Франківськ чекає інвесторів

Івано-Франківськ нині популяризують як комфортне місто, безпечне для життя, відкрите для ведення бізнесу та залучення інвестицій. Воно і справді має низку переваг, на які можуть спокуситися інвестори: кваліфіковані кадри, значні сировинні ресурси та давні традиції торгівлі з Європою.

Достатньо в місті і вдалих прикладів залучення інвестицій. Тим часом потенційних інвесторів насторожують і деякі неприємні деталі, пише "Місто".

Є чим похвалитися

Після тривалого затишшя цього року в Івано-Франківськ прийшли кілька іноземних інвесторів. Так, наприкінці вересня на базі колишнього заводу «Позитрон» відкрилася лабораторія для прототипування електроніки данської фірми "ЕКТОS". Компанія спеціалізується на розробці й виготовленні електроніки, а саме прототипів друкованих плат (інтегрованих мікросхем). На відкритті лабораторії Повноважний Посол Королівства Данії в Україні Крістіан Донс Крістенсен підкреслив вибір саме Івано-Франківська як місця провадження діяльності своєї компанії: «Ми віримо в Івано-Франківськ та в Україну. Ми хочемо відкрити двері бізнесу між Україною та Данією», – сказав він. 

Крім того, на початку жовтня данці відкрили у Франківську ще одне виробництво – швейний цех «HRT Textiles Івано-Франківськ», де шитимуть дитячий одяг відомих європейських брендів та експортуватимуть його у країни Європи та Азії.

Загалом, в Івано-Франківську на сьогодні реалізують 22 міжнародних інвестиційних проекти, обсяг іноземних інвестицій на душу населення порівняно із загальноукраїнським показником становить 182,2%, а кошти до нашого міста надходять із 48 країн світу.

Протягом десяти років на території Франківська успішно працюють підприємства з іноземними інвестиціями: ТОВ «Електролюкс Україна», ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед», ДП ВО «Карпати» (проект «Делфі»). Лише минулого року іноземні інвестори направили у розвиток економіки міста 464,8 млн доларів США. З них 90% – у підприємства переробної промисловості та оптову торгівлю.

Також в Івано-Франківську реалізують приблизно 20 міжнародних проектів у рамках програм Європейського Союзу, розвитку ООН, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Агентства міжнародної співпраці у сфері розвитку уряду Швеції (SIDA), Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО, Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ), а також транскордонної співпраці з містами-побратимами.

«Зараз ми починаємо новий проект – тепломодернізацію 15 будівель бюджетної сфери, зокрема шкіл, дошкільних закладів і поліклініки. Плануємо покращити зовнішнє освітлення Івано-Франківська та роботу з Німецьким товариством міжнародної співпраці (GIZ) щодо тепломодернізації наших лікарень і поліклінік, – ділиться заступник міського голови Богдан Білик. – Маємо надію, що нас почне кредитувати і Європейський інвестиційний банк, якщо так, то побудуємо нові тролейбусні лінії».

Привабити інвестора

За словами пана Білика, інвестиційний образ міста формують кілька складових.

«Це економічні можливості – трудові ресурси, соціальний розвиток та інфраструктура. Вони створюють імідж міста в тому аспекті, що інвестор знає, наприклад, що можна розраховувати на достатню кількість кваліфікованих кадрів, що побудовано для них достатньо житла, що розвиток інфраструктури дає можливість оперативно забезпечити доставку відповідної продукції, своєчасно отримати воду, тепло, газ, електроенергію і так далі», – каже Білик.

Друге, що приваблює інвесторів у Франківську, – можливість оперативної реєстрації бізнесу. «Інвестор через Центр надання адміністративних послуг реєструється до трьох днів», – наголошує заступник міського голови.

До того ж, розповідає Богдан Білик, у нашому місті функціонує колективний орган із великих підприємств з іноземними інвестиціями.

«Вони щомісяця проводять засідання та обговорюють проблемні питання розвитку бізнесу в Івано-Франківську. На свої зібрання запрошують працівників митниці, податкової, пенсійного фонду, пожежників – тих, хто потенційно міг би перешкоджати реалізації інвестиційної діяльності», – пояснює пан Білик.

Якщо інвестор захотів прийти в Івано-Франківськ, то, окрім спрощеної реєстраційної процедури, він отримує й інші переваги. «Якщо хочуть, наприклад, вільну земельну ділянку, то ми надаємо землю з підключенням всієї інфраструктури. Тобто до меж розміщення підприємства ми підводимо воду, газ, електроенергію за рахунок бюджету. А вже всередині все облаштовує сам інвестор», – наголошує Білик.

Наразі міська влада готова запропонувати інвесторам 39 земельних ділянок площею від 0,03 до 15 га, які розташовані на території Хриплина, його промзони, Крихівців, Вовчинця та безпосередньо в Івано-Франківську. Окрім землі, міська влада має в запасі й виробничі приміщення.

Також, каже Богдан Білик, місцеві урядовці всіляко сприяють роботодавцям у підборі кваліфікованих кадрів. «Ми через центр зайнятості, співпрацю з професійно-технічними училищами, через можливість проведення ярмарків, бізнес-інкубатори шукаємо працівників і направляємо їх на роботу». Посадовець наголошує: «Ми ніколи не намагалися впливати на діяльність цих підприємств. Основне – не заважати їм працювати. Приміром, директор «ЕКТОS» розповів, що перед тим, як зайти в Івано-Франківськ, спілкувався з «Електролюксом», з «Тайко Електронікс», розпитував про наявність кадрів, можливості міста, стосунки з владою. Відтак із шести міст, які він вивчав, найкращу характеристику дав нам інвестор в місті Івано-Франківську. Це дуже важливо», – підсумовує Білик.

Проблеми

Як у нашому місті зокрема, так і в країні загалом ринкові відносини для ведення бізнесу протягом двох останніх років ускладнюють події на Сході.

А ще в Івано-Франківську, каже Білик, основною перепоною для інвестора є не відсутність землі чи бюрократія в контролюючих органах, а нестача робочої сили.

«У нас сьогодні на підприємствах з іноземними інвестиціями бракує приблизно дві тисячі працівників. На підприємствах з неіноземними – до чотирьох тисяч. Загалом, якщо говорити про виробництво, торгівлю, промисловість, то не вистачає 12 тисяч робітників», – розповів Богдан Білик.

До слова, попри збільшення кількості робочих місць у місті за останні два роки на заробітки за кордон виїхало приблизно 20 тисяч франківців. Крім того, місцеві ПТУ досі готують приблизно 15% спеціалістів, професії яких не мають майбутнього.

«Не матимуть роботи перукарі, оскільки в місті надлишок перукарень, а їх продовжують штампувати. Взагалі не актуальна на сьогодні професія оператора комп'ютерного набору, – підкреслює чиновник. – А такі спеціальності, як електрозварювальник, токар, фрезерувальник, кулінар, продавець, спеціаліст з ІТ-технологій, зараз вкрай потрібні підприємствам».

Втім, багато компаній в Івано-Франківську готові набирати на роботу людей навіть без відповідної освіти та досвіду. Вони створили центри підготовки кадрів, а деяких працівників відправляють на перепідготовку за кордон. Отож при бажанні шанси працевлаштуватися чималі.

***

Для подальшого розвитку місцевої економіки у Франківську обрали три основні напрямки: залучення інвестицій, розвиток малого і середнього бізнесу, створення комфортних умов життя. І, здається, з цими завданнями в обласному центрі намагаються справлятися.

Від себе ж хочеться закликати владу перестати позиціонувати Івано-Франківськ як «ворота в Карпати». Адже ворота – не те місце, де хочеться зупинятися. Тим більше, коли йдеться про брудний вокзал та переповнені маршрутки. Чи не краще задобрювати туристів та інвесторів, наприклад, слоганом «Івано-Франківськ – європейське місто з високим рівнем життя та гідними зарплатами»?

Марія Гаврилюк, журнал "Місто".