Чому івано-франківським альфонсам так добре живеться?

Схожі на полтергейст

«Альфонси в Івано-Франківську»… Повторюю словосполучення ще кілька разів, аби змалювати в уяві хоч один «фоторобот»… — Доки не розумію, що за цими словами ховається небагато доступної інформації. Я їх ніколи не бачила. Або не знала, що бачила.
Чимось вони схожі на полтергейст: не всі впускають його у свою спальню, але всі про нього чули. Він має харизму перевернути світ навіть у найспокійніших оселях, захищених сигналізацією та жирненьким банківським рахунком… Він розтрощить ліжка, розхитає торшери, створить тотальну темряву і відчуття беззахисності… Чимось полтергейст навіть сексуальний. Тією демонічною красою, якої хочеш шкірою. Шкода, ніхто з упевненістю не може сказати, які він має обличчя…

ГОЛОВНЕ, ЩОБ НЕ НАГАДУВАВ УКРАЇНЦЯ

Він буде говорити тільки те, що їй подобається («клієнтка» платить гроші і має отримувати те, що хоче). У нього будуть ідеальні знайомі (чи принаймні ідеальні розповіді про них), ідеальний стиль, ідеальна впевненість. Він оживатиме душею виключно поряд із нею, тому його «обраниця» ніколи не дізнається, де він живе. Головне, щоб не нагадував українця — тільки західноєвропейський прототип.
Він наче зійде із реклами парфумів у «VOGUE»: у нього не буде минулого, не буде майбутнього, існуватими лише ця ідеальна мить, коли він не старіє, не гризе нігті, не має поганого настрою і чорних цяток на носі. Тільки ця сторінка, і вона ідеально глянцева.

Дресировані котики

Він був половинкою дещо одіозної пари… Хоча ні, чому був, — досі є. Дві незвичні протилежності: вона — власниця мережі елітних магазинів, він — творча еліта Прикарпаття. Було б романтичніше, якби їм вищі сили відвели інші ролі: його зробили владним альфа, її — вільною мисткинею… Але люди казали, що в них і за таких умов ідилія. Чоловікам же подобається, коли дружина підбирає краватки, сорочки… Йому вона теж підбирала не жалкуючи: шовк, вишиті лацкани, гостроносі туфлі і «вишеньку на пирозі»: ядучі кольори в поєднанні із кристалами Swarovski. Вона знала, що вони — його рефлексія дивитися на неї із щенячими бісиками в очах, його полохливе тремтіння вусиків, коли за звичкою зайвий раз «підтакує»… Його аншлаг на концертах.
Вона щоранку користувалася послугами власного перукаря, він — ну.., не виглядав як вінець творіння. Радше — як морський котик. Але і таким варто жити. То й що, що він безпорадний у тому реальному житті? Вона ще до нього навчилася заробляти за двох: може оплатити і кухаря, і прибиральницю, і його години творчих польотів. Для чого він їй — жінці, у якої самозакохані жести, іронічне почуття гумору, доглянуте тіло та силіконові імпланти?.. Це її ще один «бізнес-проект».
«Акула бізнесу пригріла у своєму багато обставленому маєтку (560 кв.м.) сільського буржуя, що ні до ліжка, ні до роботи…».
«У готелі «Rixos», в Трускавці, вона вже не вперше наставляє йому роги із «хижими самцями». Чому б їй не приручити звіра посолідніше?..».
А їй просто подобалося дресирувати морських котиків.

ПОРОДИСТІ І НЕ ДУЖЕ

Є шанси, що один із них — тренер у вашому улюбленому фітнес-клубі (той жартівливий, чуйний, синьоокий), чи інтелектуал-бариста (зі стильною борідкою, що завжди звертається до вас на ім’я), чи консультант у магазині косметики (дещо манірно жестикулює, але, загалом, лапочка), чи привабливий місцевий громадський діяч, з яким зафрендилися на Facebook (він розлучений татусь, але не всі про це знають; і здобував статус «у команді» зі зрілими жінками, але хіба ж це злочин?).
Тим паче, якщо франківські пані самі не проти попити молодої крові. Пані, до речі, заміжні. Бізнес-подорожі — їхній улюблений безпечний куточок для естетики задоволень, ідеальний злочин. Семінари, тренінги, зустрічі з інвесторами чи клієнтами компанії…
Їхні хлопці навіть на підвиди діляться. «Звьозди» — юні, розпечені, сліпучі, «далекі» в питаннях інтелектуального багажу. Власні гроші в них є, але у середньостатистичних обсягах. Тож на партнерок із більшим капіталом вони їх не витрачають, навпаки: спокійно «напрошуються» разом на шопінг чи в салон краси. І зранку, у її ванній, можуть мастити своє юне личко новим французьким кремчиком, її кремчиком.
«Бізнес-інтелігенція» — мають власні проекти і впливових знайомих. Мають час відвідувати спортзали, робити систематичний шопінг, гарно відпочивати. Такі говоритимуть про високе, даруватимуть коштовності і цілуватимуть руку в ресторані. Стосунки нагадуватимуть американську мрію… Доки одного дня банк не затримає йому виплату великої суми грошей. Звісно, він попросить допомоги у вас: адже в бізнесі головне — швидкі рішення.
«Сімейні» — у них є щось від інфузорій. Вони — експерти в поїданні консервованих салатів та статичному перегляді ТБ; майстри брати техніку в кредит на ім’я дружини і насолоджуватися статусом «вічний фрілансер». Такий диванний десант часто звалюється на голови жінок, які просто хочуть «високого, працьовитого і аби добре ставився»…

Хочу, щоб ти мене не любив

На цю самозневагу усі вони — від породистого до не дуже — летять як бджоли на мед… Альфонси існуватимуть, доки у жінок будуть комплекси: «Я надто худа», «Я надто повна», «Моя шкіра в’яне», «Час минає у роботі».
Навіть найслизькіший тип не матиме впливу на жінку, що задоволена собою від маківки до п’ят. І хай вона знає, що на цій площині існують недоліки, вона все одно любить кожний сантиметр повною, не викривленою любов’ю. Любить себе не за досягнення в бізнесі, кількість «квадратів» будинку чи за вміння забивати цвях і вкрукучувати лампочку… А просто — бо як інакше? Любить себе за те, що надихає цей світ, а не за те, що вкручує у ньому лампочки.