Дикі місця коло Буковелю, де лежить німецький літак


Чи ще залишилися дикі місця в Карпатах? Без маркованих туристичних маршрутів, але з красивими краєвидами? На щастя – так! Вони настільки дикі, що, там, навіть, досі лежать деталі від загиблого німецького літака.

До цієї Гори немає легких маршрутів. Сюди потрібно йти в дво-триденний похід з ночівлею. Взимку тут кілька метрів снігу і лавинонебезпечні карнизи. Влітку – спрага, зграї мух та непрохідний жереп. Це вам не трьохгодинне сходження на Говерлу, пишуть на сайті rdzs.org.

 
Наша вершина. Всі схили всипані “живим” камінням
 Хоч вона і здається близько, але напряму йти не вийде, тому потрібно обходити ліворуч
 
Не віриться що зараз ми туди дійдемо!
 
В травні під самою вершиною ще до прутня снігу!
 
Буковель і Говерла
 
Пофоткалися і вертаємося назад до колиби

Ломитися Сюди вартує! З Вершини видно всі Горгани, Чорногірський хребет з тою ж Говерлою; Свидовець, Братківську, Сивулі, Явірник та примикаючі горби. На початку травня на Горі ще лежало більше метра снігу!

З одного боку сніг це добре: жереп був накритий і не заважав йти. Та, на жаль, зі снігу стирчав лише вершечок двигуна Junkers-52. Ми провідали знаменитий «гробік» та стянули одну його деталь вниз, до Музею загиблих літаків.

 
Місце де лежить літак
 
Зараз з-під снігу видно лише його вершечок
 
А без снігу воно виглядало ось так. По посиланню є детальний опис літака

Спеціально не пишу назву місця куди ми ходили, щоб воно подовше залишалося диким. А кому потрібно – здогадається. 

 
Вид на Братківську
 
Говерла і Петрос
 
Горгани кличуть вперед!
 Малий Горган і Синяк
 
Звідти ми щойно прийшли
 
Хребет Явірник
 
Десь тут на сніговому схилі лежить літачок. Здалеку не видно

Під Горою є колиба. Колись там велося полонинське господарство: була маржина, стайня та вориння. Зараз дорога до цієї полонини непроїзна. Тому ніхто з місцевих сюди вже не навідується. Зате маємо цілорічний притулок для туристів.

 
Полонина, де стоїть колиба
 
А от і вона!
 
Стан задовільний

Дивлячись на Вершину знизу, ми думали що туди ніколи не дійдемо. Такою стрімкою та неприступною Вона здавалася. Але маленько-помало долізли: правда всі згоріли!

Уявіть собі: навколо сніг, шкварить сонце, дме зимний вітер – а наші розчервонілі писки аж просяться в тіньок. Це Ґорґани крихітко! Тут що хороша, що погана погода по свому небезпечні. Але ми не скаржилися. Надзвичайна краса повністю перекривала все решта.

 
Нам туди!
 Але потроху потроху і зайшли!

Мене деколи запитують: «Підскажи цікавий маршрут в гори?». А я відповідаю:

«Навіщо? Хіба не краще придумати свій власний?! Хіба не цікавіше взяти в руки карту, погуглити, ввімкнути фантазію та видумати щось своє? А потім піти та спробувати реалізувати це на практиці.”

В Українських Карпатах, на відміну від «загосподарюваної» Європи, ще залишилося поле для творчості. І це їх величезна перевага! Але для настирливих таки маю список цікавих місць. Мандруйте!

 
ЖПС в час війни то ненадійна штука. Карта та компас куди краще!
 
Повернення назад. За три святкових дні ми тут жодної людини так і не зустріли. Воістину ДИКІ місця!

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!