Бійка в потязі сполученням «Ходорів—Івано-Франківськ» обійшлася хуліганам в 12 тисяч гривень

Куди й подівся у них гонор, коли цим випадком зайнялися правоохоронні органи. Зловмисники давали покази, на слідчому експерименті розповіли всі обставини бійки, що неабияк допомогло слідству і надалі — правосуддю. Бо на місці події було чимало парубків, але ж били потерпілих не всі. Причому цей інцидент стався, як то кажуть, на рівному місці.

Почалося все з того, що до потяга сполученням «Ходорів—Івано-Франківськ» сіло двоє парубків. Обидва, до речі, були тверезі. Десь за півгодини до їхнього вагона зайшло ще шестеро молодих людей.

Розсівшись на лавках по обидва боки біля заднього тамбура вагона, компанія почала розпивати пиво, голосно перемовляючись із застосуванням лексики, яка є складовою «великої російської культури». Це не сподобалося нашим «героям», але, враховуючи чисельну перевагу тих хлопців, свого незадоволення вони зразу не висловили. Однак і без покарання за таке нахабне порушення громадського порядку тих розбишак вирішили не залишати. Отож зателефонували по допомогу. і на станції Тустані Галицького району, куди, власне, й прямували наші «опришки», підсіло ще шестеро їх приятелів. О, тепер уже було, як-то кажуть, з ким край боронити. Якби ж то ці «охоронці» спокою у законний спосіб поставили зухвальців на місце. Скажімо, зауваження зробили, мовляв, що, хлопці, матюкаєтеся та ще й пиво жлуктите, що заборонено в потязі, то навіть у разі бійки наслідки навряд чи були б такими прикрими.

Але ж «опришки» одразу були націлені на те, аби натовкти опонентам, які й не підозрювали, що вони комусь не сподобалися, пики. Для цього цілком свідомо спровокували конфлікт. Коли потяг під’їжджав до наступної станції, компанія рушила до виходу й один із «опришків» штовхнув хлопця з протилежного гурту, котрий сидів на лавці з краю. Той, звісно, висловив своє невдоволення. і зразу ж отримав удар в обличчя. Його суперник, до речі, вмів бити. Потерпілий одразу знепритомнів, а пізніше лікарі діагностували в нього перелом носа. Водночас на інших любителів пива та голосної розмови посипався град ударів. Зауважимо, що їх била тільки половина нападників. інші четверо виконували роль щось на зразо групи підтримки.

Зрештою, ошелешені раптовим нападом потерпілі особливо активного опору й не чинили. А коли оговталися, їхні кривдники вже вискочили з вагона.Та не довго тішилися молодики, як хвацько провчили тих нахаб. Бо коли справою зайнялися правоохоронні органи, то з’ясували доволі прикру для себе річ: що ніякі вони не борці з порушниками громадського порядку, а навпаки, самі є хуліганами. Бо їхні дії підпали під ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство, вчинене групою осіб. і за це передбачено або до п’яти років обмеження волі, або взагалі можна реально опинитися за рратами на термін до чотирьох років. Отут хлопці забігали. і щиро каялися, і зі слідством співпрацювали, і з потерпілими справу залагодили, аби ті на суді не мали до них претензій.

Все це було враховано і безпосереднім учасникам нападу обрали покарання — штраф у розмірі трьох тисяч гривень з кожного. Краще поповнити Державний бюджет, ніж витрачати з нього кошти на утримання цих шибеників у неволі. Та зауважимо: реально їм та бійка обійшлася значно дорожче. Треба ж було ще заплатити адвокатам, та й потерпілим компенсувати завдану кривду. Самі розумієте, за зламаний ніс одним «вибачте» не обійдеться.

Богдан БУРАК, "Галичина"