А що, коли завтра дефолт?

Переговори про відтермінування виплати $15,3 млрд держборгу, які з березня веде Україна з кредиторами, нагадують гостросюжетний фільм: спочатку комітет кредиторів вирішує залишити за собою статус інкогніто. Далі ситуація загострюється, і українська сторона з кредиторами обмінюються взаємними звинуваченнями в затягуванні переговорного процесу.

Доходить навіть до погроз і шантажу.

Такі недомовки і випади змушували фінансистів раз у раз хапатися за серце - гроші не терплять скандалів і невизначеності. А їх наліт явно проглядається в питаннях реструктуризації боргів. Привид дефолту створював на фінансовому ринку України невизначеність і спекуляції.

Укрінформ вирішив розібратися, що буде, якщо ці переговори не увінчаються успіхом? Чи такий страшний дефолт, як його "малюють"?

Віддавати не можна реструктуризувати

Україна торік отримала від своїх кредиторів, у тому числі МВФ, країни G7, близько $9 млрд кредитних коштів, витративши на виплату боргів $14 млрд.

Цього року Україна повинна віддати зовнішнім кредиторам близько $10 млрд. Ця сума не включає борги держкомпаній і є більшою, ніж золотовалютні резерви станом на поточний момент. Більш того, в найближчі чотири роки Україна повинна віддати тільки зовнішніх боргів на суму $30 млрд, не рахуючи внутрішнього боргу - $17 млрд.

Такі цифри спонукали чиновників на формулі брати нові кредити, щоб гасити старі, поставити хрест, іреструктуризація держборгу почалася. 

Основний камінь спотикання - умови реструктуризації: кредитори готові збільшити термін погашення боргу, але не хочуть скорочувати його основну суму, що є принциповою позицією України, яка наполягає на списанні 40% боргу.

Незважаючи на небачену готовність МВФ незалежно від результатів реструктуризації продовжити фінансування Києва, Мінфін прагне завершити переговори з комітетом кредиторів до засідання ради директорів МВФ, яке, за останніми даними, очікується в перших числах липня.

Дефолт - запасний козир у рукаві

Розуміючи, що говорити з кредиторами виявилося складніше, ніж передбачалося, уряд ініціював законопроект, який парламент прийняв з рекордною швидкістю. Цей документ покликаний був стати "головним козирем" у переговорах з незговірливими держателями боргів. Закон дозволяє українському уряду призупиняти виплати за зовнішніми боргами, тобто фактично дає право оголосити дефолт.

"Законопроект, згідно з яким уряд може отримати право" заморожувати "зовнішні виплати, зовсім не означає, що країна оголошує дефолт. Це не обов'язок, а право. Такий крок дозволить ефективніше тиснути на кредиторів, лякаючи їх можливим дефолтом", - пояснює фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Сьогодні епопея про відтермінування виплати боргів обсягом понад 15 млрд доларів триває.

З останнього: під час переговорів комітет кредиторів запропонував міністру фінансів Наталії Яресько перекласти боргові зобов'язання на рахунки Національного банку України.

"Приблизно за такою ж схемою Греція приховувала свої реальні борги, користуючись послугами Goldman Sachs, що і призвело до глибокої кризи. Комітет кредиторів пропонує вивести частину зобов'язань, щоб вони не враховувалися в державний борг", - розповідає Фурса.

Уряд Греції укладав валютні свопи, банк виплачував Афінам аванси в обмін на платежі з бюджету в майбутньому. В результаті Греція отримувала нові й нові кредити під майбутні витрати держструктур. При цьому такі позики не позначалися на показниках зовнішнього боргу, адже юридично вони позабюджетні.

Наша "леді ні" була обурена такою пропозицією, кредитори обурені її відмовою.

Імовірність дефолту України до 15%

Незважаючи на всю складність переговорного процесу, експерти в один голос стверджують, що кредитори і Україна, швидше за все, домовляться. Імовірність дефолту експерти оцінюють на рівні не більше ніж 15%. Дефолт не вигідний не лише Україні, але й її кредиторам. Який топ-менеджер інвестиційної компанії де-небудь у Вашингтоні захоче пояснити акціонерам, чому виявився таким ідіотом, вклавши гроші в цінні папери країни, що знаходиться в кроці від дефолту.

(Який топ-менеджер інвестиційної компанії десь у Вашингтоні захоче пояснити акціонерам, як так вийшло, що вкладення грошей виявилося настільки ризикованим, а коли виникла загроза дефолту, цінні папери все ще залишилися на руках?)

"Однак шлях до завершення реструктуризації може бути довшим, ніж спочатку очікувалося", - прогнозує начальник управління операційних і ринкових ризиків банку VTB (Україна) Андрій Грищенко.

Якщо ж ситуація вийде з-під контролю, імовірність чого досить низька, і буде оголошено дефолт, суперечки з кредиторами перейдуть в юридичну площину, а країна зіткнеться з обмеженим доступом до міжнародних ринків капіталу, говорить він.

Звичайно, дефолт не звільняє від виконання зовнішніх зобов'язань. Борг залишиться, просто виникне питання, коли країна зможе за ним розраховуватися.

Для пересічного українця оголошення країною дефолту за зовнішніми зобов'язаннями - тільки на руку. Люди будуть менше винні зовнішнім кредиторам, говорить керуючий активами Універ Андрій Вилегжанін.

"Навряд чи буде велике хвилювання на валютному ринку. Можливо, коливання будуть, але загалом дефолт знижує тиск на валютний ринок. Зазвичай курс хитає перед дефолтом. У нас і так відбулася стрімка девальвація, ціни вже проіндексовані", - зазначає експерт.

Він додає, що певний час для України будуть закриті зовнішні ринки запозичення. На питання, наскільки довго, він каже: "Коли інвестори захочуть давати гроші? Це залежить від конкретного інвестора, його ставлення і довіри до влади. Якщо оголосять дефолт, але довіра до влади буде, давати гроші не припинять. Януковичу не хотіли давати, хоча дефолту не було. Нинішній владі дають і вірять. До того ж логічно, що після оголошення дефолту другий дефолт оголосять вже не скоро, відповідно, гроші давати країні можна".