Війна в Криму – все в диму


Зараз, про що не пиши, а майже завжди виходить, що про Крим. Ну, ситуація така. Країна вже четвертий місяць живе в стані стресу. Здавалося – повалили Януковича і нарешті зітхнемо на повні груди, почнемо будувати нормальну країну, в нормальних умовах і поступово змінювати і можновладців на більш притямних і систему цінностей в державі.

Але сталося не так, як гадалося. Українська свобода стала кісткою поперек горла російському диктатору Путіну, цьому Гітлеру 21-го сторіччя. І він розпочав війну проти нашої держави, окупувавши Крим.

Хто більш-менш слідкує за моїми публікаціями, той повинен бути в курсі, що я завжди вважав Донецьку, Луганську області та Крим тією гирею, котра висить на нозі України й заважає їй рухатися до цивілізованого світу.

Втім, коли я говорив про «розлучення»  з цими областями, я мав на увазі розлучення цивілізоване, при якому ці області й надалі б залишалися Україною (Південно-Східною республікою), яка б самостійно вибудовувала свої зовнішні і внутрішні вектори. А там би ми подивилися в кого краще життя.

Але коли від України відгризає шматок московський окупант, то це зовсім інша розмова.

Фразу, винесену в заголовок, любила повторювати тітка Ніла (сестра моєї мами), яка свого часу переїхала з Дніпропетровщини в Новоросійськ. Так, так – у мене в Росії є родичі. І не лише в Новоросійську, але й в Ставрополі, й в Москві. І, підозрюю, що всю ситуацію в Криму вони бачать саме через димову завісу, котру напускає путінська пропаганда.

І ця пропаганда зіграла не останню роль в тому, що доводиться визнати, що Крим ми вже втратили і, дай Бог, щоб це була єдина втрата на даному етапі. Тим більше, що Крим і Росія втратили ще більше.

Росії, доки там при владі божевільний Путін, не відмитися від цієї ганьби, котру вони, в своєму шовіністичному засліпленні, вважають славою. Та й по тому ще довго їм доведеться переконувати світ, що вони достойні сісти за один стіл з пристойними людьми.

Криму варто забути про те, що колись він був туристичною перлиною Чорноморського узбережжя. По-перше – ніхто туди не поїде. Хоча б тому, що інфраструктура вже зруйнована, а засмагати під дулами автоматів та попивати пивко в тіні бронетранспортерів не надто затишно.

Власне, Росії це й потрібно. Набудовані до олімпіади в Сочі готелі не повинні пустувати. А Крим переб’ється. І ніякої чорноморської Швейцарії з російським обличчям (як мріють деякі ревниві прибічники русскага Крима) не буде. Хоча б тому, що це неможливо в принципі.

Що робити Україні? Особливо після того, як Турчинов заявив, що в Криму Україна воювати з Московією не буде. А потрібно вивозити з Криму всіх тих, хто хоче покинути півострів, відводити на «материк» українські війська, будувати на перешийку потужні укріплення й відключати півострову воду, газ та електропостачання. І перестати триндіти про те, що то українська земля, тому ми не повинні цього робити.

Повинні, панове, демократи. Тому що це війна.

І перестаньте платити москалям за газ. Вони все одно його відключать – завтра чи через тиждень. Краще направте ці кошти на облаштування біженців з Криму.

                                                                                                   Анонс контракт