Чий базар або У "війні" за франківський ринок відкрився другий фронт
У судові перипетії між містом та орендарем івано-франківського центрального ринку вклинився ще один учасник
У конфлікті довкола центрального продуктового ринку міста, що після «повстання» тамтешніх підприємців спалахнув між нинішнім власником торговища – міською владою та його орендарем – ТзОВ «Торговий сервіс» відкрився другий фронт. Із позовом про визнання права власності на ринок, через десять років після програних міській владі судів усіх інстанцій, до Феміди апелювала Центральна спілка споживчих товариств України. Новоявлений учасник судових розбірок, озброєний новими юристами та фактами, рішуче налаштований узяти в мерії реванш та повернути найбільший продовольчий базар Івано-Франківська у своє розпорядження. А в разі перемоги – поставити питання доцільності перебування на ринку і фірми-орендаря.
По третьому колу
Газетної шпальти не вистачить, щоб у деталях розписати усю історію судової тяжби за базар між містом та споживспілкою – справа, що стартувала у судах ще у далекому 2002 році, сьогодні рухається по третьому колу. Подавши свій перший позов із вимогою до міської ради визнати право власті на критий ринок за Івано-Франківською облспоживспілкою, представники кооперації стверджували: саме їхні кошти свого часу були вкладені у будівництво комплексу критого ринку, а місто виступало лише замовником. Своєю чергою місто, не бажаючи віддавати цінні торгові площі на відкуп спілчанцям, подало зустрічний позов – про визнання права власності на майновий об’єкт за міською радою.
Тоді івано-франківська Феміда виявилася прихильнішою до представників міста – місцевий господарський суд повністю визнав право власності на ринок за територіальною громадою. Однак касаційна інстанція надала справі другий виток – її постановою від 2003 року процес було скеровано на новий розгляд. Цього разу перша судова ланка взаємні позови сторін задовольнила частково, визнавши 50,11% майна ринку за містом та 49,89% за кооперацією. Апеляція рішення знову скасувала, в цілому визнавши право власності на будівлю ринку за міською громадою. Таким же чином розсудив і Вищий господарський суд України своєю постановою від 2004 року, остаточно поставивши у справі крапку та закріпивши базар за містом.
У минулому році справу івано-франківського базару знову дістали з-під сукна. Юристи Укоопспілки вишукали нову процесуальну зачіпку у списаних матеріалах – учасником у попередніх розглядах по справі виступало івано-франківське регіональне відділення Укоопспілки, а не центральний офіс. Тож після десяти років перерви спілчанці з новими силами кинулися в бурхливі води вітчизняної судової системи. І подавши у серпні 2013-го касаційну скаргу, незадовго отримали перший позитивний «дзвіночок» – Вищим господарським судом «базарну» справу знову було скеровано на новий розгляд.
«Ми були вкрай здивовані, коли дізналися, що рішення таки скасоване і розпочнеться новий розгляд, – розповідає начальник юридичного відділу МВК Надія Кедик. – По-перше, пройшов дуже тривалий термін – десять років. По-друге, тут має місце судовий парадокс: законодавством не передбачено права касаційної інстанції переглядати власні рішення, а тільки рішення першої та апеляційної інстанції».
Тоді, подейкували, причиною такої поблажливості Феміди до організації стала поява в Укоопспілці впливового «данєцкого». Втім, так це чи не так, а справу на новий розгляд таки повернули. У лютому цього року відбулося перше судове засідання у справі, перемогу в якому здобула знову таки міська влада.
«Доводи третьої особи, – йдеться у рішенні колегії суддів Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.14. – Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) про те, що після передачі в 1987 році акта приймання-передачі обласної об’єднаної дирекції колгоспних ринків фінансування будівництва критого ринку здійснювалось у тому числі і за рахунок Укоопспілки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи», – констатував суд та наголосив на тому, що дана справа вже була списана і розглядається фактично за відсутності більшості документальних доказів.
Споживспілка подала скаргу до Львівського апеляційного суду.
Однак засідання, призначене на 15 травня, не відбулося, його перенесли за клопотанням представників кооперації. Нова дата суду поки невідома, сторони чекають на ухвалу.
Орендар між двох
На тлі боротьби за право власності на базар між містом та спілкою спрогнозувати, на чию користь хитнуться шальки терезів правосуддя цього разу та чи буде рішення у підсумку остаточним (воно може піддатися оскарженню у касаційній інстанції, Верховному суді України), неможливо. Проте серед іншого у перебігу справи особливий інтерес становить, яку позицію займе підприємство-орендар «Торговий сервіс» – фірма, що нині фактично отаманить на продовольчому ринку.
Цікавими є кілька нюансів: перше судове засідання нового розгляду у справі про базар співпало в часі з «гарячими днями» на продуктовому ринку.
Скандальний для працівників прилавка робочий день 25 лютого, що закінчився повстанням та штурмом офісу орендаря ТзОВ «Торговий сервіс», якраз передував «судному» дню засідання Господарського суду Івано-Франківської області у справі міської ради проти спілки. Того ж таки 25 лютого сесія міської ради на позачерговому зібранні розірвала договір з «Торговим сервісом» (орендар подав до суду, договір оренди лишився в силі, втім, це тема окремої статті). Однак, у судовому протистоянні міста та Укоопспілки, що відбулося днем пізніше, «Торговий сервіс» все ж фігурував як третя сторона на боці міста.
«Сказати грубо – нам усе одно хто буде власником, – пояснив свою позицію представник «Торгового сервісу» Любомир Ярицький. – Цивільний кодекс говорить, що при зміні власника договір оренди продовжує діяти, він є для нового власника тягарем. Тобто власник міняється, а договір оренди сили не втрачає. Просто орендну плату ми будемо перераховувати вже не міській раді, а новому власнику».
За словами Любомира Ярицького, розірвати договір без згоди «Торгового сервісу» не може ані сьогоднішній власник, ані будь-який інший.
«Договір оренди у нас нотаріально посвідчений і розірвати його можна лише у нотаріуса. Інакший шлях тільки через суд», – переконує представник орендаря ринку та нагадує: договір оренди на приміщення критого ринку у «Торгового сервісу» – до 2022 року.
Спілка налаштована рішуче
Втім, у спілчанців інші наміри. У розмові з кореспондентом «ЗК» голова об’єднання ринків споживчої кооперації України «Укоопринкторг» Василь Паламарчук заявив, що у разі повернення ринку в їхню власність працювати будуть без посередників – так званих «фірм-прокладок».
– Пане Василю, скажіть чому через такий тривалий термін після остаточного рішення суду у справі не на вашу користь Укоопспілка знову звернулася до суду із тими ж позовними вимогами?
– Так, у суді 2004 року ми не змогли довести свою правоту. Але це рішення ми вважали і вважаємо несправедливим – у нас забрали наше майно, в яке споживспілка свого часу вклала кошти. Минув час, відбулися зміни в державі, у нашій організації. У нас з’явилися нові юристи, з якісно новим фаховим рівнем підготовки, які побачили, що сьогодні є така можливість повернути наше майно. А якщо така можливість є, її треба використати. Тому у серпні 2013 року нами було подано касацію.
– У чому саме з юридичної точки зору полягає ця можливість?
– Розповідати вам усі юридичні тонкощі я не можу, бо не знаю їх досконало – цим займаються наші юристи, там кіпи документів! Але, повірте, просто так знову починатися із цієї справою на рівному місці ми б не стали. Це робота велика і непроста. Зрештою, кожну справу суддя вирішує суб’єктивно, багато залежить і від цього.
– І все ж першу судову інстанцію спілка програла місту. Чи подавала б ваша організація апеляційну скаргу взагалі, якби на ринку не відбулося резонансних подій 25 лютого?
– З самого початку ми були рішуче налаштовані іти до кінця. А ці події нас у цьому тільки утвердили. Ми сподіваємося на перемогу, інакше, повторюся, не починали б цю справу знову.
– Якою є ваша думка з приводу «повстання» підприємців?
– Ну, ситуація там була і залишається дуже непроста. Нічого дивного: майно ринку – це ласий для всіх шматок. Але моя особиста думка – «фірм-прокладок», як ви журналісти, їх називаєте, не повинно існувати – в цьому корінь проблеми і виниклої ситуації.
– Тобто, якщо право власності на ринок визнають за Укоопспілкою, то ви працюватимете без посередників?
– Абсолютно так.
