Бюджет 2015. На кому будуть заощаджувати?

У вівторок, 23 грудня, уряд представив проект держбюджету на 2015 рік. Україна вкотре почула про режим жорсткої економії. Тож на кому будуть заощаджувати?

Плани-страшилки

У день представлення бюджету під Радою зібрався чисельний мітинг – з освітян, медиків, представників профспілок, валютних позичальників. Про свою вимогу не підтримувати бюджет заявила і партія «Свобода». У той же час у Раді представники «Опозиційного блоку» не раз наголошували на людях, які зібралися під стінами ВР. Скидається на те, що це були кілька різних мітингів, які об’єдналися в один, пише Репортер. Та всі сходилися в одному – цей бюджет пропонує економити на найбідніших. Хоча самого проекту більшість із протестувальників бачити просто не могли, адже зареєстрований він був лиш напередодні вночі. Звідки ж стільки галасу?

Справа у тому, що на початку грудня в мережі з’явився цікавий документ – рекомендації, які підготував Мінфін, аби оптимізувати бюджет. І рекомендації таки шокуючі. Для прикладу, зменшити кількість нардепів з 450 до 150…

Та найбільше обурення в людей викликали, звісно, не нардепи. А от скасування стипендій – з 2015-го їх мали б отримувати лиш діти-сироти, інваліди та з малозабезпечених сімей. Так само тільки дітей цих категорій мали б забезпечувати безкоштовним харчуванням у садках. Норму про безоплатну освіту й медицину взагалі хотіли вилучити, як і норми, які забороняють скорочувати кількість таких закладів. Педагогам же хотіли збільшити навантаження – з 18 до 20 годин на тиждень у 2015-му, і з 20 до 22 – у 2016 році. Плюс харчування у лікарнях пропонувалося зробити платним, як і проїзд для пільгових категорій у громадському транспорті.

Ще більше насторожили пропозиції щодо пенсійної реформи. Підвищення пенсійного віку чоловікам та жінкам до 65 років та обмеження вип­лати пенсій працюючим пенсіонерам до 90 % призначеної пенсії. А ще призупинити її індексацію до стабілізації ситуації в країні.

Загалом же документ розписаний на 120 сторінках і далеко не всі пункти в ньому позбавлені раціонального зерна. От хоча б скасування норми про відшкодування народним депутатам витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень.

Протестів документ наробив багато, у самому уряді його достовірність не підтверджували, але й не спростовували. У кращому разі називали «робочою чернеткою».

Бідні цифри

Як ми уже писали, проект бюджету зареєстрували у Раді в ніч на вівторок, а разом з ним ще 44 законопроекти. В них ті першочергові реформи, які мають відбутися в країні, аби той бюджет був реальним до виконання.

Тепер про основні показники. Кабмін пропонує бюджет із доходами 475 млрд. грн. і видатками 527 млрд. грн. Падіння ВВП прогнозують на 4,3 %, а інфляцію – 13,1 %. Такі цифри прописав уряд, хоча напередодні оприлюднення цього документу міжнародне рейтингове агентство «Moody’s Investors Service» передбачило падіння ВВП в Україні аж на 6 %. А ще наш бюджет порахований із курсом долара у 17 грн.

Примітно, що навіть враховуючи інфляцію у 13,1 %, уряд не передбачає індексацію пенсій і допомог. Просто пропонує підвищити прожиткові мінімуми, не набагато і аж з 1 грудня 2015-го – з 1176 до 1330 грн. Це середній показник. Для прикладу, мінімум для непрацездатних має зрости до 1074 замість нинішніх 949. А мінімальна зарплата – до 1378 замість нинішніх 1218.

Реформи на старті

У вівторок представляти Раді «бюджетний пакет» прийшов увесь склад Кабміну. Міністр фінансів Наталія Яресько нагадала, що нині маємо найважчу економічну ситуацію за всю історію України. У 2015-му зростання точно не буде, на оборону і виплату держборгу піде 30 % видатків бюджету. Але Україна має стабілізувати економіку та запустити реформи.

«Для цього ми напрацювали низку реформаторських законів, сфокусованих на досягнення трьох завдань: бюджетна та фіскальна децентралізація, спрощення оподаткування та детінізація економіки, встановлення рівних правил гри для всіх», – заявила Яресько.

Першим є Бюджетний кодекс, як зазначила міністр, він закладає паростки децентралізації.

«Ми даємо більший ресурс місцевим бюджетам, водночас збільшуємо їхню відповідальність щодо видатків. Передаємо їм 100 % плати за адмінпослуги та державне мито, податок на нерухоме майно та до 80 % екологічного податку», – перелічила вона.

Далі – зменшення навантаження на малий та середній бізнес. Вводиться заборона на перевірку більшості бізнесів на два роки. А ще Кабмін ініціює нові податки – на великі авто та ювелірні вироби.

Також пропонує легалізувати гральний бізнес, бо ж він і так існує, а податків не платить. І денонсувати угоди з Кіп­ром, аби, нарешті, завершилася епопея з офшорами.

Важливо: Яресько наголосила, що зберігаються пільги на комунальні послуги, стипендії, допомога малозабезпеченим, як і не скасована жодна пільга учасникам АТО і переселенцям. «Звісно, мені було б приємніше представляти бюджет успішної країни, – завершила вона. – Але «роби, що можеш, і з тим, що маєш», як казав Рузвельт, виводячи США з кризи. Тож нині це дефіцитний бюджет обкраденої та воюючої країни».

Ще один реформаторський законопроект представив міністр соцполітики Павло Розенко – його мета вивести із тіні зарплати, аби наповнити Пенсійний фонд. Ідеться про зменшення єдиного соціального внеску (ЄСВ). У 2015 році – до 25 %, у 2016 – до 20 %, а у 2017 – до 15 %. Нині ж найнижчий показник ЄСВ – 36,3 %, це для бюджетних установ. «Усі ризики ми розуміємо, зменшення ЄСВ не дасть одразу позитивного внес­ку до Пенсійного, але якщо ми цей крок не зробимо, то перспектив ані у пенсіонерів, ані у працюючих немає», – наголосив Розенко.

На противагу такому полегшенню пропонують жорсткішу трудову дисципліну – працівник не може бути допущений до роботи без письмового трудового договору, як і не може бути оформлений на неповну ставку. За це роботодавців штрафуватимуть.

До слова, всі контролюючі органи протягом року мають довести перед спеціальною комісією, що їх не потрібно ліквідовувати.

До пенсій також добралися – правда, тільки лише до спеціальних. Цю систему мають повністю переробити, аби в майбутньому їх нараховували як звичайні трудові.

Рада таки погодилася включити у порядок денний «бюджетний пакет», щоправда, крім «ігрових» законів. Тепер депутати працюватимуть над пропозиціями Кабміну в комітетах. Вже у четвер Рада має зібратися на його перше читання. А голосувати за бюджет планують 30 грудня. Реформ дуже багато, а як ті проекти виглядатимуть після опрацювання нардепами, гадати марно. Плюс додамо – це лише перші реформи. Тож зараз можна сказати точно лише одне – легше у 2015-му точно не буде.