Як керувати своєю плідністю

Існує тема, яка стосується більшості людей, але через її інтимність про неї мало говорять відверто і, на жаль, мало знають. Це тема планування народжуваності дітей. Є у цьому контексті ще одне «але».

Коли мова заходить про природні методи планування родини, у багатьох виникає іронічна усмішка: «Чи варто витрачати час на такі примітивні середньовічні методи?» Та лікар-гінеколог Ольга Павлишин вважає, що природне планування сім’ї, а воно стало об’єктом дослідження науковців багатьох країн світу, є на 99% ефективним, якщо ним правильно оволодіти, пише Галицький Кореспондент.

Розпочнемо школу планування з того, що жінка плідна тільки впродовж чотирьох відсотків тривалості свого життя. Це видається нереальним, але залишається фактом. Дівчинка неплідна до періоду статевого дозрівання (приблизно до 12-14 років). Жінка стає неплідною після настання менопаузи (переважно у віці 50 років). Та й упродовж дітородного періоду вона здатна до запліднення лише кілька днів щомісяця: виключно тоді, коли яйцеклітина, яка утворюється раз на місяць, виходить з яєчника (овуляція). Якби пари не користувалися ніякими засобами регуляції зачаття, то за своє подружнє життя могли б народити 12-14 дітей. Якби чоловік та дружина поставили собі за мету мати якомога більше дітей, то їх могло би бути 18-20.

Насправді ж людство настільки стримане у цих питаннях, що у більшості високорозвинених країн маємо від’ємний індекс народжуваності: помирає більше, ніж народжується. До них, на жаль, належить і Україна.

Методи розпізнавання плідності

Методи розпізнавання плідності дають змогу подружній парі визначити період, коли варто утриматись від статевих стосунків, якщо вона прагне відкласти зачаття дитини з певних поважних причин, або вступати в такі стосунки, якщо подружжя бажає усвідомлено зачати дитину.

Це високонадійні наукові методи регулювання зачаття. При дотриманні правил застосування їх надійність досягає 99,7%. В основі цих методів лежить спостереження за фізіологічними ознаками плідності і визначення фаз менструального циклу жінки, коли зачаття можливе та коли воно відбутися не може. До слова, місячний цикл жінки поділяється на три фази: період відносної неплідності (перед овуляцією), період потенційної плідності (час овуляції та кілька днів перед і після) та період абсолютної неплідності. За поділом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) методів розпізнавання плідності розрізняють небагато.

Температурний метод базується на зміні базальної температури тіла невдовзі після овуляції. Базальну температуру (це температура спокою, тобто коли жінка спокійна в емоційному та фізичному плані), треба щоденно вимірювати вранці в один і той же час. Зразу після пробудження, до того, як ви встанете з ліжка після не менш ніж тригодинного сну. Спосіб вимірювання (на вибір): в ротовій порожнині, в піхві, в прямій кишці – протягом 5 хвилин.

Температурний стрибок плюс 0,2 градуси С від останньої точки фази низьких температур свідчить про те, що пройшла овуляція. В цей час можна завагітніти. Та варто врахувати, що вже на третій день починається період неплідності, бо яйцеклітина живе тільки 24 години.

Метод Біллінгса передбачає вміння жінки упродовж циклу розпізнавати характерні зміни у слизових виділеннях зі статевих шляхів.

За кілька днів до овуляції у зовнішній частині статевих органів жінки з’являється слиз, який виділяється залозами шийки матки. Він є показником наближення овуляції. Спочатку він густий, непрозорий. Ближче до овуляції він стає прозорим, тягучим, липким, подібним до сирого курячого білка. Його можна розтягнути.

Подружній календарик або метод Огіно-Кнауса базується на середньоарифметичному розрахунку, що овуляція відбувається між 11 та 18 днями циклу. У жінки, цикл якої триває 28 днів незмінно, може бути такий математичний розрахунок (4 * 4 * 9 *11). Це означає, що чотири дні йдуть місячні, чотири дні можна жити відкрито статевим життям, 9 днів подружжя від цього утримується, а 11 днів знову живе відкрито. Одна франківчанка, котра має двоє дітей, каже, що живе за таким методом уже тридцять років і жодного разу він її не підвів.

Якщо в жінки бувають різні цикли, від 26 до 34 днів, то їй потрібно по-іншому вести розрахунки. Щоб визначити перший день плідності, слід від найкоротшого циклу відняти 18 днів. А для встановлення першого дня неплідного періоду від найдовшого циклу відняти 10. Наприклад, якщо найкоротший цикл жінки становить 26 днів, а найдовший 34, то:
26 – 18 =8 – восьмий день буде першим днем плідного періоду;
34 -10 = 24 – двадцять четвертий день буде першим днем неплідного періоду.

Симптомо-термальний метод передбачає фіксування та врахування багатьох показників плідності жінки. Це базальна температура, спостереження за змінами цервікального (шийкового) слизу, зміна позиції і відкриття шийки матки. А ще інформація про чутливість молочних залоз, кров’янисті виділення з піхви, відчуття важкості внизу живота, зміна настрою, стан шкіри.

Кожна жінка здатна навчитися цим методам. Кожне подружжя може вибрати і використовувати якийсь свій, котрий найкраще йому підходить. Проте навчання методу є поступовим і вимагає певного часу та зусиль. Конкретніше, це щонайменше три цикли під наглядом консультанта, що забере в подружжя загалом 4-6 годин часу на консультації і трішки часу кожного дня для проведення спостережень – вимірювання температури і дослідження слизу. Або можна оволодіти методикою на спеціальних курсах, які, до речі, 9 квітня з 10 до 18 години будуть проведені «Рухом за життя» на парафії Різдва Христового, що в Івана-Франківську по вулиці Мазепи, 90.

Переваги природних методів розпізнавання плідності
1. Єдиний метод планування сім’ї, що не викликає моральних і етичних застережень і відповідає християнським цінностям подружнього життя.
2. Діє ефективно у два способи – дає можливість відкласти зачаття і його досягнути.
3. Екологічний – не шкодить здоров’ю, бо не передбачає вживання жодної хімії.
4. Економний – не потребує великих матеріальних затрат.
5. Гармонізує стосунки між подружжям, дозволяє йому жити у злагоді та гармонії з собою, з природою і з Богом.

Варто зауважити
23 березня в Івано-Франківську відбувся Марш за життя та сімейні цінності. Тисячі мешканців вийшли, щоб стати на захист ненароджених дітей. Перша така акція пройшла в Запоріжжі. Тепер черга за багатьма іншими українськими містами. Завершиться акція на Хрещатику в Києві.
І підсумкова думка. До 90-х років минулого століття в країні чинилось більше одного мільйона абортів, тепер понад 100 тисяч на рік. Якщо депутати Верховної Ради України приймуть закон про заборону абортів, то Україна позбудеться дуже великого зла і стане справді європейською. На цей час такий закон діє тільки в Польщі, Ірландії та на Мальті.
Попри те кожне людське життя є безцінне від зачаття до природньої смерті. Кожен, хто народився, повинен давати право народитись іншому. Давати і забирати життя має право тільки Бог.
На фото: Марш за життя в Івано-Франківську.