Як мобілізують франківських чоловіків

«Наказую вам з’явитися за адресою Довженка 5-А…». Зігнута вчетверо повістка з’явилася у дверях в суботу.

У ній міський військовий комісар Ігор Сорокопуд наказував до 9:00 у понеділок прийти на призовну дільницю Івано-Франківського міського військкомату. З собою – повістка, військовий квиток, медична картка.

Дільниця розташована у звичайному непримітному дворику звичайних житлових будинків у звичайній п’ятиповерхівці. По боках під’їзду дві сині таблички – призовної дільниці та гуртожитку, який знаходиться тут же.

О восьмій ранку під будинком вже стоять п’ятеро чоловіків. Дільниця закрита. За кілька хвилин з’являється молодий лейтенант і пояснює, що прийом почнеться ближче до 9:00, бо лише тоді зійдуться лікарі.

За півгодини нас збирається вже більше 20 людей. Тут і молоді хлопці в шортах, і солідні чоловіки з барсетками. Майже кожен новоприбулий заходить до під’їзду, звідки його й відправляють чекати на вулицю. Чоловіки тихенько обурюються.

Перед дев’ятою під будинком уже натовп. Люди рушили всередину та скупчилися на сходах у під’їзді. Вийшов той же лейтенантик, повідомив, що спершу заходять ті, кого вже відправляли на додаткові обстеження. «Швидше!», – кричить на це чоловік із чорною шкіряною папкою.

Призовна дільниця всередині – це маленький коридор із десятком кабінетів по боках. До нього набиваються близько 40 чоловіків. Одразу стає тісно й душно.

Усім роздають картки медогляду. «Другий, четвертий, п’ятий, а потім дев’ятий кабінети», – інструктує лейтенант. Його столик із медичними бланками тут же, в коридорі.

О 9:05 на дільницю ще добігають лікарі. «Лейтенант, чому не впускають до кабінетів?!», – кричить на весь коридор усе той же чоловік із папкою. Як потім виявилося, колишній морський офіцер.

Поступово процес пішов. Дехто з дружинами й матерями. Вони чекають надворі або в під’їзді.

Чоловіків оглядає комісія у неповному складі: офтальмолог, хірург, невропатолог і терапевт. Стоматолога, травматолога, дерматолога та психіатра немає.

Лікарі працюють швидко. До кабінетів запускають одразу по кілька людей. Остання інстанція – дев’ятий кабінет. Тут сидить один військовий і чотири жінки в білих халатах.

Спочатку при вході молодий капітан уточнює персональні дані. Далі з людьми спілкується терапевт. Вона ж вписує до картки мед­огляду заповітне «Придатний».

Оце «Придатний» отримують майже всі, навіть огрядні сивочолі чоловіки. В кінці коридору стоїть стіл, за яким – два офіцери. Вони виписують придатним невеликі сині квитки – мобілізаційні розпорядження.

«У разі загальної мобілізації вам треба протягом шести годин з’явитися за адресою… При собі мати паспорт та військовий квиток, особисті речі…», – інструктують офіцери.

«А як я дізнаюся про ту мобілізацію?», – запитує один із новоспечених власників синього квитка.

«По телевізору, радіо, на вулицях з автомобілів, голубиною пош­тою», – усміхається один з офіцерів.

Я отримав синій квиток о 13:00. Придатний. Слідкуємо за новинами та голубиною поштою.

Репортер