Валютне божевілля: Хто і що "воює" проти гривні

В останній тиждень зими українців шокував курс валют. Вартість долара навіть «перебила» новини з фронту і викликала паніку населення. Адже серед тижня на «чорному» ринку ціна долара перейшла позначку у 40 гривень. Підкинули дров у вогонь і різноманітні «експерти», що взялися прогнозувати подальше падінні національної валюти. Свій вердикт щодо гривні навіть винесла карпатська мольфарка, яка запевнила, що за два дні долар вартуватиме 50.

Тож, повіривши у ці невтішні прогнози прикарпатці кинулись позбуватись гривні, змітаючи з магазинних полок потрібне і не дуже. Як зазвичай, найбільший попит був на гречку та цукор. А магазини - у відповідь – підняли ціни.  

Кореспондент Бліц-Інфо вирішив з’ясувати, що спричинило таке різке падіння національної валюти, чи є на це підстави та хто в цьому винен.

Як пояснює кандидат економічних наук, аналітик Дмитро Романюк, на курс валют впливають дуже багато чинників.

«Жоден фінансист не дасть чітку відповідь, який фактор в дану секунду детермінує валютний курс. Ключовий з них – економічний. Не менш важливий, але який негативно впливає на гривню – це військовий фактор. Він робить нам негативний прогноз, бо при АТО інвестор не хоче сюди заводити капітал або взагалі його виводить.  Це певним чином впливає на вартість нашої одиниці. Але загалом, якщо аналізувати всі макроекономічні показники, то передумов для такого стрибка не було. Окрім того, в 21 столітті на економіку впливає так званий поведінковий фактор. Тобто паніка, що переростає в системний характер. А найгірше, якщо вона дістає ланцюгову реакцію. Умовно кажучи,  якщо населення готове купити долар за 40 гривень, то відповідно буде і пропозиція», - зазначає аналітик.

За словами Дмитра Романюка, через паніку українці за кілька днів зняли з рахунків близько 2 мільярда гривень. Чим фактично, допомогли «обвалити» гривню. Окрім того, у нас працюють російські банки і так званий чорний ринок, які теж не додають стабільності гривні.

«Та дуже часто наші краяни самі наганяють паніку криками у соцмережах «все пропало» і «гривня буде по сто». Але цим ми тільки стимулюємо панічні настрої, бо люди намагаються якнайшвидше позбутись гривні. І треба не забувати, що ми живемо в ринкових умовах. Тож якщо попит зростає у 10 разів, то логічно, що й вартість зросте. Ну звичайно, певним чином на зростання впливає й бізнес, якого хвилює ціна долара завтра. Вони страхуються і піднімають ціни вже сьогодні. В результаті маємо такі негативні тенденції. Найважливіше – не панікувати. Немає підстав для паніки. Ключові макроекономічні показники не настільки суттєво змінились протягом останнього часу, щоб на таке знецінення були підстави», - запевняє кандидат економічних наук.

Колишній віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич вважає, що падіння гривні спричинило кілька важливих складових.

«Одна із них – недостатній професіоналізм керівництва національного банку та фінансово-економічного блоку Уряду. Ми чомусь весь час звикли говорити про відповідальність Нацбанку, але в той же час стан гривні залежить і від економічної ситуації в державі. А це - вже політика Уряду. Відтак, відповідальність за курс гривні лежить в однаковій мірі і на Нацбанку, і на Уряді», -  каже Олександр Сич.

На думку політика, також на різке коливання курсу могли вплинути й певні фінансові операції негідників, які заробляють на пониженні та підвищенні курсу.

«Цілком можливо, що ця складова включає в себе й окремих безсовісних чиновників, в тому числі і в Нацбанку, і в Уряді. І третя складова – складова російська. Фактор гібридної війни. Думаю, якщо проаналізувати дії російських філій банків, то можна буде чітко зрозуміти, що вони великою мірою впливали на коливання ринку, викидаючи гривні і забираючи валюту. Все ж таки українська влада лише відточує інструменти впливу на російський бізнес,  російське майно і взагалі на російську присутність в економіці України. Думаю, російські банки побоюються, що з часом і до них дійде справа. Рано чи пізно до цього дійде. Тому поволі збирають свої манатки і зрозуміло, що їм краще вивозити з України у валюті не гривню, а долар», -  резюмує Сич.

Варто зауважити, Дмитро Романюк теж вважає, що в умовах гібридної війни РФ робить спроби розвалити українську економіку.

«Економічна війна взагалі почалась ще при Януковичі за рік до потенційного підписання асоціації з ЄС. Але це не було помітно для пересічного громадянина. Ще маю думку, що ми надто швидко спробували перейти на лібералізації курсу. Хоча, тут проблема  в іншому. Чи є в нас інструменти в економіці для того, щоб стримувати курс? Коли Янукович прийшов до влади, в нас було 37 мільярдів золотовалютних резервів, а після нього залишилось близько 15. І при тому ми взяли величезні зовнішні запозичення. В основному,  причиною зникнення тих золотовалютних резервів було підтримання неіснуючого курсу валют на той час. А просто зараз, в умовах війни, в умовах кризи немає інструменту, щоб підтримувати гривню. Це абсолютна правда. Тому тут треба безпосередньо Уряду разом із НБУ виробити довгострокову і середньострокову перспективу. Перше, прийняти міри для запобігання знецінення гривні. Ну, це мабуть вже робиться . Другий фактор середньострокової і довгострокової перспективи – розробити спільно з Нацбанком політику врегулювання, в першу певні обмеження, щоб не допускати такі явища, які провокують паніку в населення», -  вважає фінансовий аналітик Романюк.

Натомість Олександр Сич говорить, що владі потрібно робити не тактичні, а стратегічні заходи.

«Це адекватна політика Уряду щодо оздоровлення української економіки. Не останню чергу в цьому питанні мало б відігравати питання боротьби з корупцією. Насправді, окрім декларацій, у цьому питанні, мені здається, справа так далі і не просувається. Або якщо й просувається, то дуже повільно. Хоч це найкращий інструмент, бо якщо економіка не працює, то звідки взятися високому рівню національної валюти. Зрозуміло, що є проблеми на Донбасі, що той сегмент економіки, який давав прибуток у державний бюджет з Донбасу зараз відсутній. Зрозуміло, що війна потребує чималих вкладів, але ж вона одночасно активізувала й роботу військово-промислового комплексу. До обов'язків Уряду входить не тільки евакуація ВУЗів і, скажімо, сиротинців Донбасу, а й перенесення тамтешніх підприємств та налагодження їх роботи на новому місці. А ще - дуже прискіпливо ставитись до того, чи можна той чи інший продукт, який ми закуповуємо закордоном і на який викидаємо власну валюту, виробити в Україні. Якщо потрібне вкладення коштів – значить потрібно. Тобто, не можна на війну все списувати. Навпаки, в критичних ситуаціях народжуються нестандартні і геніальні ідеї виходу із ситуації», - наголошує політик.

Тож стає зрозуміло, що стабільність гривні залежить від багатьох факторів. Та, якщо більшість з них не залежить від пересічного прикарпатця, то принаймні зберіти спокій та не впадати у "валютне божевілля" може кожен.