Як друкували гроші УНР в Станиславові
Інтернет-видання Бліц-Інфо спільно з дирекцією обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери продовжує цикл матеріалів на історичну тематику, присвячену до 100-річчя Західно-Української Народної Республіки.
В ході військових дій із більшовицькими загонами українські збройні сили змушені були відступати.
Напередодні евакуації з Києва у лютому 1919 року, міністр фінансів УНР Борис Мартос наказав вивезти з міста всі запаси грошей, що зберігалися в Державному банку, літографічні камені та інші матеріали, які використовувалися для друку грошей. Після короткочасного перебування у Вінниці, де через брак відповідної технічної бази не вдалося налагодити виготовлення грошей. Тож Міністерство фінансів УНР переїхало до Кам'янця-Подільського, а Експедицію Заготівлі Державних Паперів було відправлено до Тернополя, а згодом — до Станиславова (нині Івано-Франківськ).
Цей крок був зумовлений заходами безпеки і наявністю у цих містах належної друкарської бази. У Станиславові новий керівник Експедиції Микола Данильченко зумів налагодити виготовлення розмінних знаків Державної скарбниці УНР номінальною вартістю 5 гривень.
При виготовленні проекту було використано елементи малюнків Григорія Золотова, Антона Середи та Георгія Нарбута. Вони друкувалися чорною фарбою на якісному папері сірого кольору з водяними знаками.
Друк саме такого номіналу був необхідний для здійснення торгових операції, бо попередні випуски носили великий номінал, що особливо затруднювало розрахунок на ринках.
Основна кількість купюр цієї емісії використовувалася саме на території ЗУНР.
Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім.С.Бандери
