Газова рулетка: Чи буде зростати ціна на блакитне паливо?
Українські урядовці стільки разів протягом останнього місяця повторювали як мантру тезу про те, що ціна на газ для потреб населення не буде зростати, що навіть у найзатятіших оптимістів могли виникнути обгрунтовані підозри: а чи правдиві ці слова? І, як з’ясувалося, підозри були небезпідставні...
Населення чи МВФ?
Отже, як випливало з пояснень урядовців, підстав для перерахунку ціни на газ для населення немає. Втім, основний кредитор України — Міжнародний валютний фонд з цього приводу мав іншу точку зору. Він при цьому посилався на урядову постанову №187 від 22 березня 2017 року, котра передбачала, що ціна на газ розраховується на базі імпортного паритету (внутрішня ціна на газ має дорівнювати ціні на газ, закуплений на зовнішніх ринках за певний період. — О. Б.). Урядовці навіть змушені були відповідно до вже згаданої постанови опублікувати цю ціну ще на початку липня. Втім, наразі відомо лише, що 26 вересня Кабінет Міністрів відклав дату цієї публікації на невизначений час. Пояснили це тим, що потрібно узгодити з МВФ механізм її визначення. Між іншим, ще не так давно Міненерго проводило необхідні розрахунки та оприлюднило їх. Тож відповідно до чинної методики визначення ціни газу, її треба було підвищити до 5 815 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ. Тобто це плюс близько 17,6 відсотка до нинішнього рівня. Бо уже після нарахування усіх податків та націнок постачальників і транспортувальників вартість газу мала б становити 8 032 грн. За нинішніх — нагадаємо — 6 937 грн, пише газета Галичина.
Тож у такій ситуації урядовці мали б вирішити, що для них є меншою бідою: не отримати черговий транш від МВФ, який, як вони самі стверджують, є критично необхідним для країни, чи підвищити ціну газу ще на 1 100 гривень. Це в умовах, коли рівень життя значної частини населення, як відомо, уже давно не дотягує до міжнародно визнаного рівня бідності. Між іншим, самі представники профільного міністерства наводили красномовні аргументи проти підвищення вартості газу для населення. Найперше через те, що уже за попередній рік заборгованість населення за блакитне паливо зросла на 337 відсотків — до майже 26 млрд. грн. і це за умови, що майже 60 відсотків громадян отримують субсидії. А після чергового здорожчання комунальних послуг кількість субсидентів могла зрости ще на третину.
Наш земляк, а нині заступник міністра енергетики ігор Прокопів, якого цитують інтернет-видання, наводив навіть такий приклад: «Внаслідок можливого підвищення ціни на газ у Тернопільській області кількість домогосподарств, що отримують субсидії, очікувано підвищиться з 89% до 96%».
Тож урядовці мали не так багато часу для того, аби вирішити на перший погляд нерозв’язувану дилему: як ціну на газ не підвищувати і при цьому довести МВФ, що вона «максимально близька до ринкової»?
Рахуємо по-новому?
Для того, аби формально виконати вимоги міжнародного кредитора і разом з тим не надто травмувати населення, було запропоновано рахувати по-іншому. Оскільки із 17,6 млрд кубометрів (майже 12 — для населення і ще 5,6 млрд — для теплокомуненерго) значну частину газу добуває державна компанія «Укргазвидобування» (13,9 млрд. кубів), тож докуповувати за кордоном необхідно не так багато — лише близько 4 мільярдів кубів. Отож пропонують МВФ вважати, що ці закупівлі зроблено не у пік опалювального сезону в Європі, коли там ціни найвищі, а з квітня по липень, коли ціна найнижча. Мовляв, саме тоді держава поповнює свої газові запаси за рахунок імпорту. Відтак Міненерго зробило перерахунок і визначило, що у такому разі ціну можна підвищити лише на 5,6 відсотка до чинної.
А оскільки це потрапляє в обумовлену з МВФ різницю в 10 відсотків, то й переглядати ціну на нинішній опалювальний сезон не потрібно.
Нагадаємо також, що ще місяць тому про ціну на газ і формулу її розрахунку говорив Антимонопольний комітет України. Він, зокрема, запропонував Кабінету Міністрів змінити чинну методику розрахунку ціни на газ, яка прив’язана до його вартості на хабі NCG в Німеччині плюс вартість доставки палива до України. Як повідомила тоді прес-служба АМКУ, замість цього відомство пропонує розглянути можливість впровадження методики визначення ціни газу на внутрішньому ринку на рівні середнього значення його вартості у газодобувних підприємств України без додаткових транспортних витрат, тарифу на вхід в ГТС на обсяги газу, видобутого в Україні, а не рівня імпортного паритету. Комітет звернувся до уряду ще з низкою пропозицій щодо врегулювання проблемної ситуації на ринку природного газу. АМКУ відзначив: моніторинг ринку природного газу встановив, що «Нафтогаз України» почав надсилати теплопостачальним підприємствам проекти договорів на поставку газу без офіційно оприлюдненої Кабінетом Міністрів ціни. При цьому «Нафтогаз...» застосував ціну, визначену на 1 квітня 2017 року, фіксуючи одночасно у всіх договорах зобов’язання для підприємств ТКЕ прийняти нову ціну як обов’язкову у разі визначення урядом іншої. На думку комітету, такий підхід може призвести до ущемлення інтересів теплопостачальних підприємств і містити ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, створювати передумови для формування монопольно високих цін як на газ, так і на теплову енергію. А також може призвести до зростання тарифів для кінцевих споживачів.
Переговори — тривають, українці — чекають
Як стало відомо уже на початку цього тижня, Україна просунулася у переговорах щодо ціни на газ і може отримати черговий кредитний транш МВФ до кінця цього року. Про це заявив міністр фінансів Олександр Данилюк під час брифінгу у Вашингтоні. Він також зазначив, що досягнуто певного прогресу в переговорах щодо ціни на газ. «Ми ще не досягли остаточної угоди, але ми просунулися, зафіксували певні принципи. Переговори тривають», — цитують Данилюка інформаційні агенції.
Коментуючи можливі ризики для економіки України у разі неотримання траншу МВФ до кінця року, глава Мінфіну висловив тверду упевненість, що кошти буде отримано.
«Ми не у тій ситуації, коли місяць-два щось змінюють. Основне питання — ухвалити закон про приватизацію, важливо знайти справедливу формулу на газ. Коли ми це виконаємо, питання траншу буде технічним», — вважає міністр. За його словами ні українська сторона, ні МВФ не наполягають на певній формулі розрахунку.
«У нас в програмі зафіксовано один ключовий принцип, що ціни повинні бути на рівні імпортного паритету. Це означає, що ціни, за якими газ продається в Україні, повинні відповідати цінам на газ, який імпортується в Україну. Тому ми дивимося на ціну газу, імпортованого в Україну, а не на який-небудь орієнтир, типу біржі, і приймаємо це як базу. Це те, з чим ми приїхали, це і є імпортний паритет», — пояснив міністр.
Втім, навіть у міністерстві нині не можуть сказати, якою буде ціна на газ чи опалення для населення у новому опалювальному сезоні, який, нагадаємо, офіційно розпочався ще минулої неділі. Залишається повірити віце-прем’єрові Павлу Розенку, який не так давно стверджував: «Є чітке рішення про те, що ціна на газ у цьому опалювальному сезоні підвищуватися не буде. У бюджеті на 2018 рік закладена ціна на газ на рівні 2017 року».
Однією рукою — дам, другою...
Нагадаємо також нашим читачам, що попри те, що ціну на газ визначає український уряд, відповідати за тарифи буде місцева влада. Про це, зокрема, говорив недавно і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, котрий підкреслив: «Розраховую на те, що місцеві керівники відповідально поставляться до цього і не дозволять собі ніяких підвищень». Як виконати місцевим чиновникам таке побажання, навіть коли урядовці нині кажуть про можливе здорожчання газу на 5,6 відсотка, — загадка. При тому, що за нинішньої ціни блакитного палива у 6 937 грн. за тисячу кубів, таке подорожчання означатиме плюс 388,5 гривні на кожній тисячі кубометрів. Якщо не цього опалювального сезону, то наступного.
І тут треба сказати про ще одну важливу обставину. Уже нині урядовці рапортують про те, що уряд очікує зменшення числа тих осіб, які отримували субсидії, приблизно на 10 відсотків. Оскільки, за їх словами, реальні доходи населення істотно зросли. Про це, зокрема, сказав директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.
«10% — це поки що прогноз, реальна цифра буде зрозуміла за результатами опалювального періоду», — заявив він.
За словами Музиченка, в минулі періоди очікувалося збільшення числа одержувачів субсидій, наприклад, під час опалювального періоду їх кількість сягала 6,7 млн. — 7,5 млн. домогосподарств.
«Цього опалювального сезону у нас кардинально інша ситуація, коли ціни залишаються незмінними, а реальні доходи населення зростають. Чинниками цього є збільшення мінімальної заробітної плати. Реальне зростання доходів населення становить 35%», — сказав Музиченко.
Зауважимо, що за останніми даними Головного управління статистики в області, лише в Івано-Франківську субсидії отримували 46,4 тисячі домогосподарств. При тому, що в середньому одне таке господарство — це три людини, неважко порахувати, що понад 139 тисяч франківчан не могли самотужки оплатити свої комунальні рахунки. І це влітку. Якою буде ситуація після початку опалювального сезону, спрогнозувати неважко.
Зрештою, складається враження, що уряд однією рукою дає — підвищує мінімальну зарплату, пенсії, а другою — саме цю суму хоче й забрати у вигляді обов’язкових платежів. Таким чином і люди начебто більше грошей отримали, і на інфляцію це особливо не впливатиме. Адже для власних потреб у них не буде більше грошей. Між іншим, уже кілька людей, з якими спілкувався після «осучаснення» їхніх пенсій, висловлювались переважно негативно про цю справу. Бо їхнє «осучаснення», попри значний стаж, становило від 76 до 100 гривень. Лише родичка з Тернопілля отримала плюс майже 500 гривень. Втім, думаю, ні першим, ні другим особливо про це хвилюватись не потрібно, бо нові урядові рішення, як виглядає, зможуть в них забрати ті кількадесят гривень у вигляді нових цін у платіжках за комунальні послуги, або ж у вигляді зменшення суми субсидій. Тож ще невідомо, від чого українці виграли би більше: від отримування добавки до пенсії чи від старих субсидій. Така собі газова рулетка.
