Чи скасував суд підвищення тарифів на електроенергію?

Днями стрічки новин на багатьох інтернет-ресурсах заполонила інформація про те, що «підвищення тарифів на електроенергію визнане судом незаконним». Йдеться про постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26 лютого 2015 року №220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», яку Окружний адміністративний суд міста Києва визнав «незаконною та нечинною з моменту її прийняття».

Нагадаємо, що відповідно до цієї постанови відбулося вже два етапи підвищення тарифів на електроенергію для населення. Перший — 1 квітня ц. р. Тоді тарифи зросли на 5%—50% залежно від категорії споживачів. із 1 вересня цього року фактично на 20 відсотків знову зросла ціна на електроенергію. із 37 копійок за кіловат, тепер лише за умови, що ви споживаєте менше 100 кіловат, ціна зросла на 8,6 копійки. Якщо ж споживаєте від 100 до 600 кіловат, то за кожен нині платите по 78,9 копійки, а понад 600 кіловат — по 147,9 копійки. Всього планувалось п’ять етапів підвищення тарифів на електроенергію до 1 березня 2017 року, коли вартість електричного струму для населення мала дійти, на думку енергетиків, до економічно обррунтованого рівня. Зрозуміло, як сприймають громадяни підвищення цін на електроенергію, хоч і не таке стрімке, як на газ, але не менш обтяжливе для гаманців, особливо небагатих українців.
Як стверджують поінформовані видання, позов до суду подав такий собі Володимир Блащук, а рішення за цим позовом ухвалено ще 8 вересня ц. р. Втім, говорити про те, що суд визнав незаконним саме підвищення тарифів, не зовсім коректно. і ось чому. У мотивувальній частині постанови суду йдеться, якщо коротко, про те, що відповідно до положень статті 11 Закону України «Про природні монополії» національні комісії регулювання природних монополій є державними колегіальними органами, які утворює та ліквідує Президент України. Комісії підпорядковуються Президентові України і підзвітні Верховній Раді, діють на підставі положень, що затверджує Президент  України.
Частина 2 статті 12 Закону «Про електроенергетику» визначає, що саме Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до покладених на неї завдань, встановлює ціни (тарифи) на електричну енергію, що відпускають населенню для побутових потреб, у тому числі диференційовані за обсягами спожитої електричної енергії та/або за групами споживачів.
Суд встановив: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) (ідентифікаційний код юридичної особи 38022261) є такою, що зачислена до категорії органу державної влади, створена на підставі указу Президента України від 23.11.2011 р., а з 3.09.2014 р. перебуває в стані припинення. Окрім того, встановлено також, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (ідентифікаційний код юридичної особи 39369133) створена на підставі указу Президента України від 27.08.2014 р. 

При цьому будь-які положення щодо правонаступництва в указі відсутні. А відповідні повноваження були надані НКРЕКП лише Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» від 4.06.2015 р., який набув юридичної сили 16.07.2015 р. Отже, ухвалюючи свою постанову №220 від 26 лютого 2015 року, цей орган державного управління ще не мав повноважень на це. А відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень 
та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суд з огляду на редакцію частини 2 статті 12 Закону «Про електроенергетику» та дату прийняття постанови дійшов висновку про її незаконність, оскільки на дату ухвалення постанови виключні повноваження щодо встановлення тарифів на електроенергію були лише у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ). Також суд відмітив, що владні повноваження, надані суб’єкту саме законом, можуть бути змінені в бік зменшення або можуть бути надані іншій особі лише законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом. Відтак оскаржувану постанову прийнято з перевищенням владних повноважень, встановлених законом.
Тож суд ухвалив адміністративний позов задовольнити частково. Визнати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» незаконною та нечинною з моменту її прийняття. Зобов’язати НКРЕКП здійснити невідкладне (від дня набуття цією постановою законної сили) опублікування резолютивної частини цієї судової ухвали у виданні, в якому було офіційно 
оприлюднено оскаржуване рішення. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.
Що нині має робити держава та чи відповідатимуть ті чиновники, які допустили такий «прокол»? Наразі про це важко сказати щось певне, оскільки, найімовірніше, постанову Окружного адмінсуду міста Києва будуть оскаржувати, хоча, як виглядає, позиція позивача у цій справі є чіткою і грунтується на положеннях законів. Що і підтвердив суд. Однак де уряд має взяти додаткові близько 40 мільярдів гривень на компенсацію різниці у тарифах — запитання також далеко не риторичне. 
Ця свіжа історія демонструє, наскільки важливим є те, щоб державою керували справжні фахівці, і якими важкими можуть бути наслідки «дрібної», здавалося б, помилки. Крім того, подальший розгляд цієї справи може стати таким собі лакмусовим папірцем, який продемонструє, наскільки урядовці поважають закони тієї країни, в якій виборці довірили їм бути чільниками.

газета Галичина