—липні 2014 року. 

Окремо Ірина Столярик зупинилась на проблемах адміністрування податку на додану вартість. Зокрема, йшлося про виявлення так званого фіктивного кредиту. Фактично з початку року кількість підприємств, що сплачують ПДВ до бюджету, зросла на 145 суб’єктів господарської діяльності. Зокрема протягом останнього місяця — на 45. і на нинішній день ця кількість становить 3 772 суб’єкти господарської діяльності. 

— Після того, як набрав чинності відповідний наказ, у нашій області невелика кількість підприємств скористалася фіктивним кредитом, — зауважила керівник ДФС в області. — Це десь у межах 15-20 платників, якщо з початку року їх було десь у межах 100 і навіть більше. Система електронного ПДВ не дає можливості тим посередникам, що були у ланках платника, знову використовувати цю схему. Вони вже помаленьку відходять, тому що для того, аби зареєструвати податкову накладну, треба мати забезпечення, тобто «кинути» гроші на рахунок... 

Нині таким підприємствам податківці приділяють особливу увагу. Так само під пильною увагою залишаються підприємства, які здійснюють імпорт, щоб не було заміни товару. і ще одна галузь, яка на сьогодні є ризиковою, — це сільськогосподарські підприємства, які також «вкидають» у систему реєстрації накладні на вирощену продукцію. Податківці нині проводять вибірку даних щодо зареєстрованих земель, врожайності і того, скільки той чи інший платник може продати продукції. 

Загалом з початку року прикарпатські суб’єкти господарювання отримали бюджетне відшкодування в сумі 1 285,4 млн. грн. ПДВ, при цьому за цей період заявили до відшкодування 1 329,3 млн. грн. 

Ірина Столярик також відповіла на кілька запитань, зокрема і кореспондента «Галичини».

— З чим пов’язане зменшення рентних платежів «Укрнафти»? Вона взагалі відмовляється їх сплачувати?

— «Укрнафта», можна сказати, — це питання вищого рівня через те, що у нас працюють їхні філії, вони не є юридичними особами.
 

— Але сплачують на місцях ренту?

— Законодавство каже, що потрібно сплачувати ренту за місцем видобутку. Я не знаю, що достеменно відбувається навколо «Укрнафти», але вони вже практично рік не платять. Ми вживаємо усіх заходів, та це більше політика. Ми всі суди програєм ніби «під копірку».

У нас цього місяця також може бути складна ситуація з Бурштинською ТЕС, вчора у мене були представники з їхнього офісу, хоча вона також не в нас на обліку, а у Львові, але екологічний податок платить тут. Вони подали декларацію, задекларували 50 млн. екологічного податку, але чим будуть платити, ще не відомо. У них немає грошей. Бо встановлений для них тариф — 85 копійок, а собівартість енергії — 1,1 чи 1,2 грн. Тож ми у цьому напрямі посилено працюємо, тому що коли не надійде ця сума екологічного податку, з якої 80 відсотків іде до загального фонду обласного бюджету, то в області може бути недофінансування соціальної сфери.