"7 чудес України" Древній Галич: Куди піти і що побачити

Колись столиця одного з найважливіших князівств Давньої Русі. Нині – невеликий провінційний райцентр Івано-Франківської області, який нещодавно став лауреатом акції «7 чудес України: історичні міста та містечка». І недарма.

Дитинство міста – історія Галича

Люди селилися на пагорбах над Дністром з давніх пір. Племена білих хорватів, уличів, тиверців. Датою заснування міста нині вважають 898 рік, мовляв, саме в цей час Галич згадується в угорських хроніках. В Іпатіївському літописі він вперше «виринає» в 1140 році, але, як би там не було, ясно, що Галич – одне з найдавніших міст Європи, пише igotoworld.com.

Джерело фото: andy-travelua.livejournal.com.

У 12 столітті – столиця Галицького, потім Галицько-Волинського князівства. Величезний «мегаполіс», чия територія розтяглася на 11 км, досяг розквіту до середини 13 століття. А потім, в 1240–1241 роках, з Галичем трапилася та сама біда, що й з багатьма поселеннями Київської Русі.

Монголо-татари.

До речі, центр стародавнього міста – дитинець – перебував у нинішньому селі Крилос (6–7 км від Галича 21 століття). А на березі Дністра, де пізніше побудували сучасне місто, розташовувалися причал і торгові ряди.

Відновлювали місто довго і наполегливо, але своєї колишньої слави воно вже не досягло, тим паче, що столицю князівства Данило Галицький переніс до Холма.

У 14 столітті настав період польського панування. Саме тоді місто остаточно зайняло свою теперішню територію.

Джерело фото: varandej.livejournal.com.

Походження назви

Частина дослідників виводять від стародавнього племені галлів, що колись проходили через ці землі. Інші – від птиці галки, яка була удостоєна честі прикрашати собою нинішній герб міста. Треті – від давньогрецького слова «гал» – сіль.

Далі була активна участь городян у війні 1648–1654 років. Входження до складу Австрії (в 18 столітті), повернення під польську корону. Прихід радянської влади.

Пам’ятки Галича

Чим же нині здатне порадувати гостей древнє місто над Дністром? Галич і навколишні села (не забуваємо, Великий Галич займав чималу територію в 11 кілометрів) цікавий:

• Великою кількістю храмів. Ще в 1303 році константинопольський патріарх дозволив організувати тут окрему митрополію. Що підштовхнуло до розвитку і без того багату церковно-архітектурну історію краю.

Джерело фото: galych.com.ua.

• Макетом стародавнього міста.
• Старостинським замком, який останнім часом активно реставрують.

Джерело фото: varandej.livejournal.com.

• Митрополичими палатами (нині тут розташовано Музей історії давнього Галича).
• Музеєм архітектури і побуту Прикарпаття,
• Галичиною могилою і Княжим колодязем.
• Музеєм і кладовищем караїмів.
• Національним природним парком «Галицький» і Центром реабілітації диких тварин.

Джерело фото: videnovum.com.

Іншими цікавими пам'ятками і будинками муз. І, головне, такою цінною в наш урбанізований час атмосферою патріархальної старовини.

Отже, по порядку.

Храм Святого Пантелеймона, Шевченкове

Єдина церква, яка пам’ятає часи світанку Галицько-Волинського князівства. Найстарша у всій Західній Україні. Побудована у 1194 (за іншими джерелами, в 1200 році) князем Романом Мстиславичем на честь діда, київського князя Ізяслава (у хрещенні Пантелеймона). У той час, за словами вчених, перебувала в центрі цілого монастиря, що не вцілів до нашого часу. Після початку панування Речі Посполитої храм став кафедральним костелом Святого Станіслава. У 16 столітті навколо костелу виник монастир францисканців, які звели тут дзвіницю (дожила до наших днів) і стіну, яку можна порівняти за величиною з фортечною (а ось ця пишність не збереглася).

Джерело фото: davniyhalych.com.ua.

За століття свого існування храм переніс чимало руйнувань і пожеж, особливо сильною була шкода від гарматних обстрілів під час Першої світової. Лише в 1998 році, після чергової серйозної реставрації, храм Св. Пантелеймона повстав перед очима захоплених глядачів у майже первозданній красі.

Розташований у селі Шевченкове (близько 3 км від кордонів Галича). Дістатися можна або пішки, або бусиком до села Залуква, а звідти залишиться 1,5 км, знову ж таки, пішки.

Храм Різдва Христового, Галич

Ця церква зведена, швидше за все, в 14 столітті (хоча про дату заснування досі точаться палкі суперечки, можливо, вона років на 200 старше... або молодше). Також кілька разів була серйозно пошкоджена, і лише до 18 сторіччя, після перебудов і відновлень, почала скидатися на ту, що постане перед вашими очима (остаточно набувши майже сучасного вигляду  на початку 20 століття).

Джерело фото: davniyhalych.com.ua.

Побудована з місцевого м'якого каменю – мергелю, і є однією з родзинок центру міста. Також поруч з церквою зведено нову (крім старої дерев'яної) дзвіницю. І макет стародавньої столиці Галицько-Волинського князівства «Святині Давнього Галича 12–13 століть»

Храм Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос

Споруджений у середині 16 століття з використанням матеріалів зруйнованого Успенського собору 12–13 століть. Через 100 років практично повністю знищений і відновлений лише до кінця 17 – початку 18 столетія.

Джерело фото: davniyhalych.com.ua.

Зараз тут перебуває Крилоська чудотворна ікона Божої Матері і красива композиція «Успіння Богородиці», вирізана прямо на камені західного порталу.

Старостинський замок, Галич

Галичський замок з’явився на світ у другій половині 14 століття на місці давнього укріплення часів Галицько-Волинського князівства. Спершу в дерев'яному «одязі», потім – у кам'яному. Його хрещеним батьком був чи то волинський воєвода Любарт, то чи особисто Казимир III Великий, історики не сходяться у свідченнях. Він будувався ледь не ціле століття, і став одним із найбільших замків регіону, здатним вмістити до тисячі бійців і кілька десятків гармат.

Джерело фото: ukrainaincognita.com.

Його штурмували повсталі селяни, численні татари, козаки Хмельницького. У 17 столітті він пережив реконструкцію, затіяну галицьким старостою Потоцьким. На користь йому це не пішло, адже вже під час турецько-польської війни в 1676 році турки взяли цитадель практично без бою. Це була не його вина, а боягузливих захисників. Переможці підірвали його стіни і башти. Незважаючи на те, що пізніше укріплення відновили, оговтатися він уже не зміг. Тим паче, що за три десятка кілометрів піднімалася нова молода фортеця – Станіславів (майбутній Івано-Франківськ).

До кінця 18 століття залишки його укріплень розібрали на будматеріали.

Лише в 21 столітті замок отримав нове життя. Завдяки реставрації піднялися до неба одна вежа і шматок стіни. «Новобуд» – бурчать сноби, «чергова підробка» – підтримують їх зануди. А йому все одно. Він знову відчуває себе живим. 

Митрополичі палати, Крилос

Колись літня резиденція греко-католицьких митрополитів, зокрема Андрія Шептицкого.

 Джерело фото: 2ristic.com.

Побудована у 18 столітті, нині тут Музей історії давнього Галича. Археологічні знахідки, знаряддя праці та зброя різних епох, аж до мідної, кераміка, ікони, старовинні книги, портрети князів, окрема церковна експозіція.

Музей архітектури і побуту Прикарпаття, Крилос

Цей будинок муз під відкритим небом, як і практично всі в Крилосі, розташовано на території стародавнього городища. Він порадує туристів абсолютно унікальними зразками архітектури наших предків.

Джерело фото: io.ua.

Майже п’ять гектарів з житлами і храмом 17–20 століть з Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля.

Галичина могила, Крилос

Курган між зовнішнім і внутрішнім оборонним валом . Усередині археологи відшукали символічне місце поховання знатного воїна 10 століття (хоча урна з прахом просто могла бути втрачена за довгі століття).

Джерело фото: davniyhalych.com.ua.

На думку Михайла Грушевського, заснованій на деяких легендах, це цілком міг бути кенотаф легендарного засновника Галича – Галиці. Нині всередині кургану музей, правда, за чутками, через підтоплення відкритий він не завжди.

Княжа криниця, Крилос

Найдревніше джерело на схилі гори, служило ще далеким предкам нинішніх галичан. За легендою, виникло після удару княжого меча, що забезпечив таким нехитрим чином надходження води своїм бійцям під час довгої облоги. Дешево і сердито.

Джерело фото: davniyhalych.com.ua.

За чутками, вода звідси має цілющі властивості. Нині тут встановлено витончену ротонду і відкрито оглядовий майданчик.

Музей караїмської культури і караїмський цвинтар, Галич

У 16 столітті в Галичі проживала невелика група представників цього цікавого народу, імовірно переселилася з Криму. Музей знайомить відвідувачів із традиціями і цікавими моментами життя караїмської колонії.

Джерело фото: myshtetl.org.

На кладовищі можна побачити близько 200 могильних каменів, найстаріші з яких датовані 17 століттям.

Національний природний парк «Галицький», Галич

Парк площею 14684 га, заснований в 2004 році, де можна доторкнутися до особливостей багатющої землі Прикарпаття. Ліси, болота, степи і луки, в яких мешкають практично всі види тварин Карпат, від їжаків і оленів до кабанів і ведмедів. Не кажучи вже про рідкісних птахів і рослини.

Джерело фото: ukrainaincognita.com.

Тут маса еколого-пізнавальних стежок та туристичних маршрутів. При парку працює Центр реабілітації диких тварин – міні-зоосад, де живуть поранені або ті, що втратили батьків, звірі перед поверненням у живу природу чи переселенням у великі зоопарки. Цікавий також музей «Природа землі Галицької».

Пам’ятник Данилу Галицькому, Галич

Встановлено його в 1998 році на честь одного з найвідоміших місцевих володарів періоду розквіту Галицько-Волинського князівства (автори проекту – скульптор О. Пилєв і архітектор А. Чамара).

Джерело фото: galych. com.ua.

Чому саме на площі Різдва? Є теорія, що нинішній Галич (який, як ми пам'ятаємо, являв собою у ті далекі часи причал і торгові ряди), з'явився з ініціативи якраз єдиного короля в нашій історії.

Думаєте, це все родзинки Великого Галича? Як би не так!

У тому ж Крилосі можна помилуватися на осілі, але цілком вгадувані вали дитинця. Реконструкцію фортеці стародавнього міста, оборонних веж 17 століття і старовинну каплицю Святого Василія.

Джерело фото: ukrainaincognita.com.

Пам’ятник-символ «Меч і Орало». Реконструкція дерев'яної церкви 16 століття. Фундаменти більше десятка храмів, зруйнованих за довгу історію міста. Ще одні цілющі джерела. У Залукві познайомитися з місцевим храмом і пам'ятником Богдану Хмельницькому. А в самому Галичі поглянути на старий 300-метровий металевий міст, побудований ще на початку 20 століття, і насолодитися шикарними панорамами Дністра і міських вулиць.

Хай вам доведеться побігати (або поїздити) між Галичем, Крилосом і Шевченковим. Не лінуйтеся, це не дуже далеко, зате дуже красиво. Воно того варте. Адже тут, і тільки тут у вас буде унікальна можливість – доторкнутися до стародавнього серця всього Прикарпаття. І навіки закохатися в ці чудові місця.

Як дістатися до наших сьогоднішніх героїв: 

• машиною по трасі «Львів–Івано-Франківськ»;
• від Івано-Франківська автобусом;
• поїздом: через залізничну станцію Галича проходить маса поїздів на Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, включаючи електричку «Ходорів–Івано-Франківськ».