В Івано-Франківську попрощалися з забудовником та ексдепутатом Володимиром Балагурою

У понеділок, 28 жовтня, в Архікатеральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового попрощалися з Володимиром Балагурою.

Володимир Балагура, брат о. Степана Балагури, синкела у справах духовенства та священничих родин Івано-Франківської Архієпархії, був відомим прикарпатським меценатом, підприємцем та депутатом Івано-Франківської міської ради.

У понеділок, 28 жовтня, у головній святині міста відбувся Чин похорону. Щоб провести покійного в останню путь, у соборі зібралися сотні людей, повідомляє департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Звертаючись до присутніх, Митрополит Володимир наголосив, що кожне діяння у нашому житті є наслідком Божої волі — Він дарує життя й дає смерть.

«Сьогодні ми востаннє заносимо молитву за слугу Божого Володимира і всі разом складаємо наші співчуття рідним: батькам, дружині й дітям, братам і сестрі. Направду, для рідних це найважча хвилина. Про те, якою людиною був пан Володимир свідчить наша чисельна присутність, що нею ми висловлюємо свою пошану й повагу новопреставленому. Знаємо, що він до останнього працював, жив і хотів насолодитися цим життям. Та хвороба забрала його до вічності, а ми заносимо до Всевишнього свої молитви за нього. Прохаємо, щоб Всемилостивий Господь, Який є будівничим Царства Небесного, прийняв у Свої обійми Володимира — будівничого з Івано-Франківська, та обдарував його Своїми найкращими дарами», — мовив Архієрей.

Опісля Архієпископ зачитав слово співчуття Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука, яке Предстоятель висловив отцю Степану та всій родині.

Відтак слово мав отець Степан Балагура, який розповів присутнім про життя свого брата, а також пригадав, що найголовнішим у житті є бажання й старання людини виконувати волю Божу — прагнути бути добрим:

«Знаємо, що за наші діла, за наші добрі вчинки і чесне життя Господь нагородить нас. Бог вимагає від нас лише одного — виконувати Його волю. А яка Воля Божа для людини? Апостол Павло дав на це відповідь: “Воля Божа — святість ваша”. Якщо ми не живемо таким життям, то не надіймося на Царство Небесне. Живімо святим, добрим життям. Не завжди нам це вдається, але Бог добрий, він любить нас. Мій брат Володимир мав особливий характер, але був дуже доброю людиною. Ми багато працювали всією родиною, створили будівельну компанію, а він був нашим лідером і керівником. Якось йому сказали, що він наче локомотив, який тягне поїзд. Ми сьогодні із сумом прощаємося з ним, але пам’ятаймо: “блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться”».

Опісля моління в соборі скорботний кортеж вирушив до кладовища у меморіальному комплексі «Дем’янів Лаз», де й поховали Володимира Балагуру.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!