Економія на всіх фронтах
Намагаючись скоротити видатки в умовах кризи, влада ледь не з перших хвилин свого існування оголосила режим жорсткої економії. Мовляв, "затягнути паски" доведеться не лише пересічним українцям, а й депутатам та чиновникам. Та, попри жорсткі заходи ощадності, гроші з державного бюджету витікають, як пісок крізь пальці.
Востаннє в Україні зарплата зростала у квітні, аж на 40 гривень. У держстаті звітують, що на 1 травня її середній розмір становив 3626 грн. Традиційно найвищі зарплати зафіксовано у сфері авіаційного транспорту – 11 422 грн., а найнижчі – у сфері поштової та кур'єрської діяльності – 2331 грн. У регіональному розрізі найбільші заробітки у Києві – 5382 грн., а найменші на Буковині – 2448 грн.
Бракує грошей і роботи
На Прикарпатті ситуація не з легких. Зарплата зменшилася катастрофічно, переконана директор обласного департаменту соціальної політики Ярослава Ульванська. За липень середня оплата праці склала 3091 гривню, порівняно з червнем вона знизилася на 55 гривень. Здавалось б, сума незначна, але літні місяці – це період відпусток, і тому така ситуація лякає місцевих чиновників.
"Це літній період, коли додають відпускні, нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення, санаторно-курортне лікування, тому рівень середньої зарплати мав бути значно вищий, – пояснює Ярослава Ульванська. – Аналіз за галузями свідчить: найбільше зниження зарплати відбилось на освіті, галузь надання послуг також постраждала. У зв’язку з ростом цін та інфляційними процесами така статистика дуже сумно виглядає".
Директор департаменту пояснює: банківська система, газоенергетика, добувна та нафтогазорозвідувальна промисловість забезпечують картину високих зарплат прикарпатців, а натомість більшість не дотягує навіть до середньостатистичної. Ситуацію з нарахуванням загострило те, що на низці державних підприємств працівники наразі перебувають у відпустках без збереження заробітної плати. На вимушених канікулах перебувають територіальна державна інспекція праці, контрольно-ревізійне управління, фінансова інспекція. Така ж доля очікує податкову інспекцію та інші структури, підпорядковані центральним органам виконавчої влади.
В області паралельно триває ліквідація або ж об’єднання ряду інших структур. "Вже говорять про те, що санепідемстанція і податкова поліція будуть ліквідовані, територіальна інспекція держгірпромнагляду також змушена пройти реструктуризацію. Окрім того, чисельність працівників скоротять від 30% до 50% і лише після такої "реанімації" обіцяють вирівняти рівень заробітної плати", – розповідає чиновниця.
На межі банкрутства нині перебувають одразу два виробничих гіганти області: Івано-Франківський арматурний завод та мережа підприємств "Карпатнафтохім". Лише на останньому налічується понад три тисячі працівників, їх звільнення призведе до катастрофи на ринку праці в області. "Зараз працюємо над тим, щоб на цих підприємствах вдалося зберегти хоча б висококваліфікований персонал. І для цього треба вносити поправки до законодавчих документів або негайно знизити оподаткування, або надати інші преференції цим заводам", – каже Ульванська. За її словами, це питання курує створена тристороння соціальна рада, а рішення має приймати президент або прем’єр, бо в "іншому випадку буде біда".
"В Івано-Франківську на сьогодні всі позиції щодо наповнення міського бюджету збалансовані. Чи вдасться втримати їх упродовж вересня та до кінця року – будемо бачити", – каже заступник міського голови з економічних питань Руслан Панасюк. Він стверджує, що фінансова ситуація в місті, незважаючи на складний час, стабільна. На його думку, великих криз не буде, але жити економно доведеться.
На запитання, чи його особиста зарплата зменшилася, Панасюк не відповів. Натомість порадив: "А ви запитайте у рядових працівників виконкому про їхній рівень зарплати, і будете здивовані, що за таку мізерну платню люди ходять на роботу". Він вітає наміри на законодавчому рівні зменшити військо чиновників. "Я сьогодні не бачу резервів, з яких можна наповнювати фонд оплати праці, відповідно, ми маємо зрозуміти, що якісна робота вимагає належної оплати. І шляхом зменшення кількості службовців можна підвищити зарплату".
Економія зверху
Наразі від безгрошів’я страждають не лише прості смертні - депутатів та чиновників-урядовців також змусили поділитися статками. Ще 28 лютого Верховна Рада прийняла законопроект "Про внесення змін до закону про статус народного депутата", який передбачає скасування низки депутатських пільг. Зміни стосувались порядку нарахування трудового стажу нардепів, присвоєння звань, виплати матеріальної допомоги працюючим депутатам та забезпечення колишнім нардепам у разі неможливості їх працевлаштування. Також парламент скасував виплати одноразової допомоги при виході народного депутата на пенсію (раніше виплачували 12 місячних посадових окладів) та достроковому припиненні повноважень (3 місячних оклади). Крім того, вилучили норми щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення нардепа у розмірі подвійної місячної зарплати; про відшкодування витрат, пов’язаних з переїздом на роботу до ВР і попереднє місце роботи тощо. Пізніше оклади народних депутатів та чиновників Кабміну скоротили вдвічі – до 6,5 тис. гривень. Рішення також передбачає позбавлення посадовців надбавок до зарплати.
"Ми прийняли рішення щодо скорочення зарплат народних депутатів, членів Кабміну та високопосадовців. Мінус 10 тис. гривень по кожному високопосадовцю - і народному депутату нині залишили голий оклад, який замість 17 тис. гривень буде складати 6,5 тис. гривень", – повідомив тоді глава уряду Арсеній Яценюк. Він запевняв, що зекономлені таким чином кошти, так само, як і кошти від утримання діяльності контролюючих органів, будуть спрямовані на підтримку армії та відбудову і соцвиплати на звільнених від терористів територіях. Голова уряду порахував, що таке урізання зарплат допоможе заощадити 400 млн. гривень. Щоправда, фінансово обмежили депутатів та бюджетників вищого ешелону влади лише до кінця цього року, або до завершення АТО.
Планка для суддів
Суддів також обділили: з січня держава зекономила на зарплаті служителів Феміди 600 млн. гривень, аджеобіцяного законом про судоустрій і статус суддів збільшення з 1 січня ц.р. мінімального розміру посадового окладу судді з 10 до 12 розмірів мінімальної зарплати не відбулося. Відповідно, і додаткових видатків з державної казни також. Тим часом, вже в серпні уряд постановив, що розмір місячної винагороди судді не має перевищувати 18 270 гривень.
Економія справді відбулася, стверджує в.о. начальника теруправління державної судової системи в області Ігор Андрієчко. "У місцевих та загальних судах (а це всі суди, за винятком адміністративного, господарського і апеляційного) у штаті – 101 суддя, фактично працює 96. Згідно з отриманим мною переліком, 28-х уже торкнулося фінансове обмеження. На сьогодні мінімальна зарплата судді становить 12 270 гривень", – каже він.
На обмеження суддям державної винагороди за їхню працю він не нарікає, натомість звертає увагу на мізерну зарплату працівників апарату суду: "Це абсолютно несумісні речі. У них дуже низька зарплата, порівняно з зарплатою судді, адже їхня середня зарплата становить 2400 гривень. В одному із законопроектів йшлося про те, що зарплату працівників апарату суду мали у відсотковому співвідношенні "прив’язати" до посадового окладу судді, і, як на мене, це було б правильно. Тоді законопроект не підтримали, і нині питання не на часі".
Економія знизу
А ще, щоб врятувати Україну, зекономили на дітях та освітянах. З 1 липня розмір допомоги при народженні першої дитини збільшився на 10 тис. 320 грн. і, відповідно, склав 41 тис. 280 грн. Але, разом з тим, українським мамам припинили виплачувати щомісячну допомогу для догляду за дитиною до 3-х років. Отже, якщо найменша сума цієї допомоги становила 130 грн., то в результаті за три роки кожна сім’я втрачає майже 5 тис. гривень, а якщо допомога була більшою, скажімо, 500 грн., то мама недоотримає 18 тис. гривень.
Такі зміни у виплатах "дитячих" грошей передбачені законом "Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні", ухваленим 27 березня. На думку авторів закону, ліквідовану допомогу компенсують тим, що при народженні дитини збільшать розмір держдопомоги. Відтепер ця сума не залежатиме від того, яка за рахунком дитина народилася – перша, друга, третя чи десята. Держава встановила фіксований розмір виплати – 41 тис. 280 грн. за кожну народжену дитину. Нагадаємо, що до цього часу на другу дитину виплачували 62 тис., а на третю – понад 124 тис. гривень.
Також у березні урядовці "не забули" про вчителів, їм відмінили виплати за престижність професії, а це 20 відсотків від загального окладу. Розмір доплати встановлюватиме місцева влада, а це означає, що надбавка може бути і 5%, і 15%. Це ж стосується і працівників бібліотек, надбавка до зарплати яких раніше становила аж 50%. За якими принципами зменшують грошову винагороду, невідомо.
На вчителів очікує ще один "сюрприз". Міносвіти повідомило, що найближчим часом зарплати вчителям не підніматимуть.
Елітних пенсіонерів також зачепила економія. З 1 травня пенсії державним службовцям, зокрема народним депутатам, науковим працівникам та прокурорам, призначають з розрахунку 70% від зарплати, а не 80%, як раніше. Тоді ж заступник голови правління Пенсійного фонду Валентина Никитенко повідомила, що цим категоріям також припинять видавати одноразову виплату в розмірі 10 пенсій. Водночас для вчителів та лікарів за умови наявності у жінок 30, а в чоловіків – 35 років стажу роботи в державних чи комунальних закладах освіти або охорони здоров'я, цю норму буде збережено.
Урядовий оптимізм
В уряді готуються до "покращення" вже сьогодні. Проект держбюджету-2015 передбачає зростання економіки на 2% при інфляції майже 13% і дефіциті бюджету 3,7%.
"Третій рік поспіль у нас падіння ВВП. Воно суттєво зросло в другому півріччі. Ситуація погіршується на тлі подій на Сході. Якщо не вживати ніяких заходів і протистояння посилиться в майбутньому, ми отримаємо нульове зростання. Якщо ж прийняти пакет реформ, то зростання буде близько 2%", – повідомив на засіданні уряду міністр фінансів Олександр Шлапак. Він запевняє, що робитиме все, аби наступного року державні борги не росли. Раніше Мінекономрозвитку і торгівлі прогнозувало два сценарії розвитку економіки на наступний рік. З урахуванням інфляції на рівні 8,7-9,8%, зростання економіки у 2016 році може становити 4,5%, а в 2017– 6,5%, що дозволить Україні повернутися на позиції "докризового" 2007 року.
"Є два варіанти прийняття бюджету на наступний рік: за новою системою спрощеного податкового навантаження та за дійсною. Якщо бюджет приймуть без змін, то ми на наступний рік залишаємося з мізерними заробітними платами та високими тарифами, тоді невідомо, хто у 2015 році виживе", – резюмує Ярослава Ульванська. Вона переконана: чим радикальнішими будуть реанімаційні заходи, тим швидше суспільство оговтається від них.
Залишається вірити, що при тотальному зубожінні така економія на всіх фронтах витягне Україну з прірви.
