Чи торгуватиме «п’ятачок» у історичному центрі Івано-Франківська?
Найцентральніший базар Івано-Франківська – ТОВ «Траян», у народі «п’ятачок», став першою «мішенню» підписантів електронних петицій до міської влади, що зібрала необхідну для розгляду у високих кабінетах кількість голосів – 250. Ростислав М. – автор петиції – запропонував «перенести існуючий ринок за межі міста та облаштувати на його місці зелену зону», прикріпивши навіть відповідний зразок проекту скверу. «За» ініціативу підписалися 365 франківців.
Підписанти самі, певно, не здогадуються, що їхній почин цілком співпадає із генеральним планом. І згідно з містобудівним «законом» на місці ринку мали б бути обладнані пішохідні зони, зелені насадження та громадські заклади. «ДІПРОМІСТО» навіть розробило робочу документацію на будівництво у вказаному місці багатофункціонального громадського центру. Але влада міста в особі ще колишнього першого заступника міського голови Зіновія Фітеля в офіційній відповіді на петицію резюмувала:
«На підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області в 2008 році товариство з обмеженою відповідальністю викупило у власність земельну ділянку в межах вул. Дністровської-Базарної-Шеремети-Станіславської-Галицької площею 1.1915 га для обслуговування торгового комплексу».
До реалізації задуму з громадським центром, – констатують чиновники, – так і не дійшло. Коригований генплан на місці «п’ятачка» теж передбачив зелені зони, але він ще не затверджений...
Протестний Vox populi вкотре підняв давно назрілу і відому міським чиновникам проблему, необхідність вирішення якої визнають усі, окрім самих працівників прилавка. То чому ж справа (тобто, власне, базар) як стояла, так і стоїть на місці? «Західний кур'єр» намагався з’ясувати.
Купувати красиво
Тема переселення базарів з центру Івано-Франківська не нова. «ЗК» востаннє писав про це на початку 2014 року. Інтонації відтоді не змінилися: базарне юрмовисько зашморгнуло центр міста. Через це тут і транспортне перевантаження, і антисанітарія, і зруйноване історичне середовище. Адже два з чотирьох центральних ринків – в історичному центрі Івано-Франківська. А «п’ятачок» – ще й поблизу Палацу Потоцьких, потенційної туристичної приманки.
Але жодні «вітри перемін» не в силі здути торгові ряди з історичного центру. Директор департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківська Володимир Гайдар (він написав заяву на звільнення цього вівторка) каже, обома руками за петиції щодо виселення базарів на гальорку і сам готовий під ними підписатися.
«Питання стоїть уже давно, – каже Володимир Гайдар. – В коригованому генплані на території ринку «Траян» передбачено дві зелені зони, збережено колишній круглий «м’ясний» павільйон, торговий павільйон, який можна буде обладнати під продаж, приміром, сувенірів. Решта території має бути використано як зелені прогулянкові зони».
Нинішні торгові площі з центру пропонують перенести у двох напрямках: або на територію поблизу ТЦ «Бізон», у напрямку виїзду з Івано-Франківська на Клузів, або в село Угорники. Там, за словами Володимира Гайдара, має бути обладнано якісно нові, «цивілізовані» ринки. Це ж стосується і торгового павільйону, що має бути споруджений на місці «Траяна». Він узагалі повинен, згідно з архітекторським задумом, стати акцентом тамтешньої території та ще однією родзинкою для туристів.
Базарний люд, зрозуміло, проти переселення. Переїзд на новий ринок для підприємців несе об’єктивні та суб’єктивні ризики. Перший – непевність того, чи прийде туди покупець. Яскравий приклад, Новгородський ринок, який не вдалося розкрутити, хоч той також у самісінькому центрі, зараз там всуціль секонд-хенд. Які вже тут Угорники? Другий ризик – за нове торгове місце, імовірно, доведеться платити вищу орендну плату. Третій – момент неформальних відносин між покупцем і продавцем на ринку. Кожен базарний аксакал має свою, напрацьовану клієнтську базу та, зрештою, репутацію на «намоленому» місці. Передислокація автоматично означає втрату постійних клієнтів, а, отже, збитки. Тому тутешнім підприємцям затишніше за старим, хай і без побутових зручностей, прилавком, ніж під дахом нового, з усіх боків кращого павільйону.
Приватна власність…
Але головна причина того, чому усі красиво зверстані проекти архітекторських задумів можуть так і лишитися на папері, полягає у тому, що ринок «Траян» знаходиться на приватній території. Власник базару Сергій Васковець у 2008 році (якраз тоді він був депутатом Івано-Франківської міської ради) отримав землю під «п’ятачком». До того й після того торгівля на цьому ринку здійснюється без забезпечення належних побутових умов. Дах у базару має бути не лише «понятійний», а й хоча б дерев’яний…
Але все це потребує коштів. Очевидно, власник вважає: для чого їх витрачати, якщо торгівля «йде» і так? Змусити його «реформувати» базар у торговий павільйон, за словами Володимира Гайдара, можна буде лише після затвердження коригованого генерального плану міста.
«У будь-якому випадку власник повинен звернутися до влади за отриманням містобудівної документації. І на тому етапі йому можна буде чітко продиктувати, що там може бути, а що у жодному разі ні», – каже Володимир Гайдар. Інакше власник не отримає дозволу на роботу.
А поки що господар «Траяну» Сергій Васковець налаштований категорично: «Як хто-небудь – чи ті, хто пише ці петиції, чи навіть влада міста – може вирішувати, що я маю робити на своїй приватній території?», – різко прокоментував підприємець ідею перенесення свого базару на околицю. Сприймати таку ідею всерйоз, на його думку, просто смішно: «А якщо завтра подадуть петицію про те, щоб у мене в квартирі організувати хоспіс, то що, по-вашому, я і це маю зробити?», – зіронізував журналісту «ЗК» Сергій Васковець. Схоже на те, що начерки переселення базарів у генплані міста позначають не лише нові місця торгівлі, а й контури майбутньої «битви» за центр міста...
Як би там не було, а нині на місці майбутніх ринків в Угорниках та у напрямку Клузова не стримить жоден кілок. Та й чи стримітиме? Адже депутати міськради від ВО «Свобода» у попередній каденції були категорично проти затвердження і навіть винесення на обговорення нової редакції генплану міста. Мовляв, поспішати не треба, необхідно провести слухання. Останні, у Крихівцях, відбулися кілька тижнів тому. Тож найближчим часом питання можна буде виносити на обговорення у профільній комісії, кажуть у департаменті архітектури і містобудування.