Франківський промисловий танкодром

Ця вулиця – унікальна. Можливо, не лише для Франківська, а й навіть для України. На Промисловій розташовані одразу два горілчаних заводи. А ще, виявляється, є «танкодром». Принаймні, так кажуть місцеві…

Міські педанти, певно, зауважать, що офіційна адреса заводу, який випускає ТМ»Княгинин», – однойменна вулиця. Натомість «тили» саме цього підприємства переконливо розпочинають вуличну панораму з боку Надрічної (у народі – об’їзної). Враження – йой, можна знімати колись модні страшні фільми про планету після ядерної війни.

Величезні іржаві монстри-цистерни від дороги відгороджує старий цегляний мур, що тягнеться аж до повороту на Крайківського. Навпроти – ще один пам’ятник епохи – «хрущовка». Минаємо ці привиди радянщини та опиняємося перед цілком сучасним офісним центром. Під його новеньким синім дахом живе чимало різних компаній. На фасаді великими літерами – «ГазКанВод», підприємство гуртом і вроздріб продає обладнання, зрозуміло яке. 



Працівники офісного центру «під синім дахом» паркують свої авто просто на тротуарі. Більше ж бо ніде. Причому ставлять не вздовж, а впоперек – на всю ширину хідника. Тож пішоходам, щоб обійти, доводиться сходити на проїжджу частину, а в дощ – чалапати просто по «озерах»

Поряд з ним розмістилися: фірма «Гідротехніка» (насоси й системи водоочищення), філія харківського видавництва «Ранок», компанія «Пластімет» – крупний дистриб’ютор полікарбонату та виробник теплиць, будівельна фірма «Форум» та чимало інших підприємств. Навпроти – кур’єрська служба «TNT express», гуртівня канцтоварів, приватні будинки. Далі вулицею – корпус горілчаного заводу ТОВ «Станіславська торгова компанія». Зовні виглядає на сучасне успішне підприємство: охайна доглянута будівля, обладнана прохідна, охорона, клумби перед входом. Наприкінці промислового шпацеру натрапляємо на гуртівню «Рітас». Продають лакофарбові матеріали, вироби з металу та посуд.

І все це зосереджено на відстані в один кілометр! Імідж «бізнес-стріт» підтримують і бічні вулиці. На Ушинського стоїть франківський міський молокозавод, на Крайківського – гуртівня з пивом та молокопродуктами. Заїжджають туди, між іншим, також з Промислової.

До слова, якщо доведеться розшукувати тут якесь підприємство – не покладайтеся на логіку в нумерації будинків. Тут її немає. І GPS не допоможе. Як шукають потрібну адресу таксисти – уявити важко. Але все значно простіше.

Таксисти на Промислову й носа не показують! Бо ж на весь цей «діловий» кілометр – ані квад­ратного метра асфальту! Без перебільшення. Його тут просто нема. Третина «дороги» замощена розбитими бетонними плитами, все інше – рови, у ліпшому разі трохи підсипані щебенем. Оце тотальне бездоріжжя місцеві й прозвали танкодромом. Тим паче, що під час дощів на всю ширину проїжджої частини у тих ровах розливаються «озера». Шансів об’їхати – нуль. Глибина – інколи з ціле колесо легковика. Втім, автомобільний рух тут більш ніж інтенсивний. Кожного робочого дня вулицею до заводів проїжд­жають кілька десятків фур, ще більше вантажівок, легковики годі й рахувати. У дощ місцеві мешканці потерпають від непролазного болота, в літню спеку – від хмар пилу.

О, ледь не забула! Ще на Промисловій є сауна і три (!) ресторації. Одна з них невимовно тішить назвою – «Буржуй»! Кажуть, тут нерідко справляють весілля. Фото в білому платті на танкодромі – певно, шик андеграунду.

А якщо серйозно, то ситуація з Промисловою – верх абсурду. Відсутність дороги при такій кількості підприємств – нонсенс. Тим паче, що серед їх власників один із найбагатших українцівОлег Бахматюк і міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус. І справа не в грошах, яких вічно бракує усім бюджетам на всі дороги. А в банальній неповазі до себе, а як наслідок і до інших. Даруйте за безпосередність, але з десяток чималих підприємств роками (!) чекають, доки хтось побудує кілометр дороги! Цікаво, скільки грошей за цей час витрачено ну хоча б на ремонт автопарку? Про людські нерви ліпше й не згадувати – хто ж їх рахує? Показова межа – викладені плиткою тротуари уздовж приміщень. Тут закінчується «своє». Те, що за кромкою бордюру – вже міське, отже – нічийне…

Нещодавно таки комусь урвався терпець – після травневих злив ями перед «офісним центром» трохи розрівняли. Ба більше, виявляється, у переліку доріг, які ремонтуватимуть у місті цьогоріч, є й Промислова.

«Ми вже проклали 350 м колектору по вулиці Надрічній, дотягнемо його до Промислової, щоб зробити звідти відвід води, а тоді почнемо укладати дорожнє полотно», – розповів «Репортеру» Ігор Дем’янів, керівник компанії «Трейдзахідбуд», яка й має виконувати ремонт (а чи таки будівництво?) вулиці. За його словами, загальна вартість робіт сягає 6,67 млн. грн. Та на цей рік у бюджеті заплановано виділити лише половину суми. Таки дочекались?

Репортер