Як рятують військових у зоні АТО

Протягом останніх чотирьох місяців у зоні АТО збільшилася кількість лікарів та приймаючих закладів. Окрім Харківського та Ізюмського шпиталів, допомогу пораненим військовим надає, наприклад, і Дніпропетровська обласна лікарня ім. Мечникова, яка здатна забезпечити медичні послуги високого рівня.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Олег Мусій під час брифінгу для журналістів. За його словами, Міністерство охорони здоров’я у зону АТО передало 16 автомобілів швидкої допомоги, серед яких 6 — Міністерству внутрішніх справ, 6 — Міністерству оборони, 2 — прикордонній службі, 2 — Службі безпеки України. Також для евакуації поранених у медичній службі з’явився літак Ан-24 Vita. Вирішено проблему з кровоспинними засобами, які досі не були зареєстровані в Україні. Тепер реєстрацію пройшли 7 таких препаратів, серед яких відомий препарат «Целокс», який вважають найбільш ефективним та досі постачали лише волонтери. Серед вагомих проблем експерти визначали відсутність координації всередині медичної системи. З цією метою було створено Координаційний штаб, до якого входять керівники військових та цивільних медичних служб. Вони спільно вирішують проблеми розподілу коштів та переміщення лікарів у гарячих точках на сході країни.

Втім, низка питань все ще лишається невирішеними, говорить Олег Мусій. «Всі хочуть, щоб медичну допомогу третього рівня (висококваліфіковану) надавали одразу на передовій. За всіма канонами надання медичної допомоги найефективнішою та найкращою допомогою пораненим на полі бою є їхня вчасна евакуація. Міністерство не є прихильником проведення оперативних втручань на рівні районних лікарень. На полі бою і в районних лікарнях мають надавати першу лікарську допомогу: іммобілізація, знеболення, виведення з шокового стану та зупинка кровотечі», — пояснює міністр.

Також проблеми виникають з протезуванням поранених, адже багато з них відмовляються від вітчизняних протезів і хочуть отримати іноземні, що не завжди реально зробити. «Сьогодні держава здатна забезпечити протезами усіх, хто цього потребує, — говорить Мусій. — З другого боку, є велика кількість благодійників, тому якщо когось не влаштовує український протез, йому можуть допомогти отримати високоякісний німецький чи французький».

Щодо медикаментів, то їх закупівлі державним коштом мінімальні. За словами Олега Мусія, кошти, закладені у бюджеті, давно використано. Тим більше, що на ліки відведено лише 7% від загального фінансування міністерства. Також сьогодні частина виробників надає ліки безкоштовно. «Спільно з Державною службою лікарських засобів було проведено велику роботу з виробниками і дистриб’юторами, які розташовані на території України чи мають тут представництва. Українські та іноземні заводи-виробники і дистриб’ютори станом на сьогодні, за нашими даними, надали ліками гуманітарної допомоги на суму більше 20 мільйонів гривень», — розповідає Мусій.

Щодо забезпечення ліками зони АТО загалом, то, за словами голови Державної служби лікарських засобів України Михайла Пасічника, їх постачання відбувається систематично, хоча і з великими перешкодами: «Сьогодні на території, де тривають бойові дії, складно поставити ліки до аптек. Терористи не пропускають авто з ліками, ми змушені постійно щось вигадувати, щоб їх завезти. Власники аптек інколи навіть самі виїжджають із зони АТО, щоб забрати ліки і ввезти їх у міста. Але постачання відбувається, і хворі не відчувають дефіциту».

За словами Олега Мусія, роботи з медичного забезпечення зони АТО тривають й надалі, зокрема, в Україні сертифікують нові ліки, які можуть знадобитися для надання допомоги військовим. Також держава намагається відмовлятися від використання медикаментів російського виробництва.

газета День