Як Революція Гідності змінила Україну: 10 здобутків


Події 2013-2014 років дали величезний поштовх до розвитку Української держави

Велике краще бачиться на відстані. Так само і з оцінками Революції Гідності: її важливість в історії України можна оцінити тільки з часом. А час тільки підтверджує: події 2013-2014 років хоч і були трагічними, але зовсім не марними. Адже вони дали міцний поштовх до розвитку України. І зараз головне завдання – не зупинятися.

За ці роки Україна пройшла величезний шлях, розпочала не одну реформу та посилила свої позиції у світі. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав десять знакових здобутків, які стали можливими завдяки Революції Гідності, пише Укрінформ.

Найяскравішою ілюстрацією того, чого уникнула Україна завдяки Революції Гідності, є доля Білорусі. Протягом багатьох років наша північна сусідка виконувала роль принадної вітрини щільних союзних стосунків з Росією: мовляв, прийміть їх та отримайте дешевий газ, «порядок» і «стабільність». Яку ціну довелося заплатити Білорусі за ці бонуси? У першу чергу, це призвело до маргіналізації національної культури, мови, ідентичності. Слідом за ними зникли права та свободи. Ясно лише одне: проросійська диктатура завела Білорусь у глухий та страшний кут.

Спроба перетворити Україну на проросійську диктатуру – саме те, проти чого повстало українське суспільство у 2013-2014 роках. Помстою за цей вибір українців стала агресія Росії, яка триває досі. Але, попри окупацію частини території, жахливі людські жертви та величезні матеріальні втрати, Україна не лише не зламалася. Вона пройшла вражаючий шлях перетворень у різних галузях.

Не всі сподівання та прагнення, з якими люди виходили на Майдан, вдалося реалізувати. І все ж самовідчуття українців свідчить про глибокі, докорінні зміни: якщо у 2012 році лише трохи більш як 40% громадян пишалися своєю приналежністю до України, у 2021 році таких уже понад 70%. Зростання цього значення різко пішло вгору саме з 2013 року.

ПОВЕРНЕННЯ ДО ДЕМОКРАТІЇ

З демократією Віктора Януковича поєднувало лише те, що він прийшов до влади демократичним шляхом. Далі Янукович уже діяв як за підручником для диктатора-початківця: максимально розширити власні повноваження, кинути опонентів за ґрати, підкорити собі всі гілки влади, шахраювати на виборах, обмежити свободу слова та зібрань, застосувати брутальну силу.

Так, він не встиг побудувати ефективну авторитарну систему, але дуже старався. А дещо спільне було навіть з якими-небудь латиноамериканськими диктаторами – наприклад, потяг до розкоші, власні незаконні штурмові групи для боротьби зі своїми супротивниками під час масових заходів.

Януковичу було замало тих повноважень, з якими його обрав народ України. 30 вересня 2010 року, на догоду новій владі, Конституційний Суд повернув редакцію основного закону 1996 року, утвердивши президентсько-парламентську форму правління замість парламентсько-президентської. Таким чином, Янукович зламав вибудувану раніше систему стримувань і противаг. Тільки завдяки перемозі Майдану вдалося повернути президентську посаду в рамки, які були визначені компромісом 2004 року.

Ганне Северінсен
Ганне Северінсен

Колишня співдоповідачка ПАРЄ по Україні Ганне Северінсен уже в квітні 2010 року, через два місяці після обрання Януковича президентом,  була вражена швидкістю згортання демократії в Україні. У жовтні того року експерти вже казали про перехід України до «квазімонархії». А у 2012 році міжнародна неурядова правозахисна організація Freedom House констатувала, що влада централізована в руках однієї сім’ї, а Янукович проводить в Україні «путінізацію».

Сучасна Україна, навіть за всіх обмежень, які накладає на неї необхідність відбиття ворожої агресії, демонструє сталий демократичний поступ.

За підсумками 2020 року, Україна посіла 79 місце зі 167 країн за індексом демократії, який розробив британський центр The Economist Intelligence Unit. У 2020 році індекс демократії в Україні оцінили з показником у 5,81, що все ще залишає її серед країн з «гібридним режимом», але є найкращими показниками з 2010 року.

ПОСИЛЕННЯ РОЛІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

За роки після Революції Гідності в Україні було проведено з різним ступенем успішності реформи поліції, системи освіти, медицини, газового та банківського сектора, пенсійна, податкова тощо. Ремонтуються й будуються дороги, динамічно зростають сільське господарство та IT-індустрія.

«Попри надзвичайно складну ситуацію, Україна не зазнала колапсу. Натомість вона стала на амбітний шлях структурних реформ... І має підстави пишатися своїми досягненнями. Деякі будівельні блоки, необхідні для створення демократичного, зрілого й процвітаючого суспільства, уже встановлені, тож ми залишаємось оптимістами, переконаними в тому, що Україна успішно реалізує решту пунктів реформаторського порядку денного і стане успішною країною», – такого висновку дійшов VoxUkraine, який займається моніторингом та аналізом реформ.

Серед успіхів варто окремо виділити формування сильного громадянського суспільства, яке було  учасником або навіть ініціатором позитивних змін за останні роки. Воно впливає на порядок денний держави, контролює діяльність влади, а також формує власні пропозиції реформ.

Ще дуже важливо, що громадянське суспільство знизу створює більш комфортне середовище існування для всіх. Що має стати фундаментом сильної у європейському сенсі цього слова держави.

«Зберігається відчуття взаємопідтримки, готовність допомогти, включитись у ситуацію, виручити. Попри втому та розчарування, попри непросту ситуацію, пов'язану з війною, суспільство не здається, навпаки – складається враження, що воно формується під цим пресом, стає міцнішим і разом із тим – людянішим», – зазначив поет та громадський діяч Сергій Жадан.

Сергій Жадан
Сергій Жадан

 

ЗМІЦНЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

На шляху до євроінтеграції Україна не втрачає своєї національної ідентичності, а навпаки – посилює її.

Як свідчать дані соціологічного дослідження, 73% українців вважають українську мову рідною. Спілкуються вдома переважно українською 53%, російською – 29% громадян України.

66% українців вважають, що держава має сприяти подальшому втіленню закону про мову в усіх сферах. Підтримка закону про мову переважає в усіх регіонах України – від 88% на заході до 53% на півдні. 2/3 українців вважають, що частка української мови на телебаченні має становити не менше 75%.

«З'явилося те, що, мабуть, можна назвати державною культурною політикою. Поява Українського інституту та Інституту книги, діяльність культурного фонду, фінансова підтримка кіновиробництва, підтримка бібліотек, форматування теле- та радіоефіру з огляду на власні інтереси – це може дати свій результат», – казав поет та громадський активіст Сергій Жадан.

Сприятливе законодавство і державна підтримка спричинили бум українського кіновиробництва. Щороку в прокат виходять десятки українських фільмів, встановлено нові рекорди відвідуваності й касових зборів українських кінострічок.

«Культурним очищенням» можна вважати декомунізацію, яка призвела до прибирання монументів Леніна та інших діячів комуністичного режиму, а також до зміни назв багатьох населених пунктів, вулиць та інших об’єктів топоніміки.

Українська держава рішуче підтримала кримськотатарський народ, який пережив жахи сталінської депортації, а тепер опинився під російською окупацією. 20 березня 2014 року парламент визнав Курултай вищим представницьким органом кримських татар, а Меджліс – його виконавчим органом. 1 липня 2021 року ухвалено Закон «Про корінні народи України», який визнає цей статус за кримськими татарами.

Православна церква України офіційно позбулася залежності від Московського патріархату, в якій вона перебувала понад 300 років. Вона отримала Томос про автокефалію, посівши своє місце у диптиху – офіційному переліку православних автокефальних та автономних церков.

 

ЗДАТНІСТЬ ЗАХИЩАТИСЯ

Не з власної волі Україні доводиться відстоювати свій цивілізаційний вибір, зокрема зі зброєю в руках. І вона вміє це робити.

«На початку війни на сході України у 2014 році українська армія була настільки погано оснащена, що звичайні громадяни в’язали шкарпетки, жертвували металобрухт і навіть спільнокоштом купляли танк для солдатів на передовій», – писала інформаційна агенція Reuters.

Після багаторічних руйнівних процесів, а також втрати значної кількості техніки в окупованому Криму й під час війни на Донбасі, українська армія підвищила рівень бойової підготовки, отримала озброєння українського та західного виробництва і 25 місце у світовому рейтингу військової сили.

ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Необхідність федералізації України була однією з неодмінних тем російської пропаганди. Мовляв, місцеві інтереси не враховуються центром в унітарній державі. Насправді Кремлю йшлося про регіоналізацію України як передумову її дезінтеграції. Але після перемоги Майдану ми пішли іншим шляхом – децентралізації.

Здавалося б, російська агресія навпаки – провокує до максимального зосередження влади в центрі, до згортання прав громад і повноважень місцевих адміністрацій. Але ні, одним з яскравих прикладів розвитку України після Майдану як демократичної правової держави стало запровадження реформи саме з децентралізації влади.

Деякі фундаментальні недоліки в системі державного управління, які існували до Революції Гідності, призвели до утвердження надзвичайно централізованої держави, де регіональні еліти обмінювали лояльність на вищі субсидії з центру.

Реформа децентралізації була спрямована на зміну цієї системи, надаючи місцевій владі більше фінансової автономії та більше відповідальності за щоденні проблеми своїх громад. Як наслідок, повинна була зрости відповідальність місцевих керівних органів перед громадськістю.

З 2014 по 2020 рік власні доходи місцевих бюджетів зросли у чотири рази. У 2018 році місцеві бюджети вперше сумарно перевищили центральний держбюджет і становили 52% консолідованого бюджету України.

ПРОЗОРІСТЬ ЗАКУПІВЕЛЬ

Система державних закупівель вважалась одним з основних джерел корупції та марнотратства в Україні до Євромайдану. Реформа цього сектору розпочалася у 2014 році та запровадила низку законодавчих й інституційних змін, а також технічну модернізацію і введення в дію нової системи електронних закупівель – ProZorro.

Ця реформа вирізняється тим, що її започаткували, розробили та впровадили активісти від бізнесу й громадянського суспільства, яким удалося створити широку коаліцію підтримки серед політиків, міжнародної спільноти та інших зацікавлених сторін для законної реалізації реформи на національному рівні. Реформа ставила п'ять цілей, більшість з яких були досягнуті.

Нова система зменшила можливості для корупції з боку уряду. Підприємства отримали кращий доступ до державних тендерів. Реформа створила інструменти, за допомогою яких громадянське суспільство та бізнес можуть утримувати підзвітність державних закупівель.

Система електронних тендерних закупівель ProZorro визнана однією з найкращих у світі й стала прикладом для багатьох держав. Щороку вона дозволяє економити десятки мільярдів гривень бюджетних коштів.

ВІДКРИТІСТЬ ДАНИХ

 

Електронні декларації про майно й доходи посадовців, вільний доступ до реєстрів майна та нерухомості, відкритість архівів радянських органів безпеки, поіменні голосування в місцевих радах, єдиний портал державних фінансів, де кожен може бачити всі бюджетні транзакції, зробили Україну одним зі світових лідерів за відкритістю даних.

ПОВЕРНЕННЯ НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ШЛЯХ

Україна уклала Угоду про Асоціацію з ЄС, яка визначила цивілізаційний вибір і відкрила для українських товарів найбільший у світі ринок. Відмовившись від позаблокового статусу, Україна закріпила курс на вступ до ЄС і НАТО в Конституції. Для країни в цілому перехід від російського поля тяжіння до європейського став доконаним і незворотним.

Європейський Союз тепер є головним торговельним партнером України. Частка ринку ЄС в експорті України становить 40% від всього обсягу торгівлі України. Попри поширений міф, Україна не є «сировинним придатком» ЄС: 49% українського експорту – це перероблені товари.

Європа – найрозвиненіший континент світу. До 10 країн, які можуть похвалитися найвищими стандартами життя у світі, входять одразу сім європейських країн. ЄС у цілому є другою найбагатшою та другою за величиною економікою світу після США. Орієнтація на Європу – це орієнтація на найкращих.

УКРАЇНА ЗАЙНЯЛА ПОЧЕСНЕ МІСЦЕ У СВІТІ

Україна опинилася на передовій війни Путіна проти всього цивілізованого світу, зазначив Юрій Шуліпа, директор Міжнародної спілки «Інститут національної політики». І завдяки тому, що вона вистояла, змогла дати йому відсіч, різко збільшилося її міжнародне значення. Україна почала реально впливати на міжнародну політику. Бути її суб'єктом, а не тільки об'єктом. Про це свідчить рівень міжнародної підтримки нашої країни, високе місце України в порядку денному Європейського Союзу та США.

УКРАЇНСЬКИЙ ПАСПОРТ СТАВ СИЛЬНИМ

Це вже вишенька на торті, але також – і про місце України у світі. Сила паспорта оцінюється за кількістю безвізових режимів між тими чи іншими державами. Підписання угоди про безвізовий режим України з ЄС відбулося у Страсбурзі 17 травня 2017 року. Ця подія миттєво позначилася на рейтингових позиціях України, й вже у 2018-му кількість країн, до яких українці могли в’їхати без віз, збільшилася одразу на 46 напрямків і становила 128. На сьогодні паспорт для виїзду за кордон дозволяє громадянам України відвідувати без візи або з візою після прибуття 136 країн світу. Загалом, за 10 років Україна збільшила показник безвізових напрямків майже удвічі.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ – ЦІНА ЗА ДЕМОКРАТІЮ І СВОБОДУ

У лютому цього року Верховна Рада ухвалила постанову, що визначила Революцію Гідності одним із ключових моментів державотворення України та виразником національної ідеї свободи.

Згідно з цією постановою, зокрема:

● Україна заплатила високу ціну за звільнення від диктатури й свій вибір – бути частиною Європи. Герої Небесної Сотні – українці й іноземці, віддали життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє.

● Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані Конституцією найвищою соціальною цінністю. Акти приниження людської гідності, які відбувалися в самому серці України – на Майдані у Києві, а також в інших місцях столиці й різних міст, селищ та сіл по всій державі, не мають повторитися.

● Узурпація влади однією з її гілок, партією чи окремим посадовцем є абсолютно          неприпустимим явищем, що спричиняє довготривалі тяжкі наслідки.

● Мирні зібрання є надзвичайно дієвим інструментом громадського контролю за інститутами публічної влади, а безпека учасників мирних зібрань усіх видів і форм, зокрема одночасних контрзібрань та спонтанних зібрань, як і їхнє право висловлювати свою думку, мають бути захищені державою.

● Держава або окремі посадові особи не можуть свавільно обмежувати свободу зібрань. Випадки, коли свободу зібрань може бути     обмежено, передбачені Конституцією і не можуть тлумачитися розширено.

● Європейські цінності, за які віддали свої життя Герої Небесної Сотні, – гідність, демократія, рівність та верховенство права, – необхідні для нормального функціонування суспільства. Рада послідовно стоїть і стоятиме на позиціях утвердження цих цінностей в усіх сферах суспільного життя.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки



Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!