Гітлер? "А що в ньому поганого?"
У Москві пройшла чергова PR-акція за участю Путіна. Президент зустрівся з провідними молодими істориками країни і розповів, як правильно «кодувати» російське населення.
Як відомо, президент Росії, попри численні його інші чесноти, є ще й одним із найбільших світових авторитетів історичної науки. З багатьох безцінних рекомендацій, порад, рецептів, які він висловив «молодим історикам Росії», найбільш важливими для нас, українців, виявилися наступні:
По-перше, треба, по-новому, виходячи з нинішніх російських інтересів, поглянути на «Пакт Молотова - Ріббентропа». «Радянський Союз підписав договір про ненапад з Німеччиною, а що ж тут поганого?», - підкреслив автор історичної фрази, яку слід нагадати, щоб читач ще раз захопився титанічними знаннями історії сусідньої української держави. «Ти ж розумієш, Джордж, що Україна - це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її територій - це Східна Європа, а частина, і значна, дарована нами!».
Ну, і, по-друге, президент зажадав «переписати історію Криму. А то за нас її перепишуть інші. Адже Херсонес - це і є Севастополь».
Що стосується «пакту» і двох людоїдів - радянського Молотова і нациста Ріббентропа. Навряд чи нинішній господар Кремля не знає про «секретні протоколи територіального перевлаштування Європи» і карту, в якій Гітлер і Сталін серпні 1939 року поділили між собою народи і країни. І те, що ця ганебна подія є не що інше, як дипломатичне мракобісся, змова двох диктаторів. Ці «мирні ініціативи» і стали причиною початку Другої світової війни, в якій загинули десятки мільйонів людей. Але Путін упевнений, що в серпні 1939 року в Кремлі «нічого поганого не сталося».
Володимир Путін любить історію, правда, вивчив її за романами Бориса Акуніна, який у свою чергу переказує (за словами професійних істориків) чутки і нафталінові байки 19 століття. Путін виправдовує пакт Молотова-Ріббентропа і вважає, що в історичному процесі все повторюється, дежа вю. На його думку, «світ не змінився з того часу». Закони джунглів у міжнародних відносинах були, є і будуть, хто сильний - той і правий», «хто сміливий - той і з'їв». Тому сьогодні Росія намагається «з'їсти» Україну, і Кремлю начхати, що є правила, право і міжнародні традиції. Путіну невідомо, що сьогодні проводити політику «як у кінці 30-х минулого століття - це самогубство».
Дивним чином, у Росії, де тільки дуже ледачий не називає Україну «фашистською державою», популяризували нацизм на найвищому державному рівні. Для Путіна, московського експертного співтовариства, особа Гітлера, фашизм - ледь не зразок політика і політичної влади. «Улюблений пропагандист Кремля», політолог Андранік Мігранян нещодавно назвав Гітлера «політиком високого класу, найбільшим збирачем німецьких земель». І жоден чиновник, жоден російський інтелектуал не сказав: «Що ж ти стверджуєш, негідник!». «Адже у нас, у Москві завтра 7 листопада 2014 року на Красній площі парад, присвячений військовому параду листопада 1941 року!»
А взагалі складно уявити, щоб президент США Барак Обама або королева Великобританії Єлизавета II зібрали істориків і почали вчити їх, як «правильно висвітлювати минуле країни». Зазвичай такими справами займаються лідери тоталітарних держав. Як не пригадати північнокорейського лідера Кім Ір Сена, який учив, «як робити праски і операції на серці». Або Сталін, який знищив генетику, вчив очищати радянську науку від «буржуазних», «ідеалістичних» теорій і «рабського поклоніння перед буржуазними науковими авторитетами». Ну і Путін - мракобіс, (тільки не смійтеся, панове), президент РФ вважає Інтернет «винаходом ЦРУ».
Ще Путін дав вказівки переписати історію Криму. Але зрозуміло, що його не цікавить історія, історичні знання як наука. Він поставив завдання «скласти об'єктивну історію Криму» на користь Росії. Російський президент розуміє історію тільки в прикладному значенні. Сьогодні Кремлю треба зруйнувати післявоєнний світ. Післявоєнну систему Ялтинських міждержавних відносин. В ім'я однієї мети: дати зелене світло агресивній політиці Росії, старт новому переділу світу, розмовам про можливий початок нової світової війни, посіяти страх і невпевненість серед своїх громадян. Якщо людей за ноги підвісити, посіяти невпевненість в завтрашньому дні, то легше ними управляти. У Путіна це називається «закодувати».
P.S. Автор цих рядків тільки зараз зрозумів, чому останній Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов так пристрасно підтримав окупацію Криму і політику Путіна в Україні.
Ось спогади помічника Горбачова Валерія Болдіна:
«У 1987 році мені доповіли, що в архіві ЦК КПРС зберігаються і секретні протоколи, що стосуються радянсько-німецьких переговорів 1939 року. Я не міг не доповісти про це Горбачову. Він не здивувався, тільки сказав, щоб йому їх показали.
Виявилось, секретні протоколи не законвертовані, не мають особливих грифів і штампів, а тому могли бути доступні багатьом працівникам ЦК. Якщо мені не зраджує пам'ять, це були два аркуші тексту, завізованого Ріббентропом і Молотовим, а також досить велика карта західних районів СРСР і суміжних країн, підписана Ріббентропом і Сталіном.
Зраджуючи своїм правилам, Молотов дійсно підписався на протоколі латинськими буквами. Не думаю, що це випадковість. У таких питаннях імпровізацій не буває. Швидше за все, він розраховував на те, що достовірність документа може бути поставлена під сумнів. Сталін не хитрував, і три букви його імені і прізвища «І. Ст.» на карті ставили все на свої місця.
Горбачов уважно прочитав протокол і розгорнув на столі карту зі старим і новим радянським кордоном на Заході. Це була великомасштабна карта з позначенням міст, населених пунктів, залізних і шосейних доріг, річок, підвищень і низовин. Усі написи на ній були зроблені німецькою мовою.
Генсек вивчав лінію узгодженого кордону, що розділив півстоліття тому дві могутні держави, і коментував свої спостереження, зрідка ставлячи мені запитання. Він не здивувався наявності таких документів, швидше, в його інтонації було роздратування, що довелося доторкнутися до минулого».
P.P.S. Сьогодні і вчора на кухнях Москви з жахом згадували зека-поета Юза Алешковського, який писав: «Товарищ Сталин! Вы большой ученый, в языкознании познали толк, а я простой советский заключенный, и мне товарищ - серый брянский волк».
Віктор Тимошенко, Москва. Укрінформ