Зуб на виживання

Страхітливі історії про візит до стоматолога іноді стають реальністю. Лікарська помилка чи недосконалість усієї медичної системи – де шукати винних?

«Нічого» завдовжки 3 см

На початку травня Іванка Шевчук (Зелінська) прийшла до обласної стоматологічної поліклініки, аби запломбувати канал сьомого верхнього зуба, пише Галицький кореспондент. До стоматолога обласної стоматологічної поліклініки Тетяни Базилевич дівчина вже якось зверталася і була задоволена результатом, тому вирішила знову лікуватися саме в цього медика.

«Мене тоді здивувало, що, незважаючи на анестезію, я все одно відчувала біль, –  пригадує Іванка. – Також насторожило, що вся процедура тривала не більше п’яти хвилин. Однак я і припустити не могла щось погане. Мені поставили тимчасову пломбу і сказали прийти через кілька днів. Уже через 15 хвилин, дорогою додому, відчула в зубі гострий біль. Одразу зателефонувала до Тетяни Миколаївни, на що лікар лише відповіла, мовляв, це така реакція на ліки».

До вечора біль став настільки нестерпним, що дівчина не могла навіть розмовляти. Після «ударної» дози знеболювальних препаратів їй ледве вдалося заснути. Вранці Іванка прокинулася від того, що відчула величезний набряк на щоці. Більше несила було терпіти. Знову поїхала до стоматолога. Та зняла пломбу і лише здивовано обурилася: «Чого ви до мене прийшли? Я не бачу тут жодної проблеми!»

Після довгих дискусій лікар таки дала Іванці направлення на рентген. Коли дівчині зробили знімок, вона там помітила дивну білу пляму, схожу на спіраль. Однак Тетяна Миколаївна запевнила, що «це нічого». Медик знову поставила тимчасову пломбу на кілька днів.

Однак в Іванки закралися сумніви. Вона вирішила звернутися до іншого лікаря, але вже в клініці центру стоматології ІФНМУ. Стоматолог Оксана Волосовська відразу спрямувала дівчину на томографію. Зрештою здогади медика підтвердилися – у кістці та в коронці зуба застряг інструмент для пломбування каналу, який має вигляд спіралеподібної залізної голки завдовжки близько 3 см.

За справедливість

«З цим результатом я прийшла до Тетяни Миколаївни, –  розповідає Іванка. – Лікар узагалі не визнала своєї провини, лише нахабно відмахнулася, що цей інструмент не її, а з аптеки. Потім сказала, що може «це» забрати, щоправда, так і не спромоглася пояснити, як саме. Звісно, про будь-яке подальше лікування у цього стоматолога не могло бути й мови».

Іванка була шокована, адже виходить, що лікар від самого початку знала про все, вона не могла не помітити, як під час пломбування кудись зник інструмент.

«Як можна було таке приховати та ще й увесь цей час нахабно водити мене за ніс? –  продовжує Іванка. – Крім того, аби підстрахувати себе, у моїй медичній картці 
Тетяна Базилевич не записала, що пломбувала канал. Та й узагалі, мені довелося майже відвойовувати свій рентген і медичну картку».

Згодом, коли Іванка вже поскаржилася головному лікарю обласної стоматологічної поліклініки, той передав, що Тетяна Базилевич згодна оплатити видалення інструмента в приватній клініці. Однак дівчина більше не хотіла мати справу з цим медиком. 

Ситуація вже була критичною. Аби не допустити утворення гною, не можна було гаяти ні хвилини. Лікування зуба, яке включало в себе усунення інструмента, «зацементування» кістки та пломбування каналу, було досить ризикованим, оскільки ніхто не міг дати гарантії подальшого здоров’я цього зуба. А висока вартість такого лікування остаточно переконала Іванку прийняти інше рішення. Вона вирвала горе-зуб. На щастя, інструмент теж «вийшов» разом із зубом.

Чому дівчина звернулася у ЗМІ? Бо ображена. Бо хоче, щоб інші не втрапили у таку халепу. «Якби стоматолог до мене відразу поставилася по-людськи, сказала про форс-мажорне ускладнення, то я б узагалі не порушувала це питання, –  пояснює Іванка. – З ким не буває? Тепер хочу, щоб винні отримали «на горіхи».  

У своїх намірах потерпіла доволі наполеглива. Вона вже написала скаргу не тільки у департамент охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА, але й у Міністерство охорони здоров’я України. Чекає відповіді.

Винна

Дізнатися позицію стоматолога Тетяни Базилевич журналістові «Галицького кореспондента» не вдалося, натомість довелося почути лише категоричне: «Мені немає про що з вами говорити».

Йдемо до головного лікаря обласної стоматологічної поліклініки Ігоря Рудка, який виявився більш комунікабельним.

Медик пояснив, що під час лікування Іванки зламався інструмент. Це ускладнення не є унікальним. Звісно, у приватних клініках із надсучасним обладнанням такі випадки трапляються значно рідше.

«Інструменти тонкі, як голка, – каже Ігор Рудко, – а зубні канали важкопрохідні. Проте  завжди є можливість видалити інструмент, що й пропонували пацієнтці, однак вона відмовилася».

Такий інструмент із зуба чи кістки можуть усунути двома шляхами: хірургічним методом або за допомогою ендомікроскопа, який є лише в кількох приватних клініках Івано-Франківська. Останній метод більш щадний, новітніший, точніший (оскільки, на відміну від операційного, не виконується «наосліп») і, звісно ж, істотно дорожчий.

Вину своєї підлеглої головний лікар визнає: стоматолог неодмінно мала повідомити пацієнтці про зламаний інструмент та пояснити, що його необхідно видалити. Ігор Рудко запевнив: якщо дійсно порушили правила етики і деонтології, то будуть вживатися відповідні заходи – попередження, дисциплінарне стягнення чи навіть звільнення. Однак для детальнішого розслідування цієї ситуації та визначення долі вини Тетяни Базилевич головний комісія ще має переглянути медичну картку і рентген Іванки, оглянути її. Зараз, за словами головного лікаря, це зробити неможливо, бо всі документи у пацієнта «на руках».

Проблема якості

Стоматолог-терапевт Оксана Волосовська, яка виявила в Іванки інструмент у кістці, зізнається, що в медицині ніхто не може давати жодних гарантій. У її практиці теж траплялися такі випадки, коли інструменти ламалися просто під час лікування. Але ніколи вони ще на застрягали, адже за такого ускладнення лікар має відразу всіма можливими способами усунути проблему та ні в якому разі не приховувати це від пацієнта. Іноді навіть доводиться оплачувати пацієнтові дороге лікування за допомогою ендомікроскопа.

До речі, у багатьох розвинутих європейських країнах є звичним явищем, коли пацієнт перед лікуванням у стоматолога підписує попередження про можливі наслідки, серед яких і поломка інструмента.

Однією з проблем Оксана Волосовська вважає дещо застаріле обладнання в державних поліклініках. При цьому за так звану «безкоштовну медицину» все одно доводиться платити: як благодійний внесок або ж лікарю за використані матеріали.

Взагалі, у сфері державної стоматології вже давно говорять про реформи, а саме про переведення на госпрозрахунок. Це так звана автономізація – коли за послуги комунальних стоматологічних поліклінік треба платити за певним визначеним прейскурантом, а головний лікар стає розпорядником усіх надходжень та витрат закладу (зарплата, комунальні послуги тощо) та змушений виконувати план і регулярно здавати в державну касу певну суму.

Стоматологи проти незалежності

Наразі формат госпрозрахунку цілковито впровадили тільки чотири області в Україні. На Прикарпатті майже всі відділення ортопедичної стоматології теж переведені на госпрозрахунок. Але ця сфера ще за часів СРСР завжди була платною – через значну дорожнечу утримання.

Директор департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Роман Мельник каже, що перехід на госпрозрахунок – це палиця з двома кінцями.

Найперше, формулярний розрахунок собівартості кожної послуги призведе до підвищення цін. Відповідно, зросте вартість і в приватних практиках, оскільки на сьогодні обласна стоматологічна поліклініка слугує певним ціновим регулятором.

«Зрештою, госпрозрахунок не вигідний самим лікарям, – каже чиновник. – Погодьтеся, досить зручно працювати, відповідаючи лише за якість своєї послуги, і при цьому не платити за оренду державного приміщення та комунальні послуги, не виплачувати зарплату працівникам.

А так доведеться самим думати, де взяти гроші, аби покрити всі витрати. Наприклад, лікар приватної клініки може зекономити на працівниках, а в комунальному закладі кадри регламентує законодавство, згідно з яким лікаря-стоматолога має обслуговувати визначена кількість персоналу. Тому й послуги стануть офіційно платними. Хтозна, чи в такому випадку залишиться та сама кількість пацієнтів. Якщо одна й та ж послуга в «приватника» коштуватиме трохи дорожче, але натомість будуть кращі умови – вибір більшості очевидний. По-друге, доведеться звільнити чимало фахівців, адже клініка не спроможна буде самотужки утримувати наявний штат».

Окрім цього, не буде гарантованої незмінної заробітної плати, яка є на державній роботі. На госпрозрахунку лікар матиме лише ту суму, яку заробить. Наприклад, щоб отримати мінімальну зарплату стоматолога з ортопедії, на сьогодні треба близько 15-20 тис. грн. здати в касу.

Для пацієнта переведення на госпрозрахунок в ідеалі означає якісніші послуги просто за дещо вищу ціну. Для держави – полегшення і метод суттєвої економії.

«Якщо загалом розглядати, то стоматологи є першими, кого можна відпустити у «вільне плавання», – стверджує Роман Мельник. – Утримання комунальної клініки дуже обтяжує бюджет, і якби не пільгова категорія населення, ми б ці заклади давно закрили. Але, як варіант, у кожній мікрорайонній поліклініці є стоматкабінет, де можуть обслуговуватися пільгові категорії. Не обов’язково для цього утримувати цілу поліклініку, яка нам коштує мільйони. Переведення на госпрозрахунок є питанням до дискусії. Хоча рано чи пізно це все одно треба буде зробити. Якщо я впроваджу такі зміни моментально, то стану найпершим ворогом місцевих стоматологів. Спершу вони мають до цього підготуватися не тільки морально, а й фінансово».   

А поки лікарі готуються, пацієнти лікуються. Головне, щоб при цьому всі зуби залишалися на місці.