Франківські волонтери їдуть в АТО з вертепом
Різдво – це завжди затишок, тепло і дім. Цього тижня вже випав сніг і відчувається, що свята близько. А на свята не хочеться думати про погане, тим більше про те, що в країні війна. Але ця війна змінила багатьох із нас. І ми не тільки думаємо, переживаємо, помагаємо, ми готові навіть поїхати на війну, аби привезти частину свята тим, кого вона додому не пускає. Франківські волонтери ставлять «Фронтовий вертеп» – всі Різдвяні свята вони їздитимуть зоною АТО і виступатимуть перед нашими солдатами.
В артистів уже відбулися дві читки та одна репетиція
«Я неймовірно люблю свято Різдва, і лиш уявити собі на хвильку, що наші хлопці будуть в ці дні у холоді, на війни, аж погано стає, – розказує ініціатор цього вертепу Христина Юрків-Романько. – Я не знала, як помогти, не просто, щоб дати гроші, а зробити щось, і мені було дуже соромно з цього приводу. І тут за якоюсь розмовою моя мама каже: «А знаєш, цього року був би добрим вертеп з Іродом-Путіним». Я зразу – все, мамо, ми з цим вертепом їдемо в АТО».
З Христиною ми зустрілися у магазині, частина якого відведена під репетиційну. На вішаках – костюми традиційних вертепних персонажів, збоку на поличці – маска гидкуватого Путіна. А ще тут повно закруток, шкарпеток і дитячих листів. Христина якраз вернулася з сесії облради, просила депутатів помогти. Розкриває скриньку – 2030 грн. Все акуратно записує в зошит. Згадуємо, що два дні перед тим аналогічне прохання було до депутатів міськради. Скільки зібрали? 6957 грн.
«Поки що не вистачає на подарунки для хлопців і самим колядникам на дорогу, – каже Христина. – Чесно кажучи, не думала, що ця справа набере таких обертів. Думали робити це дійство маленьким, людей на 10-15, поїхати в якусь одну частину і все. Мене стали підбурювати – роби більше, а потім, як звернулася до Самооборони, аби помогли з маршрутом, ті кажуть – та ми вас ще й супроводжувати будемо. І так розвернулося, що у самому вертепі беруть участь 20 людей, а ще 10 супроводу. З 4 по 14 січня ми будемо там, і з того маршруту, що склали хлопці, маємо об’їхати більше двох тисяч солдатів. Це все набуло дуже великих масштабів, і я боялася, потягну чи ні. Але Боженька у всьому помагає».
Маска Ірода-Путіна, як і має бути, виглядає гидкувато
І цей «Фронтовий вертеп» справді складається як пазл – з допомоги друзів, знайомих і просто небайдужих людей. Сценарій написала мама Христини – пані Валентина.
«Вона у мене з усіма можливими талантами, – сміється дівчина. – Вона брала шматки з різних сценаріїв, але ті моменти, де про Путіна, газ – писала сама».
«Я взагалі велика цяця.
І всі мене кругом бояться!
Торгую нафтою і газом
І вас куплю усіх заразом!
Кого купить не по плечу,
Того зі зброї замочу!
Ракетами накрию,
Танками урию»,
– так кривляється Ірод у вертепі.
До речі, його роль грає семінарист. А їх у вертепі аж 13.
«Це хлопці з духовної семінарії імені Священномученика Йосафата, – розповідає Христина. – У мене там знайомий, отець Руслан П’яста, прийшла, кажу – така є ідея, але людей поки що бракує. А він через тиждень телефонує – є 13 семінаристів. Ще один із них грає чорта. Хлопці так бідкалися з цього приводу, а потім себе заспокоїли – хоч персонажі їм випали негативні, але справу вони роблять добру».
А ще до постановки долучився і директор облмуздрамтеатру Ростислав Держипільський.
«Це теж мій добрий товариш, – каже Христина. – Попросила, щоб своїм режисерським оком нам поміг. А він із радістю. У нас уже відбулися дві читки і одна репетиція. Чому так мало? У нас хлопці доїжджають з інших областей. Ще буде одна репетиція, а потім походимо з вертепом по великих підприємствах, щоб назбирати гроші, бо їх дуже бракує».
Заплановано так, що всі солдати мають скуштувати різдвяну кутю та отримати подарунки.
«Ми просимо людей приносити теплий одяг і взагалі, хто що може, – продовжує дівчина. – Ми розуміємо, що люди вже стомилися і в гаманцях стало грошей менше, але це ж Різдво… До нас крупи приносять, закрутки, шкарпетки, от книги принесли, і це дуже тішить, бо хлопці справді просили. А от одна жіночка передала з Ватикану 150 свячених вервечок, то я в такому захопленні була!».
Христина Юрків-Романько грає ангела
Ну і, звісно, дитячі листи, куди ж без них. Христина показує один з таких. Ну він точно когось із солдатів потішить. Автори – дев’ятикласники.
«Бажаємо вам, щоб ви довше трималися на позиціях і блокпостах, щоб сепарюги, коли будуть обстрілювати вас, промахнулися, як невдахи, а ви у свою чергу місили сепарюг, як жінка тісто, щоб вони боялися вас, як вогню, і тікали у свою Рассею, як тільки почули слово українська армія. А на кінець бажаємо вам, щоб ви не здавалися, а якщо виникнуть проблеми, дзвоніть шаленому Олежику і невблаганному Назарчику. Ми приїдемо і все порішаємо».
Волонтери ще просять людей записувати відеозвернення до бійців, поділитися сімейним теплом і добрим словом. Запис просять надсилати у групу «Фронтовий вертеп» у соцмережах, пізніше з усіх змонтують фільм і будуть показувати солдатам. А всі речі та гроші, які хочете передати на цю справу, треба нести за адресою: Північний бульвар, 1 – вхід між поштовим відділенням № 19 і магазином «Стиль».
На останнє питання – чи не бояться їхати в зону АТО – Христина відповідає теж з усмішкою.
«Нема ліпшого захисту, ніж Бог. Я не кажу, що страх у мене відсутній, бо у всіх є біологічний страх. Але якщо йти за тим страхом, думаєш, а що робити, може, бронежилети шукати і т. д. А коли не ведешся за ним, то розумієш – усе стається так, як воно має статися. І мало того, люди, які їдуть з нами, навіть не піднімали це питання. Я знаю, що все буде добре, я навіть на інше не розраховую».
