Майже кожен з нас щодня цікавиться прогнозом погоди. Але коли ж замість обіцяної сонячної погоди людина потрапляє під дощ, починає невтішно висловлюватися на адресу метеорологів. Мовляв, краще б у вікно дивилися.
Втім, мало хто знає, як працюють синоптики і наскільки копітка їхня праця. Тож журналістка Бліц-Інфо розібралася, як «робиться погода» на Прикарпатті.
За словами керівника Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимира Фриговича, щодня метеослужби по всьому світу визначають, коли погода потішить нас теплим днем, а коли не завадить прихопити з собою парасольку.
«Синоптики всіх країн об’єднані у Всесвітню метеорологічну службу і в єдиний скоординований час (по Грінвічу, - авт.) спостерігають погоду. Ми також входимо в цю організацію і обмінюємося метеорологічною інформацією з колегами з усього світу», - розповідає головний синоптик Прикарпаття.
Володимир Фригович каже, що нас в області є 5 метеостанцій, які спостерігають за погодою. Три спеціалізовані (авіаційна в аеропорту, яка обслуговує населення і авіапольоти, високогірна сніголавинна станція Пожежевська на висоті 1450м і Карпатська селестокова станція в Яремче, яка стежить за погодою та гідрологічним режимом на річках області) і дві звичайні метеостанції в Коломиї та Долині. Загалом над прогнозуванням погоди в області працює більше 100 людей.
Виміри погоди проводяться 8 разів на добу, через кожні 3 години, синхронно по всьому світу. Працівник за 10-15 хвилин до визначеного часу йде на свій метеомайданчик, де фіксує всю інформацію: напрям і силу вітру, кількість опадів, атмосферний тиск, перепад температур землі і повітря, хмарність, рівень води в річках.
Супутникова карта
«Після вимірювань вся інформація передається на командно-диспетчерський пункт, де параметри шифрують за спеціальними кодами-символами. Опісля, телеграмою в скоординований час інформацію відправляють в Укргідрометцентр. Там інформацію з усіх 250 метеостанцій в Україні обробляють. Втім, щоб скласти точний прогноз погоди, використовують також інформацію, яку подають супутники Землі, станції на різних континентах та в інших регіонах. Тоді все разом накладається на карту, синоптики аналізують інформацію та дають прогноз, який надсилають нам назад. На місці ми вносимо поправки відповідно до нашої території і тоді вже даємо прогноз погоди по області. Взагалі спрогнозувати погоду можна тільки на три доби, а на 4-5 добу – це вже консультація», - пояснює Фригович.
Зашифрована карта
Начальник гідрометцентру каже, що якби в області була сітка метеостанцій та сучасне обладнання, вони б давали точний прогноз навіть по районах. Проте у службі наразі тільки почали оновлювати обладнання.
Що ж стосується несприятливих погодних умов, які час від часу накривають Прикарпаття, то Володимир Фригович запевняє, що нічого аномального в цьому немає.
«В нас в області найдавніші дані спостережень за погодою є ще з часів Польщі. Зокрема метеостанції в Долині і Коломиї вже відсвяткували 125 років.. Зараз ми користуємося кліматичними характеристиками за останніх 30 років спостереження. Кожні тридцять років клімат змінюється і дані оновлюються. Ось в 2020 році буде розроблений новий кліматичний довідник для нашої області. Можу сказати, що температурний режим за цей час у нас збільшився на 2 градуси. Але клімат змінюється циклами і повторюється.
Раніше люди за погодою так не стежили, тож на якісь, як люблять казати аномалії, не звертали так уваги. Тоді також були буревії, посухи, сильні паводки та інші небезпечні атмосферні явища, але люди спокійніше до цього відносилися. Зараз тільки якийсь циклончик надійде, чи сніг випаде пізніше, як по ЗМІ роздувають паніку. Насправді в цьому нічого надзвичайного немає. Просто люди стали приділяти цьому більшої уваги», - вважає начальник.
Як приклад, начальник гідрометцентру наводить нещодавно оприлюднену в прикарпатських ЗМІ інформацію, що в декількох районах області зняли смерч чи торнадо. За його словами, ці явища не притаманні для нашого регіону. Стовп вітру, який зафіксований на відео не смерч, а звичайний суховій. Тепла маса повітря закручується, піднімає якесь сміття, але серйозної шкоди нанести не може. Втім, не виключає, що з часом клімат може змінитися і смерчі стануть для нас звичними.
На завершення Володимир Фригович нарікає, що праця "вісників погоди" не дуже ціниться. Тож у службі працюють в основному ентузіасти. Хто не живе цим, довго не затримується і шукає себе в іншій сфері.
«Молодь не хоче йти в нашу професію бо низька зарплата, а якщо відправлять в чужу область, ще й житло треба орендувати. Тож шукаємо працівників серед місцевого населення з ІФНТУНГ, ПНУ, Чернівецького університету, які випускають спеціалістів близьких до нашої спеціальності. Хочу сказати, що тут найголовніше досвід. Щоб людина стала хорошим спеціалістом, потрібно не менше року практики, аби вона пройшла через всі пори року»,- підсумовує начальник обласного гідрометцентру.