Франківка Мирослава Гарасимів: «Прикраси з епоксидної смоли – моя любов»
Мирослава Гарасимів понад 8 років займається виготовленням жіночих прикрас. З-поміж багатьох технік найбільше полюбляє працювати з епоксидною смолою.
Майстриня поділилась особливостями створення оригінальних прикрас та власними творчими секретами.
– Як Ви почали займатись виготовленням прикрас з епоксидної смоли?
Понад 8 років тому я почала займатись дизайном прикрас. Перші мої вироби не мали нічого спільного з епоксидною смолою. Це були звичайні намистини чи каміння. Я дуже творча людина, мене завжди цікавила біжутерія. Вже тоді в мене була дуже велика колекція прикрас. Я подумала, чому б не робити це для інших? Спочатку я дарувала прикраси друзям та рідним, а потім мені підкинули ідею, що це можна робити на замовлення. Десь через пів року я побачила в Інтернеті фото прикрас із квітів. Це привернуло мою увагу, я хотіла дізнатись що це. Почала читати про епоксидну смолу, про те, як з нею працювати й де її застосовувати.
– Звідки взялось бажання працювати саме з прикрасами із квітковими мотивами?
Я безмежно люблю все натуральне, природне в прикрасах. Наприклад, квіти, кору дерева, листя. Я подумала, що живу за містом, в мене є сад, квіти, рослини і я можу теж робити такі сережки чи кулони. Я почала самостійно шукати інформацію про техніку роботи. На той час ще не було жодних курсів на які можна було записатись, щоб вивчити всі деталі роботи з епоксидною смолою. Я все обдумала і зрозуміла, що багато не втрачу, якщо ця ідея зазнає поразки. Придбала мінімальну кількість смоли, щоб перш за все перевірити, як відбувається процес створення. Моє навчання тривало близько місяця, багато не виходило, я вчилась на своїх помилках і нарешті зрозуміла, що такі прикраси – це дуже класно. З того моменту я віддала своє серце епоксидній смолі.
– Які ще техніки використовуєте для створення прикрас?
Від тоді я не використовую більше жодних технік, я рухаюсь в одному напрямку. До речі, навіть в цій техніці можна працювати по-різному. Вже багато років моєї практики позаду, але я все ще експериментую в цьому.
– Чому саме епоксидна смола? В чому її унікальність?
З цим матеріалом можна багато експериментувати. Смолу можна заливати в різні форми, надавати об’ємний чи плоский вигляд. Можна не тільки оздоблювати квітами, а й мереживом чи мушлями. В цьому і є перевага епоксидної смоли, бо вона ніби зупиняє час для тієї квітки й всередині залишається той вигляд, який я задумала.
– Які перестороги існують у роботі з епоксидною смолою?
Варто зважати на те, щоб не було вологи. Епоксидна смола реагує на вологість і тоді виріб буде зіпсований. Тому все, що я поміщаю у смолу, попередньо висушую.
– Висушуєте рослини якимось особливим способом?
Техніки існують і в процесі висушування. Я виділяю три основні техніки. Все ж найпростіша – покласти в книгу і почекати, щоб рослина засушилась. Старий і добрий спосіб, який дожив до наших часів. Тобто так теж можна робити.
– Чи розпитують Вас про епоксидну смолу і те, як самотужки створювати такі прикраси?
Людям цікаво спробувати щось нове просто для себе. Ще до початку карантину я проводила майстер-класи й там розповідала, як працювати з епоксидною смолою. До речі, дуже мені подобається, що люди цікавляться, пробують, а я з радістю ділюсь інформацією.
– Як Ви зберігаєте природність у своїх виробах?
Листки чи квіти я заливаю по їхній формі. Можна з листка, наприклад, вирізати серце чи круг, але я намагаюсь зберегти природність форми. Я навіть роблю всі вигини та гострі кінці, щоб прикраса виглядала досконало. Думаю, саме в цьому і зберігається краса. Нехай сережки будуть нерівними чи відрізнятимуться відтінком, але вони залишаться природними.
– Ви вже займаєтесь цією технікою понад 6 років. Що ще намагались створити зі смоли?
Звичайно, з епоксидної смоли можна робити не тільки прикраси, а й картини чи підсклянники, столи. Втім, мені подобається робити щось таке, що буде давати не тільки естетичну користь. Наприклад, можна зробити годинник, який показуватиме час чи залити тацю. Техніка таких виробів одна і та ж, але вони виконують зовсім різні функції й приносять користь. Все ж різниця в тому, що для кожного виду роботи потрібна різна епоксидна смола. Для прикрас я використовую ювелірну смолу, а для інших виробів – технічну, додаю барвники.
– Скільки часу Ви витрачаєте на один виріб?
Середній час висихання епоксидної смоли – 24 години. Деякі вироби потрібно заливати декілька разів, шліфувати та полірувати. Можу сказати, що один виріб я роблю впродовж місяця. Дуже багато часу займає саме робота із дефектами. Якщо я знаю, що можу зробити ще краще, то не можу віддати прикрасу з дефектом.
– Чи важливо створювати ескіз майбутньої прикраси чи, наприклад, мати якийсь зразок?
Найперше я малюю свій виріб в уяві, формую картинку й описую весь цей процес. Дуже важливо зрозуміти крок за кроком процес створення прикраси, щоб в результаті все гарно поєдналось. З часом вже це все легше робиться, але все ж важливо все продумати у своїй голові. Буває, що єдина похибка призводить до того, що елементи можуть не так лягти й т.д. Виправити такі похибки неможливо.
– Звідки берете усі рослини для прикрас?
Я люблю збирати листя чи квіти коли прогулююсь. Буває, що мені друзі дають якісь цікаві рослинки. З кожної відпустки я зберігаю якісь квіти чи камінці, щоб пізніше помістити їх у прикраси. Деякі мої вироби містять квіти з різних країн.
– Розкажіть про один з таких виробів?
В цьому кубі містяться рослини з декількох місць. Наприклад, мох з Микуличина, жолуді з Іспанії, листя з сусіднього села та інші квіти з різних сіл. Я збираю різні квіти, висушую, зберігаю у контейнерах, а коли маю ідеї, то використовую їх.
– Ваша професія якось пов’язана з дизайном?
В мене філологічна освіта, але за професією я не працювала, бо зрозуміла, що мені імпонує творчість.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!