В Івано-Франківську відкриють пам’ятну дошку політв'язню Валентину Морозу

Народився він 15 квітня 1936 року в селі Холонів, нині Горохівського району Волинської області в селянській сім'ї. Після закінчення школи вступив на історичний факультет Львівського університету, потім до заочної аспірантури (на очну не прийняли через незадовільну оцінку з історії КПРС). Працював завучем і вчителем сільської школи, а з 1964 - викладачем Луцького педінституту, потім Івано-Франківського педінституту.

Вперше був заарештований у вересні 1965, засуджений за ст. 62 КК УРСР (антирадянська агітація і пропаганда) до 4 років таборів. Покарання відбував в Мордовії, звідки в самвидав виходить його «Репортаж із заповідника імені Берія». Після звільнення в 1969 пише статті «Серед снігів», «Хроніка опору», «Мойсей і Датан».

1 червня 1970 року Валентина Мороза знову заарештували. Судовий процес був закритим з порушеннями законів, вирок - 14 років за тією ж статтею.

В 1979, під тиском світової громадськості, влада змушена була обміняти Мороза та ще чотирьох дисидентів на двох радянських агентів КДБ. Обмін проходив у ніч з 27 на 28 квітня 1979 у Нью-Йоркському аеропорту ім. Кеннеді. Акція була оформлена як позбавлення громадянства з подальшим видворенням із країни.

Спочатку він оселився в Америці, згодом - в Канаді. Викладав у Гарвардському університеті (1979-1980), видавав журнал «Анабазис» (1980-1991), вів щотижневу радіопрограму в Торонто (1986-1991).

Валентин Мороз повернувся в Україну у квітні 1990 року. З 1997 року постійно жив у Львові, викладав у Львівському державному університеті фізичної культури. Помер у 2019 році.